Варто зазначити, що перший варіант законопроєкту, зареєстрований у парламенті на Різдво, викликав багато критики та незадоволення. Тоді Міноборони пообіцяло доопрацювати документ і внести заново найближчим часом, що, власне, і відбулось.

Чи матиме новий законопроєкт позитивний вплив на перебіг війни та які правки ще потрібно внести до набуття його чинності? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для "FM Галичина" розповів журналіст та військовослужбовець запасу Віктор Біщук.

Зазвичай при обговоренні нового законопроєкту дискутують про те, що чекає чоловіків призовного віку. А я хочу торкнутися теми наших захисників, які вже другий рік поспіль, а то й більше, воюють на полі бою. Цей закон – це те, що має спростити їхнє життя?

Цей законопроєкт – це принаймні про справедливість

Я бачу, що це набагато більше, ніж просто черговий законопроєкт. За моїми уявленнями, це такий собі прообраз нового суспільного договору. Тому що справді велика частина суспільства в кінці лютого 2022 року полишила все і пішла воювати без розуміння, що ж буде далі. І ось уже ці хлопці та дівчата майже два роки з очікуванням дивляться на нас, цивільне суспільство, і запитують: “А що далі?”. Вони бачать, як відбувається ганебне перекладання відповідальності за цей законопроєкт, і не розуміють, що відбувається. Тому що, здавалося б, суспільний договір мав би бути таким, що “зараз ідемо ми, а пізніше, коли ми втомимось чи нас поранять, ви нас заміните”. Але виглядає так, що дуже велика частина нашого суспільства сприйняла цей суспільний договір трішки по-іншому. Нібито “ви, хлопці, ідіть, ми вас назвемо героями, але замінювати не будемо”. І тому, на мою думку, цей законопроєкт – це принаймні про справедливість. Це про те, що тих втомлених і знесилених людей, які уже два роки без сімей, потрібно замінювати.

Чи матиме ротація позитивний вплив на ситуацію на полі бою? Я маю на увазі, чи мобілізовані замінять втомлених і це покращить перебіг подій, чи навпаки, вони будуть менш досвідченими, а відповідно й менш ефективними?

Якщо говорити з професійного погляду, то ротація – це заміна бойового підрозділу на бойовий підрозділ. Бойовий підрозділ передбачає те, що люди, набрані до війська, пройшли відповідну підготовку, а ще краще – пройшли відповідне злагодження в різних форматах. І з цього вашого запитання випливає наступне. Уявімо собі, що зараз середина лютого, законопроєкт врешті-решт ухвалили, і за місяць він набуває чинності. Відповідно, центри комплектації починають працювати по-новому та набирати людей за розширеними правилами мобілізації. Пізніше з цих людей потрібно сформувати бойові підрозділи – відділи, взводи, роти, батальйони, бригади і т.д. Усі ці структурні підрозділи потрібно навчити у форматі двомісячного курсу молодого бійця, пізніше – в форматі злагодження більших підрозділів до батальйонного і бригадного. Відповідно, все це займе не менше ніж пів року. І от рахуємо: якщо в березні закон набуває чинності, то лише в кінці літа на початку осені, можливо, на фронт почнуть прибувати нові підрозділи, щоб замінити ті, які зараз утримують лінію бойового зіткнення. Відповідно, мине величезна кількість часу, протягом якого люди продовжать чекати, коли їх замінять. 

А також це величезна кількість ресурсів, бо цих мобілізованих потрібно укомплектувати шоломами, бронежилетами, одягом і т.д. 

Власне, так. Нещодавно голова профільного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа від “Слуги народу” прокоментувала, що додатковий призов вимагатиме від 320 до 700 млрд грн. Тут варто зазначити, що наш бюджет на дві третини є дотаційним. Він залежить від іноземної допомоги, яка наразі під великим питанням, бо бачимо, що відбувається в США. Також потрібно розуміти, що Україна не має права фінансувати потреби війська з закордонних запозичень або закордонної допомоги. Це означає, що гроші доведеться шукати всередині країни. Де шукати гроші? Дуже просто – піднімати податки або забирати додаткові кошти з місцевого самоврядування, наприклад, як це було в жовтні, коли в місцевих громад забрали так званий військовий ПДФО. Це означає, що будуть не відремонтовані школи та садочки, не прокладені дороги, не поремонтовані водомережі, наприклад, і т.д. Але війна – це завжди пошук поганого рішення з найгірших. 

Як ви думаєте, чи внесе цей закон трохи ясності в перебіг подій на полі бою в цілому?

Між першим і другим читанням буде внесено велику кількість правок

У такому вигляді, в якому він поданий зараз, не внесе. Ми передбачаємо, що між першим і другим читанням буде внесено велику кількість правок. Наведу конкретний приклад. У законопроєкті є норма про те, що військовослужбовці, які перебувають в зоні бойових дій і виконують бойові завдання протягом 36 місяців безперервно, мають право на добровільне звільнення. Чудова норма. Але що це означає? Це означає, що штурмовик або піхотинець, який три роки провів в окопі під Кремінною, Авдіївкою чи Бахмутом, має таке саме право на звільнення, як і працівник штабу, який провів ці самі три роки в Краматорську, Дніпрі чи, наприклад, Золотоноші Черкаської області. Я не говорю про те, що ці посади не потрібні. Звичайно, що потрібні, але рівень виснаження є неспівмірно різним. І тому я передбачаю, що будуть внесені правки з певним коефіцієнтом. Наприклад, що день на передовій буде прирівнюватись до двох чи трьох днів на тилових посадах. 

І таких прикладів можна назвати дуже багато. Починаючи з можливостей звільнятися та роботи військово-лікарської комісії, і закінчуючи роботою ТЦК чи інших компетенцій органів місцевого самоврядування стосовно вручення повісток. Закон хороший, але недопрацьований. Наприклад, антикорупційний комітет знову вніс свої застереження щодо того, що цей законопроєкт містить потенційно корупційні норми. А це, знову ж таки, про справедливість. Тому це потрібно вирішувати. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами

Читайте також: Пів трильйона гривень, вихід бізнесу “з тіні” та платне бронювання: як відбуватиметься мобілізація в Україні