Зима близько. Чи матимуть українці зв’язок та інтернет під час блекаутів?

Зима близько. Чи матимуть українці зв’язок та інтернет під час блекаутів?
Посилання скопійовано
21 вересня, вперше за цей сезон, росіяни вдарили по об'єктах енергетики в центрі та на заході України. Відсутність мережі й інтернету досі навіюють багатьом українцям неприємні спогади про минулорічну зиму. Після атак ворога мобільна мережа могла протриматись ще декілька годин, а доступ до домашнього інтернету взагалі зникав.
Зима близько. Чи матимуть українці зв’язок та інтернет під час блекаутів?

7 березня 2022 року мобільні оператори України запустили національний роумінг, який надав можливість змінити оператора і дозволяв багатьом залишатися на зв'язку. Цією послугою користувались понад 2 мільйони абонентів. Проте і це не стало “панацеєю” при терористичних обстрілах з боку РФ.  

Чи готові оператори до цієї зими і з якими труднощами можуть зіштовхнутись українці в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповіла головна спеціалістка Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Ольга Насвіщук

19 жовтня усі провайдери, згідно з рішенням РНБО, мали забезпечити власну автономність, тобто в разі влучання ворога в електричну інфраструктуру, інтернет мав би не зникати. Чи зробили це і протягом якого часу можна розраховувати на інтернет-зв’язок? 

Сподіваємось на краще – готуємось до гіршого

З минулої зими компанії активно переходять на технології, які стійкі до знеструмлення, і на резервне живлення. Це дозволить українцям мати доступ до інтернету в двох випадках. Перший – на чотири години планових відключень, як це було минулого року. Другий – у випадку тривалого регіонального блекауту, до трьох діб. Звичайно, ми сподіваємося, що такого не буде, але треба думати і працювати над усіма розвитками подій. 

Для того, щоб забезпечити цей зв'язок, оператори мають перейти на енергозаощадливі мережі, зокрема на базі мережі PON. Це технологія, яка є енергоекономною і вона дозволяє надавати доступ до інтернету до 72-х годин без світла за умови, що користувач забезпечить резервне живлення свого роутера. Оператори вже підключаються до цієї технології користувачів. Наприклад, у 2023-му році понад 158 тисяч нових абонентів замовили собі цю послугу, і цей процес переходу продовжується. Ці темпи впровадження залежать від попиту. Тому раджу українцям поцікавитися, чи може їхній провайдер надати цю послугу і якщо так, то замовити її. Одним словом, сподіваємось на краще, готуємось до гіршого. 

Тобто самі користувачі мають спонукати провайдерів переходити на цей PON-інтернет?

Так, це також впливає на швидкість того, як швидко вони будуть модернізувати свої мережі.

Якщо у нас зник інтернет від мережі, то абоненти одразу ввімкнуть мобільний інтернет, що призведе до дуже великого навантаження на вежі, які забезпечують нас мобільним зв'язком та інтернетом. Чи буде це перевантаження і як до нього підготуватися? 

Під час знеструмлення, перехід на мобільний інтернет у п'ять разів збільшує навантаження на мережу

Ви описали минулорічну ситуацію, коли всі думали, чому у нас взагалі не працював мобільний інтернет. Причина дуже проста: в Україні 80% інтернет-трафіку споживається через фіксований інтернет – домашній чи офісний Wi-Fi, і лише 20% через мобільну мережу. Тому мобільна мережа напряму залежить від доступності фіксованого доступу. Тобто під час знеструмлення користувачі переходять на 3G чи 4G, а таким чином збільшують навантаження на мережу приблизно у п'ять разів. І зрозуміло, що наші базові станції мобільних операторів працюють, але, на жаль, вони фізично не спроможні задовольнити цей підвищений попит під час знеструмлення. 

Чи проводять стосовно цього роботу на посилення їх потужності? Яке обладнання для цього потрібно? 

Звичайно, організації закуповують обладнання для того, щоб базові станції працювали. Також закупили обладнання, яке допоможе працювати зв'язку й інтернету на випадок знеструмлення. Оператори доклали усіх зусиль, щоб ця доставка прийшла швидше, і ми працювали над тим, аби скасувати ввізне мито на обладнання, генератори та акумулятори. 

Чи може це обладнання бути однією з цілей ракетних обстрілів чи мова йде про мобільні генератори?

Мабуть ні, бо ми говоримо про мобільні генератори, які виконали свою роботу і назад повернулись десь на склад, де їх будуть зберігати. Ці склади можуть виступати укриттями, тому не думаю, що обладнання може стати ціллю для ракетних атак. 

А що з національним роумінгом між мобільними операторами? Минуло року я сам зіштовхнувся з тим, що не зміг підключитись до жодного мобільного оператора, який би зміг забезпечити зв'язок та інтернет. Як зараз з цим справи? 

Роумінг як порятунок під час вимкнень

Ситуація “впирається” у фіксований інтернет, тому що саме завдяки операторам ми маємо роумінг. Насправді минулого року під час вимкнень кожного разу в середньому 1,5 мільйони абонентів користувалися саме національним роумінгом. Це зручно, бо навіть якщо у нас погіршився зв'язок, ми можемо перейти на іншу мережу. Але, якщо користувачі будуть переходити з фіксованого інтернету на мобільний, то, знову ж таки, мережа не розрахована на такий підвищений попит.

Тобто, навіть попри те, що зараз намагаються збільшити її потужність, все одно не варто розраховувати, що вона забезпечить всіх користувачів інтернетом? 

Українцям потрібно готуватись, щоб не створювати зайвих навантажень на мережу

Так, тому українцям потрібно гуртуватися і розуміти, що якщо ви добре підготуєтесь й забезпечите себе домашнім стійким до знеструмлення інтернетом, то більша ймовірність того, що буде можливість розвантажити мережу. Тому ті люди, які не мають можливості забезпечити собі такий інтернет, зможуть зателефонувати, наприклад, у якусь екстрену службу. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Американці хочуть розуміти, на що витрачають гроші в Україні, – дипломат