31-го січня до цих обговорень приєднались і західні медіа, зокрема видання The Times та The New York Times.

Видання The Times повідомляє, що від пропозиції президента обійняти посаду головнокомандувача ЗСУ Сирський відмовився.

The New York Times має іншу версію, чому Залужного не було звільнено 29-го січня: колишній високопоставлений український чиновник повідомив виданню, що президент відступив через те, що новина просочилася в медіа. Тепер – «процес сповільнився».

То яка з версій може виявитись правдивою і чи може влада виправити свої помилки в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політик та дипломат Роман Безсмертний. 

Як ви вважаєте, те, що зараз поширюють у медіа й соціальних мережах про відставку Залужного, це ігри між "різними підʼїздами" чи до цього причетна “рука Кремля”? 

В практиці сучасної Української держави подібні речі відбуваються не тільки завдяки "під'їздам", фракціям чи групам, але й персонам і певним фінансовим впливам на середовище, корупційним схемам, впливом у владних коридорах і навіть інститутах влади. Тому все це можна описувати у вигляді певного "пригодницького трилера", а можна дивитись на цю ситуацію з погляду на досягнення результатів у вирішенні сучасних проблем суспільства, зокрема протистояння російському агресору. Тут немає деталей, тут все важить. І легковажити подібними речима – недопустимо, особливо в частині того, що стосується безпеки. Це – “ходіння по лезу”, і спіткнутися – дуже легко.

Сьогодні про всю цю ситуацію написали західні видання. Всі, так чи інакше, реагуючи на все це, написали, що відставку просто відклали. Чи поділяєте ви такі думки?

Перед тим, як ухвалювати важливі для держави рішення, варто проінформувати суспільство про мотив і його причини

По-перше, дуже важливо, що в молодих державах питання законності і легітимності дуже близько. І ви правильно кажете з приводу того, що президенту належать відповідні конституційні повноваження, виписані законом. Але є фактор, такий як легітимність, тобто наскільки це сприймається чи не сприймається суспільством як явище, як те, що легітимність показала і реакція суспільства, і реакція союзників. Відтак виникає питання – а той, хто ухвалював це рішення, який мав мотив? Коли певну особу, яка перебуває на посаді, підтримують і шанують, а тут випливає таке рішення, то точно варто чекати обурення в суспільстві. То чим вмотивоване це рішення? Тим, що особа, яка ухвалювала це рішення, щось знає, чого не знаємо ми з вами? Тоді питання – чому вони про це мовчать? Якщо ви такі “обізнані” і такі “геніальні”, але такої інформації немає, то чому ви ухвалюєте це рішення, яке не вмотивоване нічим? Адже, окрім того, що ти маєш повноваження щось робити, треба пояснити, чому ти це робиш. 

Тоді наступне питання. З яких причин ухвалювали таке рішення? А вони взагалі є? Якщо до цього всього додати практику, то цілий ряд людей, яких звільнили без попереднього повідомлення і без мотивації, говорить про рецидив. Такий рецидив потребує пояснення, чому та чи інша посадова особа вдається до кроків, які ні чим об'єктивно не мотивуються. І, даруйте, але це приводить до висновку – або це просто "власне еґо", яке пояснюється тільки політичними ревнощами, або це крок, який навмисне роблять, аби чогось досягнути. Відтак, варто співставити правову сторону і сторону легітимності, і можна прийти до висновку, що ці кроки наносять шкоду не тільки особі, яка їх вчиняє, а й державі загалом. І про це в західних статтях чітко пишуть. Це наносить шкоду і суспільству, тому що воно протиставляє певні групи. А ми ж дбаємо про консолідованість не тільки суспільства, а й суспільства і влади. 

То ж що насправді буде далі і як на це все реагують наші західні партнери? 

На мою думку, проблеми немає взагалі. Для партнерів був один міністр оборони, став інший. Їм важливо, з ким контактувати, про що вони самі знають. Бо це ж не означає, що все починається з Табула Раса. Історія ця пишеться досі і вона довга. Є, над чим працювати. Хоча урок заміни міністра оборони показав, що потрібен був певний час, аби "штепсель і розетка" зрозуміли, як вони мають співпрацювати. Для мене в нинішній ситуації набагато складніше те, що рішення ухвалено, його оприлюднили, але не забезпечили. Ось що найгірше. Це означає, що ми перебуваємо в “підвішеному стані”. І ці рішення носять, по-перше, половинчастий характер, по-друге, їх не доводять до логічного завершення. Їх не контролюють з погляду дотримання норм законодавства і їх легітимності. Ну і найскладніше – ніхто не дає оцінку тим чи іншим діям.

Чи має влада шанс виправити усі ці помилки? Якщо так, то яким чином? 

Нам нікуди не подітися в цій паралелі, тому що поруч – екзистенційний ворог. Він був тоді, він є зараз, і його інструменти діяльності схожі. Для мене очевидно, що для багатьох політичних лідерів України й посадових осіб переконання і позиція формується на основі російських наративів. Бо те, що я періодично чую, воно дуже нагадує все те, що виходить власне звідти. Це – найнебезпечніша річ, яка тільки може бути. І тому я не виключаю, що і президенту подають інформацію, яка вписується в ці наративи, відповідно саме на основі цього і роблять висновки. 

Первинним джерелом так званої західної позиції чи західних роздумів часто є саме Москва

Друга річ, про яку треба сказати – це те, що первинним джерелом так званої західної позиції чи західних роздумів є саме Москва. І вона дуже часто засмічує засоби масової інформації та соціальні мережі Європи і Америки. Для того, щоб вся ця "пакость" потім вилазила наверх в Україні і розліталась на всі чотири сторони. Тому, будучи не укріпленими з погляду політичних переконань, розуміння знань історії, паралелей, про які зараз сказали, дуже багато людей легко піддаються цим маніпулятивним технологіям. А ще в умовах, коли фактично паралізована дискусія в інформаційному просторі, а політичні інструменти в Україні взагалі ніяк не працюють, парламент просто перестав бути суб'єктом політики в Україні. Все це створює підстави для того, аби посадові особи допускали елементарні прорахунки й помилки. Але помилки можна виправляти, виправити не можна тільки злочини. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Збройні сили будуть продовжувати нищити ворога з Залужним чи без нього, – Лапін