Загалом армія РФ завдала 7 ракетних та 34 авіаційних ударів, здійснило 59 обстрілів із РСЗВ по позиціях українських військ та населених пунктах.

Бахмутський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. Росіяни намагаються відбити втрачені позиції. Окупанти не полишають спроб оточити Авдіївку за підтримки авіації. Вони активно намагаються відбити раніше втрачені позиції. Про це раніше повідомив командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.

Детальніше про ситуацію на фронті та до чого готується ворог в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт Олександр Коваленко. 

Яка остання інформація стосовно Авдіївки? Чи перейшов ворог до третьої хвилі атак?

Ситуація поблизу Авдіївки складна, але третьої хвилі наступу поки не буде

Ситуація не змінюється майже місяць. Вона достатньо складна з урахуванням того, що росіяни постійно намагаються збільшувати свою присутність навколо Авдіївки і продовжують підтягувати підрозділи з інших плацдармів, зокрема з Луганського. Ситуація з кожним днем стає більш інтенсивною і деталізованою. Про третю наступальну хвилю поки говорити зарано, але відбувається підготовка умов для третьої хвилі штурму, не наступу. А основна мета під час цієї третьої хвилі – зайняти село Степове. Захоплення цього села для росіян є дуже важливим, бо воно розташоване по праву сторону від залізниці, яку росіяни змогли перерізати й перейти на праву сторону, але закріпитися там вони не можуть. Тобто усі штурмові дії у напрямку Степового зараз носять обмежений характер і не закінчуються успіхом. А також під час цих дій вони будуть намагатися прорватися на Коксохім. Вони думали, що зайдуть туди за добу, але вже місяць б'ються головою і не можуть це зробити.

На півдні від Авдіївки, біля Водяного розгортаються події в напрямку селища Сєверне, з якого є вихід на село Тоненьке. Саме ці два села дозволять взяти під вогневий контроль трасу 0542. Але, якщо ми говоримо про Водяне, то там у росіян, не дивлячись на те, що вони змогли просунутись достатньо, щоб мати вогневий контроль вже над Сєверним та Тоненьким, вони втратили декілька позицій за останні три доби. Тобто в них там також ситуація 50 на 50. Це з урахуванням того, що біля Авдіївки зараз сконцентрована найпотужніша суміш усіх сил та засобів, які тільки є. Там не тільки регулярні війська зараз присутні, а й представники трьох загальновійськових – 8-ї, 2-ї та 41-ї – армій. Там зараз вже підрозділи 90-ї танкової дивізії передислоковані, а також "Барси", "Шторм-Z", представники 1-го армійського корпусу так званої ДНР та війська ДРВ. 

Чи відбувається зараз посилення позицій Збройних сил України? Чи перекидають певні додаткові сили, аби протистояти ворогу?

Можливо, але коментувати наразі це я не можу. 

Що потрібно Збройним силам України аби розбивати ці колони і штурми? Більше артилерії, дронів, чи можливо авіації, яка у нас, на жаль, обмежена?

Все комплексно. Але те, що ви назвали, безумовно, потрібно. Артилерія необхідна не тільки великих калібрів, але й про міномети йдеться. Справа у тому, що зараз біля Авдіївки більшість панівних висот саме за Силами оборони України. Це дозволяє нам ефективно знищувати російські колони та нівелювати наступи, під час яких вони несуть величезні втрати. Їм треба поновлюватись, тому інколи піхотні підрозділи беруть паузи. Тому артилерія, безумовно, потрібна, бо контрартилерійна боротьба відіграє важливу роль. У росіян зараз обмежена кількість підконтрольних панівних висот. Якщо говорити із погляду тактичної важливості, у них всього одна панівна висота станом на зараз, і то вони не можуть її ефективно використовувати, тому що вона в радіусі дії нашої артилерії. Цей дисбаланс панівних висот грає нам на руку.

Дрони також відіграють важливу роль зараз саме біля Авдіївки. Чому? Тому що росіяни не можуть там повноцінно використовувати РЕБ, бо вони також будуть в зоні ураження нашої артилерії. Тому ми можемо ефективно використовувати дрони. 

До речі, така ж ситуація зараз на лівому березі Херсонської області, бо росіяни не можуть там повноцінно застосовувати комплекси РЕБ, а ще їх не вистачає, аби повністю закрити весь лівий берег. Ну і росіянам ризиковано використовувати РЕБ, тому що на правому березі ситуація з висотами панівна, і артилерія може більш ефективно накривати російські РЕБ. 

Авіація потрібна, але наразі її кількість обмежена

І, звісно ж, не можемо не згадати про авіацію. Так, безумовно, авіація нам дуже потрібна, тому що росіяни використовують свою тактичну авіацію з використання керованих авіаційних бомб. Вони наносять удари по наших позиціях, використовуючи саме ці елементи. Нам би не завадили в розпорядженні літаки, які б могли знищувати як і тактичну авіацію, так і наносити регулярні удари по позиціях ворога. На жаль, зараз, як ви правильно зазначили, ця можливість у нас обмежена.

Я читав про те, що нібито взимку ми вже зможемо отримати F-16. Звісно, навколо цієї теми є багато секретів. Терміни такі саме з огляду на підготовку пілотів і можливості облаштування необхідної інфраструктури для злетів, приземлення і обслуговування літаків. Що стосовно цього можете сказати ви? 

Якщо говорити оптимістично, то ми зможемо побачити F-16 в повітряному просторі України вже в грудні цього року. І я від своїх слів не відмовляюсь. Але питання в іншому. Звідки він буде здійснювати зліт? Це буде Румунія чи Польща? Це будуть бази, де буде завершення тренування підготовки наших пілотів і під час цієї підготовки вони будуть залітати в повітряний простір України? Це вже інше питання. Але те, що ми дійсно можемо в грудні 2023-го року в повітряному просторі України побачити F-16, – це факт.

Пишуть про те, що Збройні сили України змогли перекинути достатню кількість військ на Херсонському напрямку. Пишуть про бої в районі населеного пункту Кринки і про бої на повороті з Олешок на Нову Каховку. Чи є просування наших Збройних сил України несподіваним для ворога? Чи має ворог достатньо сил та засобів для того, аби на цій ділянці зробити таку оборону, як, наприклад, на Запорізькому напрямку?

Ні, ворог не має такої потужності. Головна проблема на лівому березі – це авіація, а саме використання КАБ. Саме їх на лівому березі Херсону використовують найбільше. Цього місяця було встановлено абсолютний рекорд по використанню КАБ – 103 авіаційні бомби за добу, більшість яких відпрацювали саме на лівому та правому берегах.

Скандальна 205-та бригада армії РФ не поверталась із “сірої зони”

Я б не сказав, що просування наших військ було несподіванкою. У росіян є така дуже цікава 205-та бригада, яка минулого літа стала максимально скандальною. Чому? Тому що комбриг цієї бригади відправляв підрозділи в так звану "сіру зону" саме на лівому березі Дніпра, і звідти вони вже не поверталися. Дійшло до того, що так звані російські “говорящі голови” почали говорити про те, що він відправляє на смерть його підрозділ. Вони розуміли, що там вже не їхня зона, не їхні позиції. Цього комбрига, якщо я не помиляюсь, замінили, але скандал був настільки гучним, що несподіванкою для російського командування те, що відбувається на лівому березі, не могло бути. А зараз "сіра зона" поглинає села, а також частково ліс. І чи зможуть вони протидіяти цьому – це питання. 

Тому що концентрація сил та засобів розташована на лівому березі в дуже вузькій смузі, глибина якої п'ять кілометрів, а протяжність приблизно 40 кілометрів. Але цю масу потрібно мобільно використовувати для того, щоб протидіяти будь-яким проявам вздовж лівого берега. Але вони цього не можуть зробити, тому що перша дорога, яка йде на Нову Каховку, вже в декількох локаціях перерізана. Тобто мобільність по цій логістиці відсутня. До речі, знову ж таки, повертаючись до теми з РЕБ, наші дрони зараз дуже влучні, тому що російські РЕБ майже не працюють. Вони є, але не в тій кількості, яка потрібна, і не так інтенсивно. 

Підполковник Сухопутних військ Збройних Сил України зробив заяву про те, що взимку Збройні сили України поставлять для себе одне з ключових завдань – замороження ворога в його тилу і дислокації. Тобто максимальне перебиття логістичних сполучень для того, аби ворог не мав можливості отримати ані підкріплень, ані забезпечень. Наскільки це ефективно і чи допоможуть тут ATACMS, які дозволяють діставати туди, де інші ракети поки не можуть?

Якщо перебити головну артерію – Кримський міст –, то й бити більше не потрібно буде

Це залежить, якої саме модифікації ATACMS, бо у ни різноманітна номенклатура. Є такі, які для перебиття логістики не зовсім ефективні, а є й ті, які можуть нам знадобитись. По логістиці однозначно треба буде бити, але основна ціль – це Кримський міст. Вся ця логістична артерія продовжує працювати. Якщо її переб’ють, то не потрібно буде заморочуватись стосовно інших шляхів. А логістичні артерії самого Криму, по яких вже наносили удари в районі Чонгара і Генічеська, ATACMS можуть знадобитися. Ну і, безумовно, це робота по складах, по центрах, де відбувається накопичення боєкомплектів і паливно-мастильних матеріалів. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Українські продукти на польських полицях спричинили блокаду на кордоні