Зима 2023-2024 або про енергетику воєнного часу та «мирного» майбутнього

Зима 2023-2024 або про енергетику воєнного часу та «мирного» майбутнього
Олександр Коваленко

Олександр Коваленко

блогер, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" 

Ця замітка обумовлена ​​множинними прогнозами про те, що зима буде складною через російські атаки на енергетичну інфраструктуру, пам'ятаючи їх торішній терористичний екстаз.

І, одразу зазначу, ще торік мене почала відвідувати думка про те, чому б найдорожче та ремонт-непридатне при пошкодженні обладнання, що критично впливає на ККД енергетичного загоєння, не переносити під землю?

На сьогоднішній день практично вся енергетична компонента в Україні зосереджена на поверхні, що полегшує її пошкодження не тільки такими засобами як крилаті ракети, а й банально, дешеві Shahed-136 є загрозою для обладнання, що коштує, десятки мільйонів доларів.

Зрозуміло, одночасно і разово це все реалізувати неможливо, та й не всі елементи можна розміщувати під землею. Але, поступально, найдоступніші вже можна було б. Особливо з урахуванням того, що у нас і так є проекти бункерних приміщень проти російських засобів ураження навіть проникаючого типу, і тут не потрібно винаходити велосипед.

Наприклад, розмістити розподільну станцію, бункерного типу в приміщенні, здатному витримати влучання Х-47М2 «Кинжал». Звичайно, у багатьох відразу виникне питання, а як щодо проекту такого приміщення під Х-47М2 «Кинжал»? Ця ракета лише останні півтора року активно почала застосовуватися, хто візьметься за проект бункера, здатного витримати влучання настільки невивченої ракети?

Насправді відповідь проста – проекти такі є. І це проекти бункерів, які створювалися з орієнтацією на характеристики протибункерної бетонобійної бомби БЕТАБ-500ШП. Адже саме ці старі, радянські бомби є бойовою частиною Х-47М2 «Кинжал» та ракет ОТРК «Іскандер» типу, що проникає.

Справа в тому, що практично всі засоби ураження, які на сьогоднішній день має росія - це або радянське озброєння, або модернізація радянської номенклатури. І Х-47М2 «Кинжал» це, як би банально не звучало, але реактивний двигун, прилаштований до старої радянської БЕТАБ-500ШП, навколо чого був натягнутий гарний обтічник, що надає цьому витвору похмурих геніїв вигляд ракети, та ще й з приставкою «гіперзвукова».

Але найцікавіше те, що всі проекти бункерів, які створювалися за радянських часів, ґрунтувалися саме на показниках пробивання радянською зброєю. І це стосується абсолютно всіх радянських та російських проектів, бо прямого та необмеженого доступу до західних засобів ураження для випробувань іншого формату у них не було.

Тобто той же радянський С-300 випробовувався, збиваючи радянські крилаті та балістичні ракети. Аналогічно С-400. Просто тому, що совєти не мали «Томагавків» або LGM-30 Minuteman. Були лише дані про їхні характеристики та можливості, але фізичного випробування у «залізі» – ні.

Аналогічно і з бункерами, які перевіряли на міцність з урахуванням випробувань на БЕТАБ-500ШП та інших типах бомб та ракет радянського зразка, протибункерного типу.

Це я все до чого? До того, що базові проекти є і достатньо їх застосувати, для переведення енергетичного сектора під землю.

Адже одна справа, коли по розподільчій станції застосовують, наприклад, 20 дронів-камікадзе Shahed-136, для прориву ППО та знищення обладнання на мільйони доларів, при витратах у 600-700 тисяч, а зовсім інше, коли дістатися до неї можливо лише дорогою та дефіцитною Х-47М2 «Кинжал» і те – не факт. Відчувається різниця? Безумовно, і не лише про неї йдеться.

Так, це може виявитися дуже трудомістким і витратним проектом, у масштабах усієї країни, але наш божевільний сусід, на жаль, нікуди не подінеться, так само як і від свого безумства, ніколи не вилікується. Він сотні років зазнає жадібних позивів до захоплення наших територій, а тому, подібний проект, нехай і довгостроковий, але він служитиме добру службу в майбутньому.

Причому це стосується не тільки енергетичного сектору, а загалом усіх галузей стратегічного значення.

Джерело.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.