Які економічні наслідки матиме блокада на кордоні та коли ми отримаємо обіцяну допомогу від США

Які економічні наслідки матиме блокада на кордоні та коли ми отримаємо обіцяну допомогу від США
Посилання скопійовано
12-го лютого до Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) з робочим візитом.
Які економічні наслідки матиме блокада на кордоні та коли ми отримаємо обіцяну допомогу від США

Впродовж 3-х днів представники організації будуть вести переговори з владою та партнерами стосовно подальшої фінансової допомоги для України. До слова, голова МВФ позитивно оцінила виділення для України 42 мільярдів доларів. 

Водночас Сенат США остаточно погодив 60 мільярдів доларів допомоги для України. Далі проєкт із загальною допомогою у розмірі 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю і Тайваню має пройти голосування Палати представників. 

Проте спікер Палати представників у Конгресі США Майк Джонсон категорично відмовився виносити на голосування пакет для Ізраїлю та України, попри те, що його схвалив Сенат. Американський політик продовжує наполягати на необхідності будівництва стіни на кордоні з Мексикою – для обмеження доступу мігрантам. Про це повідомляє газета The New York Times.

На тлі цього польські фермери анонсували повну блокаду кордону з Україною. Так, з 20-го лютого вони планують заблокувати усі прикордонні переходи між Польщею та Україною. Крім того, протестувальники заявляють про блокування під'їзних колій до залізничних перевалочних станцій та морських портів.

То чим ця блокада загрожує Україні, чи вдасться нам отримати обіцяних 60 мільярдів доларів допомоги від США та про що домовиться місія Міжнародного валютного фонду? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів економіст Андрій Длігач

Була інформація про те, що нібито місія Міжнародного валютного фонду заявила, що в Україну не надійшли 12 мільярдів від продажу українського зерна. На жаль, жодного підтвердження цій заяві на інших ресурсах і платформах я не знайшов. Чи чули ви про це? 

12 мільярдів експортної виручки залишилися за межами України

Ми також маємо подібну аналітику. Так, справді зернотрейдери, а це переважно не аграрні компанії, а ті, хто перепродає українське зерно, не повертають валютну виручку в Україну через те, що в нас наразі немає валютної лібералізації. Дуже складно виводити з України прибутки, які одержали в Україні. Через це наша експортна виручка залишається на наших рахунках для того, щоб можна було, використовуючи ці рахунки, або виплачувати дивіденди і прибуток зернотрейдерам, або закуповувати те, що потребуватимуть українські аграрії надалі у вигляді техніки, засобів захисту рослин чи насіння. Тому так, дійсно, наша оцінка така ж – 12 мільярдів експортної виручки залишилися за межами України.

Пишуть про те, що лише за січень з депозитних рахунків в українських банках люди зняли 27 мільярдів гривень. Пояснюють це тим, що нібито люди злякалися, що у випадку, якщо чоловіки призовного віку не будуть ставати на військовий облік, не зареєструються в електронному кабінеті, то їхні банківські рахунки держава просто заблокує, і доступу до грошей не буде. І тому, щоб цього не сталося, люди вирішили ці гроші зняти. Це рекордна і дуже велика сума. Чи правда це? Якщо так, то наскільки це розумний крок – говорити про блокування? 

Так, справді, всі ці недолугі заяви щодо обмежень в рамках ідей стосовно мобілізації, призводять до економічно дуже неприємних наслідків. Це дійсно вплинуло на зняття грошей з депозитів, але був також певний сезонний вплив. 

З іншої сторони, хотів би звернути увагу, що в січні українці менше купували валюти. Це все говорить про те, що ситуація невизначеності залишається на високому рівні. Але, я хотів би переконати, що, по-перше, у 2024-му році український бюджет буде виконаний, і ми отримаємо достатньо міжнародної фінансової допомоги для того, щоб держава виконувала свої зобовʼязання. Я переконаний, що не буде значних обсягів грошової емісії і не буде суттєвої девальвації гривні. Але українці, як завжди, намагаються застрахуватися від недолугих дій держави. 

Але ж тут також є ризик. Поки гроші лежать в банку, якому ти довіряєш, який працює і з ним все добре, люди спокійні. Поки ці гроші зберігаються на депозиті, вони працюють, бо нараховується певний відсоток. Але коли людина ці гроші зніме, вони фактично починають падати в ціні, тому що інфляція, на жаль, відбувається. І за ці гроші люди можуть одномоментно почати купувати валюту. Знову ж таки, це проблема, тому що валюта йде з обмінників. Як з цим бути? Як безпечно зберігати гроші і що робити, якщо ти ці гроші вже зняв? 

Гривня стійка, минулого року гривнева інфляція була трохи більше 5% на кінець року. Це все фактично дорівнює доларовій інфляції. Дійсно, депозити в гривні виявились більш вигідними. І все це говорить про те, що будь-які спроби кудись бігти, купувати крипту чи переводити гроші в долари – це завжди гра на користь обмінників, а не на користь власним статкам. 

Гроші потрібно зберігати у тій валюті, у якій ви маєте найбільші видатки

Яка рекомендація була раніше, така й залишається зараз. Перш за все, потрібно віддати пріоритет зберіганням грошей в тій валюті, де ви маєте найбільші видатки. Якщо ви маєте кредит гривневий, то вам варто тримати заощадження переважно в гривні. Але якщо таких видатків у вас немає, то бажано тримати, як завжди, “портфель” по трьох третинах – євро, долар і гривня. Якщо ж депозити гривневі, це не має складати суттєвих проблем для тримачів цих депозитів. 

Чергова блокада зі сторони наших партнерів поляків стає все масштабнішою. Польща блокує пункти пропусків і не дозволяє вивозити українське збіжжя. До цієї блокади долучились і чеські фермери. Але для нас – це суттєве гальмування в торгівлі і загалом в економічному житті. Наскільки ця блокада може вдарити по виробниках і по нашій економіці? 

По-перше, хочу сказати, що український бізнес дуже адаптивний. І вже перші сигнали, які були в листопаді, призвели до того, що український бізнес почав шукати інші логістичні можливості, зокрема залізничний дорожній транспорт, інші кордони, зокрема румунський, і морський транспорт. Наразі маємо суттєве скорочення перевезень зерна саме автомобільним транспортом. Відповідно, поляки матимуть дедалі менший вплив на українську економіку. На жаль, втрачаємо не лише ми, а й наші міжнародні партнери, зокрема європейські компанії, які працюють з Україною. 

Виявилось, що Майк Джонсон – спікер Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки, який має розглядати допомогу і для України в розмірі 10 мільярдів доларів, базував свою виборчу кампанію на фінансуванні від компанії, яка містить гроші трьох російських олігархів. Тому корупційна складова може бути дуже очевидною. Можуть з'явитися фактори тиску на Джонсона щодо того, що він, все ж таки, поставить на голосування цю допомогу, бо він заявив, що ставити її не буде. Чи подасть рішення про надання Україні допомоги сигнал іншим учасникам, які можуть не заводити гроші в Україну? 

Гроші від Японії, Норвегії, Канади, Великої Британії дозволили нам пережити січень без переживань 

Це, перш за все, військова допомога, бо на економічні питання виділяється значно менше 10-ти мільярдів: 8 мільярдів на фінансування дефіциту українського бюджету і 1,5 мільярди на підтримку економіки. І я хочу сказати, що точно буде проголосований цей пакет і у спікера Палати представників не буде можливостей не дати проголосувати за це питання. Тому я думаю, що ми матимемо позитивний для України сценарій. Ну і, звичайно, це буде позитивним сигналом для інших наших партнерів, які допомагають, але споглядають на Сполучені Штати Америки. Нагадаю, що цього року нам суттєво допомагає Японія, Норвегія, Канада, Велика Британія, що дозволило нам січень практично пройти без переживань. Лютий і березень ми пройдемо очікуючи американські гроші. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Бездіяльність польської поліції та російський слід у блокуванні польсько-українського кордону