Тему візитів продовжив Володимир Путін, який 17-го жовтня прилетів в Китай вперше з моменту видачі ордера на його арешт. Він зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і взяв участь у форумі "Один пояс – один шлях".

Яка мета цих візитів і якими будуть результати в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів український дипломат, екс-надзвичайний і Повноважний Посол України у США та Франції Олег Шамшур.

Чи можна сказати, що у візиту Пріцкер до Києва є виставкова, тобто публічна частина, і не публічна? І якщо непублічна все-таки є, то що на ній могли обговорювати? 

В таких випадках я завжди кажу, що дізнатися про те, що було за лаштунками, дуже важко. І, очевидно, про це ми дізнаємось через деякий час. Я гадаю, що офіційна мета візиту – це початок роботи самої Пріцкер і обговорення проєктів, які пов'язані з відбудовою країни і зараз, і в перспективі. Але сама Пріцкер, коли вступала на посаду, в своїх інтерв'ю говорила, що окрім відбудови країни нам потрібна боротьба з корупцією. Всі кошти, які будуть виділяти, всі проекти, які будуть реалізовувати, мають бути спрямовані на користь народу України. Тобто я не маю сумнівів, що цей меседж був і в розмовах Пріцкер з Президентом України. 

Окрім зустрічі з Зеленським Пріцкер провела зустрічі із Американською торгівельною палатою, Національним антикорупційним бюро, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Президією Конгресу місцевих і регіональних влад. Дуже показово, що вона почала працювати з антикорупційними органами і з місцевими владами. Ми знаємо, що в Україні зараз є проблема з перетягуванням повноважень і грошей між Києвом та регіонами. Чому, на вашу думку, вона зробила саме такий акцент?

Це очевидно, що один з факторів ефективності України в протистоянні російській агресії – процес децентралізації, тобто роль громад і громадянського суспільства. І Україна, і наші закордонні партнери зацікавлені в тому, аби гроші використовували за призначенням, щоб вони доходили до українських громадян. І щоб не було зайвої централізації, а фінанси йшли безпосередньо до тих, кому вони мають бути направлені і хто має їх використати. Тому цей вибір Пріцкер підтверджує те, про що ми говорили. В нас одне завдання – забезпечити транспарентність, антикорупційність і адекватне використання грошей.

Чи можна сказати, що цей візит поки не про певні суми, а про розуміння, на що нам вони потрібні і чи будемо ми їх направляти саме туди, де їх найбільше потребують? 

Американці хочуть розуміти на що витрачають гроші в Україні

Я не виключаю, що обговорювали і якісь конкретні проекти, але ось ця складова, аби пояснити куди і для чого, не на камеру журналістам, я впевнений, також була. Сполучені Штати, наші партнери, мають розуміти на що йдуть кошти, які вони виділяють на допомогу Україні з власного бюджету. Важливо і те, що не лише нас розуміли, але і ми почули те, про що говорить пані Пріцкер.

Окрім Пріцкер, яка займається контролем за грішми, які підуть на відновлення України, є ще майже сотня аудиторів, які працюють в Україні, аби відстежувати гроші наших західних партнерів. Чим можна пояснити такий великий аудиторський “десант”, який підготували Сполучені Штати Америки? 

Республіканці виступають за припинення допомоги Україні

Я гадаю, що є кілька причин. По-перше, дійсно треба контролювати ті дуже великі суми, які спрямовують на допомогу Україні. По-друге, безумовно, актуальність цього питання зростає, і це пов'язано з тими звинуваченнями, які висували американські політики. Є досить галаслива частина республіканців, яка виступає за скорочення допомоги. І це безпосередньо пов'язано з тим, що американці хочуть бачити, що цю допомогу використовують ефективно. Тому треба готуватися до того, що це питання завжди буде, і надання грошей буде супроводжуватись жорстким контролем для їхнього цільового використання. 

Для того, щоб ця допомога надходила і все працювало як механізм, мають працювати всі органи влади, зокрема і законодавча. Мова йде про Конгрес. Сьогодні у США мають вибирати спікера Палати представників. Пишуть про те, що нібито Джим Джордан домовився з республіканцями, щоб вони підтримали його кандидатуру. Його називають неоднозначною одіозною фігурою серед конгресменів. Чи є у США розуміння того, що варто голосувати за тих, хто справді зможе зробити щось корисне, а не лише підкуповувати виборців? 

Якщо охарактеризувати ту ситуацію, яка склалася в Конгресі після відставки Маккарті, то американські аналітики найчастіше використовують слово "хаос". Дійсно, через те, що Маккарті пішов у відставку, фактично заблокована робота Палати представників. А треба розуміти, що без нормального функціонування Палати і спікера нічого адекватного не буде. Тим більше, що Палата представників є головним органом стосовно фінансів, це, по-перше. По-друге, те, що відбувається, це свідчення тих серйозних проблем, які існують в Республіканській партії. 

Радбез ООН не підтримав резолюцію Росії стосовно ХАМАСу. Можна сказати, що Росія спіймала облизня. Чи можна говорити про те, що ми дочекаємось, коли Росію як диктатуру "попросять" з Радбезу ООН?

Росію неможливо усунути з Радбезу ООН

Все, що шкодить Росії, у мене, як і у всіх українців, викликає позитивні емоції. Що стосується перспектив того, аби викинути Росію з Радбезу, то за статутом Організації об'єднаних націй це не передбачено. Єдиний вихід – це реформування системи. Обмежити використання права на вето постійним членам Ради Безпеки абсолютно реально, але неможливо викинути Росію з системи координат. І знову ж таки, про це можна говорити тільки тоді, якщо збереться критична маса. 

Сьогодні Владімір Путін прилетів до Пекіна на форум "Один пояс, один шлях". Це той пояс, якого дуже "муляв" проєкт побудови проводу з Саудівської Аравії та Ізраїля через Туреччину в Європу. Війною в Ізраїлі вони поки що цю історію перекрили. Чого варто очікувати від цього візиту? 

Росія створила “союз зла”

Я абсолютно не згоден з людьми, які говорять, що нам потрібно перетягнути Китай на свою сторону. Союз Китаю з Росією надовго. Він базується на спільному баченні світу, ідеологічній близькості й інтересах. Китай задоволений тим, що може “задавати тон” Росії. Їй це не дуже подобається, проте в обмін на зброю і все інше, вона готова з цим миритись. Згодом Китай вирішить, що він може свої питання реалізовувати без тісного союзу з Росією. Але це буде не скоро. І до цього союзу, як ми бачимо, додаються Іран і Північна Корея. Все це дуже небезпечно. І те, що ми зараз бачимо на Близькому Сході, це наслідок координації зусиль в рамках цього “союзу зла”. І Китай, безумовно, частина цієї гри. Можливо вони й поводяться акуратно, але якщо подивитися на всі пропозиції миру, які він пропонує Україні, вони абсолютно в інтересах Росії. Тому я впевнений, що ці зустрічі з метою посилення або пошуків партнерства. 

Торгівельні зв'язки Китаю, Європейського Союзу та США надто великі, щоб поводитись інакше. Втратити все це через санкції, як втрачає Росія, Китай собі дозволити не може. 

Співпраця з Китаєм є елементом виживання Росії

Китай намагається поводитись достатньо акуратно, щоб навіть мінімально не підпадати під санкції. Але разом з тим ми постійно чуємо про те, що Китай постачає компоненти до зброї Росії. А без торгівлі з Китаєм та Індією російська економіка, очевидно, не змогла б перенести той тиск, який створюють санкцій. Тобто для виживання Росії співпраця з Китаєм є ключовим елементом. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Чи стане Словаччина ще одним союзником Росії?