Аграрії ЄС розуміють, що не складуть конкуренції Україні, – Фурса

Аграрії ЄС розуміють, що не складуть конкуренції Україні, – Фурса
Посилання скопійовано
4-го березня журналіст та громадський активіст Костянтин Андріюк повідомив, що польські фермери побили авто, які перевозилися на потреби ЗСУ, а також блокують військову техніку на кордоні з Україною.
Аграрії ЄС розуміють, що не складуть конкуренції Україні, – Фурса

Андрій опублікував відео, на якому показані розтрощені джипи, призначені для українського війська. На автівках пошкоджене лобове скло та побиті вікна. 

На відео громадський діяч також запитав у поляків, чи готові вони будуть бити цеглою вже не українські автівки для Збройних сил, а польські танки. 

Це вже далеко не перші провокації польських протестувальників, які декілька тижнів тому вперше висипали українське збіжжя на землю, а потім зробили таку акцію постійною. 

До того ж за даними Центру протидії дезінформації, Російська Федерація з 2022 по 2023 роки завезла до Польщі 12 мільйонів тонн свого зерна. При цьому українського зерна зайшло до країни в обсягу лише 4,3 мільйона тонн.

Водночас поляки блокують саме українське зерно, постійно влаштовують акції протестів, через які затримують гуманітарну допомогу, яка дуже необхідна на фронті.

То що може стати причиною припинення протестів на польсько-українському кордоні та що відомо про завезення до Польщі російського й білоруського збіжжя? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів український інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса

Окрім того, що на кордоні з Польщею побили автівки для ЗСУ, напередодні протестувальники заблокували військовий транспорт, який їхав у Нідерланди забрати шість вантажівок і причепів на фронт. Кожного дня градус ідіотизму, протистояння і фактично економічної війни зростає. То чи можливо ще щось змінити і припинити всі ці необґрунтовані протести? 

Аграрна сфера в Україні – бізнес, на відміну від дотаційної системи, яка є в Польщі

Насправді це норма в сільськогосподарському секторі Європи. Це відбувається не тільки в Польщі і не лише на кордоні з Україною. Це відбувається по всій Європі. І це – не є прецедентом, бо те саме відбувалося, коли Польща інтегрувалася в Європейський Союз, тільки зі сторони німецьких фермерів, або коли Іспанія інтегрувалися в Європейський Союз зі сторони французьких. Там був такий рівень протестів та агресії, що навіть вбили декілька іспанців. Тому це загальна проблема, яка перш за все базується на соціалізмі, за яким організований увесь сільськогосподарський ринок Європейського Союзу. Бо в Україні аграрна сфера – це бізнес. В нас є малі фермери, є середні й великі господарства, і всі заробляють гроші. А в Європі – це дотаційна сфера, коли люди живуть на дотаціях. І, власне, за десятки років виокремився цілий пласт людей, які паразитують саме на цих дотаціях, а потім у різних випадках приходять до держави і вимагають гроші.

У нас також є вбиті. Я вважаю, що водії заблокованих українських фур, які загинули в черзі, це люди, яких вбили протестувальники. І ці руки протестувальників висипали зерно і били битами автівки для ЗСУ. 

Не треба драматизувати. Треба просто розуміти, що так завжди було і буде в Європейському Союзі, допоки існує така модель. І те, що ми бачимо зараз, це насправді “демоверсія” української євроінтеграції, бо інтеграція України в Європейський Союз має призвести до значного реформування сектору міського господарства, розподілу дотацій по-іншому і так далі. Це Європа готується завчасно. 

Вступ ЄС і перемовини – це питання не одного року, а ті проблеми, які виникли зараз, потрібно якось вирішувати. Чому у Польщі так легко запустили дезінформацію про те, що українське зерно – отруйне, а малих польських фермерів "зʼїдять" великі українські олігархи. І при цьому поляки добре знають, скільки законтрактовано українського збіжжя й іншої аграрної продукції, зроблено саме польськими структурами й фірмами. Вони становлять велику частину з того, що ввезли транзитом через Польщу. Чому так легко поляки повелися на таку фейкову інформаційну складову?

Ви кажете, що поляки добре знають, але це не так. Поляки нічого не знають. Власне, була підготовлена база, велика кількість малоосвічених людей, які готові боротися за свої гроші, які вони вимагають від держави. Люди ображені, бо вони втрачають гроші через дві причини. Перша – падіння цін на збіжжя на світовому ринку більш ніж на 30% за рік, і друга – "зелений прихід" в Європі, який буде вимагати від них більше інвестицій, тобто менше грошей залишаться фермерам. 

Поляки не люблять нікого, окрім поляків, тому емоції щодо України були тимчасовими

До того ж варто врахувати, що у Польщі, окрім внутрішньої політичної боротьби, була шалена емоція на підтримку України, яка дуже не притаманна полякам. Поляки дуже полякоцентричні. Але ця емоція щодо нас, як і будь-яка емоція, дуже небезпечна, бо після підйому завжди йде спад. Такі собі гойдалки. Коли ми говоримо про Австрію і її підтримку, то там прослідковуємо такий раціональний німецький підхід без емоцій і спадів. У поляків була шалена емоція, яка, спочатку, винесла нас вверх, а зараз спустила вниз абсолютно природнім чином. Знову ж таки, ми завжди знали, що польське суспільство дуже по полякоорієнтоване і ксенофобське. Насправді поляки не люблять нікого, окрім поляків. І тому сказати, що хтось чужий винен – дуже просто. Так, російська пропаганда впала на добрий ґрунт, але також впала на фінансові інтереси. Європейська інтеграція – буде, буде вхід України в Європейський Союз, і це – повністю змінює сільськогосподарський сектор. І зараз вони до цього готуються. 

Минулого тижня раптово тема українського збіжжя відійшла на другий план. По всіх телевізорах Польщі почали розповідати про те, як російське збіжжя виїжджає до Лукашенка на білоруських номерах, як частина розподіляється на фури з польськими номерами, і поляки ніби відкрили для себе російський імпорт-експорт в промислових масштабах. Тепер видання The Economist вивело графіки і виявилось, що Литва, Латвія, Естонія і Польща це країни-лідери, які співпрацювали з Росією в обхід економічних санкцій проти Росії. Це щось змінить чи механізм вже запущений і він не може зупинитись? 

Це нічого не змінить. В цій статті немає такої нової чи резонансної інформації. Коли ми говоримо про експорт певної сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі, варто врахувати, що обʼєми там справді смішні. Для пересічної людини ці цифри можуть видаватись великими, проте в масштабах економіки вони смішні. Треба розуміти, що, по-перше, Польща виступає експортером, тому експортувати їй не потрібно. По-друге, варто поцікавитись, яка різниця між українським та білоруським збіжжям. А різниця в тому, що ми зараз завозимо це збіжжя по пільговому тарифу, білоруси – ні. Вони потрапляють під квоти, оподаткування і так далі, і тому вони не лякають, навіть якщо б ці обсяги були більшими. У 2022-му році на тлі емоцій нам дали доступ до ринку. Знову ж таки, тоді ніхто проти не виступав, і зараз цей дозвіл продовжують. Тому польські фермери нас сприймають як короткострокову загрозу, а білоруських фермерів - довгострокову. Мине 5, 7, 15 років, і ми станемо членами ЄС, тому європейцям доведеться якось з нами конкурувати, а складати нам справжню конкуренцію, будемо чесними, вони не можуть. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Європейці будуть робити усе, аби українські біженці залишились в Європі, – експерт