Як змінилася тактика Росії та чого очікувати у грудні

Як змінилася тактика Росії та чого очікувати у грудні
Олександр Коваленко

Олександр Коваленко

блогер, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" 

Посилання скопійовано
Наприкінці листопада температура по Україні опустилася нижче 0°C, у низці областей перетворившись на справжнє стихійне лихо.

І були серйозні побоювання, що саме в цей момент росія може розпочати очікуваний енергетичний терор через ракетні удари по об'єктах критичної інфраструктури. Однак цього не сталося, і листопад виявився доволі середньостатистичним місяцем за інтенсивністю ударів. Що ж у окупантів пішло не за планом і чого чекати у грудні?

Відповідаючи на це питання, я б не сказав, що щось пішло не за планом, а скоріше, навіть нинішня фаза похолодання, не задовольняє їхнії планів і, в рамках цього матеріалу, я спробую це пояснити. Пояснити так, начебто я відповідав за такі операції терору.

Але, для початку, все ж таки, слід підбити підсумки ударів по Україні за листопад, переважною частиною яких були дрони-камікадзе Shahed-131/136.

Так, за листопад, РОВ застосували по Україні 349 дронів-камікадзе Shahed-131/136, але якщо рахувати з пуском з 30 листопада на 1 грудня, то 374. Це не рекордний показник, але третій серед усіх ударів по Україні, здійснених РОВ.

Окремо варто зазначити, що хоч за місяць й не було рекордного застосування Shahed-131/136, то саме в листопаді був рекордний наліт дронів-камікадзе – 75 у ніч на 25 листопада, з яких 74 було знищено.

Окремо зазначу, що у 2023 році кількісно мали такий вигляд:

Травень - 413/377

Червень - 197/166

Липень - 246/205

Серпень - 167/150

Вересень – 491 або 521 (якщо враховувати пуск у ніч із 30.09)

жовтень - 253 (283)/229 (213)

Тобто листопадові нальоти не перевищують показники рекордних вересня і травня, але й не були меншими за решту місяців, зайнявши свою градацію. А що ж до ракетних ударів?

Ось у тому й річ, що протягом усього листопада росіяни уникали застосування крилатих ракет авіаційного та морського базування, зосередившись на системних пусках Х-59, Х-31М, періодичних пусках 9М723/9М728 ОТРК «Іскандер-М» та одиничних П- 800 "Онікс".

Однак у цій тенденції, як по дронах, так і по ракетах, я не бачу жодного оптимізму. Навіть умовного. А тому розберемо цю компоненту, кожну окремо.

Дрони-камікадзе.

Щодо ударів дронами-камікадзе можна сказати, що росія так і не змогла вийти на показник їх застосування вище травневого і вересневого, що явно вказує на залежність від постачання з Ірану, що зберігається.

Раніше вже з'являлася і підтверджувалася інформація про те, що в Росії на перше півріччя 2023 року було зірвано план виробництва власними силами і на своїх потужностях 100 дронів-камікадзе Shahed-131/136, або як їх називають в Росії - «Герань-2».

Російські дрони відрізняються від іранських цілою низкою нововведень, серед яких їх специфічний колір – чорний, який має зменшувати їхню помітність та підвищувати ефективність застосування у нічний час. Крім того, частина з компонентів дронів виготовлені на 3D-принтерах, а також у навігації використовуються українські SIM-картки мобільного зв'язку.

Але, все ж таки, на нинішньому етапі виробництво в Росії «Гераней» навіть близько не можна порівняти з іранськими лініями збірки, а тому, «Герань», саме російської збірки, це куди більш рідкісне явище, ніж класичний Shahed-131/136.

З іншого боку, росіяни внесли значні корективи і до тактики застосування дронів. Зокрема, вони намагаються уникати вже відомих ним зон охоплення засобами ППО України, а також прокладають маршрути над непрохідною місцевістю, болотами, лісами, озерами, щоб знизити ефективність мобільних груп перехоплення, які стали грозою для Shahed-131/136.

Почасти їм вдалося досягти певних успіхів, а саме – підвищення часу виживання дронів-камікадзе у повітряному просторі України. Відзначалися випадки, коли Shahed-131/136 перебували у ВП України 6, 7 та навіть 9 годин. Також вони практично долітали до кордону з Польщею.

Така методика дозволяє РОВ розосереджувати увагу і змушує витрачати більше ресурсів на перехоплення, хоча ефективність ударів не змінилася на краще. Показник ефективності ударів підвищувався лише у тих зонах, де кошти перехоплення мало посилені були, чи тих областях, де удари РОВ загалом є великою рідкістю.

Із цього ми можемо зробити кілька висновків.

Протягом 2023 року росія не змогла налагодити своє власне масштабне виробництво Shahed-131/136 і продовжує тотально залежати від поставок з Ірану.

При цьому в Росії активно експериментують із можливостями підвищення ефективності дронів-камікадзе даного типу, як у технічному плані, так і у питаннях планування маршрутів польотів. У контексті цих обставин Україні слід розглядати крім традиційних засобів перехоплення дронів-камікадзе альтернативні, про що деякий час тому я детально писав у статті для Obozrevatel. https://war.obozrevatel.com/kovalenko-vrag-naraschivaet...

Ракети.

Протягом листопада росіяни не застосували жодної ракети Х-101/555 або КРМБ "Калібр" по Україні. Востаннє вони Х-101/555 застосовували 21 вересня і відповідно до їх середньостатистичних виробничих можливостей 2 ракети на добу, вони мали станом на сьогодні виготовити до 150 ракет даного типу.

З урахуванням нестабільного показника виробництва АТ “Дослідне конструкторське бюро “Новатор” КРМБ «Калібр» та його останнього застосування 25 вересня, лише цей період міг бути вироблено від 70 до 100 ракет цього типу.

І це все, без урахування запасів наявних до дат останнього застосування, а також обслуговування та ремонту ракет, що знаходилися на зберіганні, але не придатних до бойового застосування, зокрема Х-55.

Проте, протягом листопада ці ракети не застосовувалися.

При цьому замість них застосовувався в основному нечисленний стандарт інших модифікацій, які не дозволяли здійснити не те щоб масований ракетний удар. Але навіть обмеженим боєкомплектом. Але чому?

У цьому випадку я розглядаю таку тенденцію з позиції, якби таку акцію терору здійснював саме я. І полягає вона в тому, що час не підходящий.

Справа в тому, що, незважаючи на те, що негода вкрила Україну наприкінці листопада, сама по собі вона в температурному режимі не є екстремальною. У тих регіонах, де енергетична система продовжує залишатися вразливою, мінусова температура не протрималася довго, і вже зараз там спостерігається стабільна плюсова температура. Але, навіть там де мінус тримається вже тиждень, або надійне ППО, або ніколи не було, немає і не буде в майбутньому інтересу РОВ по масштабних ударах. Ужгород? Івано-Франківськ? Чернівці?

Але навіть там, не спостерігалося екстремально низьких температур, протягом 2-3 тижнів. А саме такі умови максимально навантажують енергосистему та дозволяють ракетні удари довести до рівня гіпертрофованого ККД. А саме на них і розрахований той боєкомплект, який зараз накопичують РОВ. Тобто, доки на енергосистему не виявляється максимальне навантаження, удари не будуть ефективними, навіть якщо в ряді випадків вони вразять той чи інший об'єкт/об'єкти.

З цього постає питання, якщо енергетичний терор РОВ і починати, то з фальстартом, як торік, коли удари почалися тоді, коли не було відповідних умов або чекати на них, з урахуванням того, що потрібні для такого роду терору, вони можуть і не настати?

З одного боку – ресурс для початку ударів є, з іншого, умови відсутні. Тобто відмовляться від подібних планів? Ні.

На жаль, на мій погляд, настільки тривала пауза з ракетними ударами компонентної крилатого, дозвукового типу не стільки посилює спокій, скільки навпаки, занепокоєння. Удари розпочнуться, але коли саме? І з урахуванням маніакальної ментальності росіян, я не здивуюся, якщо це за будь-яких погодних умов може виявитися Різдво та Новий рік. Саме в такій послідовності, адже з деяких пір нарешті в Україні починають Різдво святкувати за правильним календарем. І для російських маніяків це може бути тригером.

Висновки.

Те, що росіяни не розгорнули цими днями чергову кампанію з енергетичного терору України, ще не означає, що вони відмовилися від цієї ідеї. Навпаки, щодня незастосування крилатих ракет, це накопичення, яке дозволить РОВ здійснити серію масованих або системних обмеженим комплектом ракетних ударів.

З іншого боку, частота та інтенсивність застосування дронів-камікадзе говорить про те, що росія не може вивести їх застосування на пікові за постійністю показники. Це підтверджує і ту інформацію, що лінії виробництва, а також технічні та технологічні можливості не дозволяють Росії виробляти щомісяця великосерійні партії сотнями «Гераней-2» і вона продовжує залежати від поставок з Ірану.

Але ця залежність змушує РОВ також шукати шляхи підвищення ефективності нальотів. Поки що не особливо успішно, але за низкою позицій у них є певні досягнення, які чітко проглядалися саме в листопадових нальотах. З урахуванням даних тенденцій, які у короткостроковій перспективі, вже у 2024-му можуть каталізуватися, необхідно розглядати, крім класичних, альтернативні методи протидії загрозам.

Джерело. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.