Після деокупації Луганщини держава разом з Програмою ООН планує створити Центр відновлення та розвитку громад.

Розглядають чотири регіони, де утворять так звані “Офіси відновлення”, а до реалізації проєктів відбудови деокупованих територій передбачають залучити інфраструктурні компанії.

До слова, вночі 17 жовтня ЗСУ нанесли успішні удари по гелікоптерах і обладнанню аеродромів біля тимчасово окупованих Луганська і Бердянська.

Як Україна буде відновлювати інфраструктуру на окупованих регіонах, яким чином  працювати із людьми, які довго жили в окупації, та чому військово-цивільні адміністрації мають продовжувати свою роботу після закінчення війни?

В ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” відповів на ці та інші питання екс-голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай. 

Британська розвідка повідомляє, що через застосування Україною Atacms по аеропортах Луганська й Бердянська було пошкоджено дев’ять гелікоптерів. Що вам про це відомо? 

Атака ЗСУ Atacms  – болісний удар для Росії

Це була хороша несподівана атака. Звісно, дуже довго ми тримали в таємниці те, що Atacms у нас вже є. Росіяни зробили велику помилку – розслабилися, тому тримали на аеродромах свою авіацію. До того ж, вони постійно підтримують наративи, що російська ППО найкраща в світі. Хоча за півтора року війни Україна неодноразово демонструвала й доводила усьому світові, що їхня система протиповітряної оборони, мабуть, найгірша. 

Внаслідок цієї атаки була пошкоджена велика кількість авіації, яку росіяни повинні були тримати десь за 200 кілометрів від лінії фронту. І повірте, це великі втрати для російської авіації. Тепер вони використовують більше палива, на двигуни йде велике навантаження, а вони далеко не в найкращому технічному стані. Ну і часу на те, щоб долетіти до лінії фронту, окупантам тепер потрібно значно більше. І тепер коефіцієнт їхньої корисної дії нівелюється з тими витратами і часом, які були колись. На цих аеродромах була знищена інфраструктура і величезна кількість особового складу. ЗСУ завдали дуже потужний моральний удар, ба більше, коли Путін виступав в Китаї він заявив, що Atacms в американців треба забрати. А це справжній показник того, що цей удар був достатньо болісним.

Це також говорить про те, що нам треба буде ще більше відбудовувати інфраструктуру після закінчення війни. Що ви думаєте стосовно економічного відновлення регіону? З чого потрібно починати і як ви це бачите?

Дуже складне питання. Звісно, традиційно розпочинають саме з розмінування. Нагадаю, що східна частина України – це найбільш замінована територія в усьому світі. Насамперед мова йде про критичну інфраструктуру: дороги, мости, підстанції, електромережа, водопостачання, тепломережі, газопостачання. Це все першочергово треба розмінувати і відновити.

У 2021-му році в Кремінній ми здали чудову підстанцію, яка була однією з найпотужніших підстанцій у всій Європі, і легко могла витримати напругу по всій області без збоїв і перевантажень. Говорю про неї в минулому часі, бо окупанти її зруйнували. А ціна її – від двох мільярдів гривень. 

Затоплені шахти можуть стати екологічною катастрофою не лише в Україні, а й в усьому світі

Що стосується підприємств, то треба створити стратегічний план розвитку регіону. Нагадаю, що нафтопереробний завод в Лисичанську працював на російській сировині, підприємство "Азот" у Сєвєродонецьку також працювало за рахунок російського газу і аміаку. Шахти затоплені, а обладнання, яке більш-менш було нормальним, вивезли в Росію. І щодо цього будуть дві проблеми. Перша проблема – це робочі місця. Друга – якщо нічого не робити найближчим часом, то вся ця вода, яка затопила шахти, яка має в складі радіацію, піде в ґрунтові води, а це стане причиною екологічної катастрофи не лише в Україні, а й у всьому регіоні. 

Тобто, для стратегічного відновлення треба, щоб робоча група при Офісі Президента і Кабміні розробила стратегічний план відновлення Луганської області з урахуванням специфіки, що багато продукції не будуть постачати в бік Росії. А ми ж розуміємо, що Луганщина – це крайня східна точка України. Тобто, якщо виробляти там товари, які треба продавати в Європі, то логістика через всю Україну становитиме приблизно 1600 кілометрів. Це буде величезною проблемою, бо ця логістика дуже дорого обходиться. Тому, перше – розмінування, друге – стратегії розвитку великих підприємств. А далі вже можна відновлювати дороги, мости, будувати нові адміністративні будівлі, ремонтувати школи, садочки і все інше. А коли буде це – буде розвиток регіону, бо з'являться робочі місця, працівники будуть їсти і заправляти автомобілі. Тобто регіон крок за кроком відновиться. Ну і не забуваємо про те, який потужний аграрний напрямок на Луганщині. 

Скажіть, в яких із цих проектів ви вбачаєте роль держави, а в яких – залучення приватного сектору? 

Роль держави – розробити стратегічне планування у таких підприємств як нафтопереробні заводи і хімічна галузь. Тут держава повинна включатись. А що ще важливо, держава має розробити план мотивації для робітників, які поїдуть "запускати" цей розвиток. Я маю на увазі медиків, освітян, будівельників, комунальників. На жаль, багатьох доведеться замінити, тому що є такі, які пішли на співпрацю з колаборантами і окупантами. Треба залучати нових фахівців з усіх куточків України. Для цього потрібна мотиваційна програма. Її поки що немає. Коли вона буде розроблена, то в принципі все буде нормально. Далі державні програми можуть стосуватись певного відновлення житла, а все решта – приватний сектор. 

Бізнес не буде чекати, поки зроблять абсолютно “тепличні” умови. Ні, бізнесмени чітко розуміють, що якщо вони прийдуть в регіон першими, то вони першими отримають прибутки, і доволі хороші. Якщо вони прийдуть туди, коли в регіоні все буде налагоджене, то тоді, можливо, конкуренція не дасть можливості їм зайти з успіхом. Тому я впевнений, що середній і великий бізнес зайдуть на Луганщину з самого початку деокупації. 

Деокупація Луганщини – це, в першу чергу, деокупація свідомості. Як цей процес має відбуватися? 

Потрібно позбавитись від інформаційного “бруду” з боку ФР

З боку держави потрібно позбавитись від інформаційного “бруду” з боку Російської Федерації. Тобто повністю перекрити російське телебачення і радіо, щоб вони не поширювались на території України. З пропагандою ми знайомі добре і знаємо, як вона працює. Відповідно треба покращити український телевізійний і радійний контент.

А далі нас чекає довгий шлях асиміляції. Я думаю, що цей процес буде тривати від п’яти років і більше. Ну і, звісно, мотиваційні програми, про які я вже казав. А ще дуже важливо працювати саме з дітьми, возити їх на екскурсії у відновлені населені пункти, показувати і розказувати. Я, на жаль, за своєї каденції, був свідком страшних подій, коли молоді хлопці і дівчата, 18-20 років, заходили в міста в складі диверсійно-розвідувальних груп. Тобто, коли вони опинилися в окупації, їм було 13-14 років. За сім років їм так “промили” мізки. А уявіть собі, що ця пропаганда цілодобова. І потрібно розраховувати, що на те, аби ці мізки вилікувати, потрібно ще мінімум 5-7 років. Дітям пояснити простіше, а з дорослими буде складна робота. 

Ви вважаєте, що військово-цивільна адміністрація у Луганській області має продовжувати свою дію після закінчення війни. Чому?

Так, я так вважаю, тому що, на жаль, багато проукраїнських людей виїхали з області, і багатьом немає куди повернутись, тому що житло зруйноване внаслідок війни. Багато людей, які залишились, мають мізки, які повністю забиті пропагандою. Тому спочатку треба навести лад, розібратись з усім, "почистити" область від колаборантів, від помічників окупантів. Що таке військово-цивільна адміністрація? Це швидкість ухвалення рішень, яка дуже необхідна в умовах післявоєнної відбудови.

Але чи буде довіра до голови такої адміністрації, якщо це не є народно-виборна посада?

Ми можемо говорити, і це буде теорія, а можу навести свій практичний приклад. Мене призначили 25 жовтня 2019-го року на посаду керівника військово-цивільної адміністрації. За два з половиною роки моєї каденції я впорався з тим, щоб вивести Луганську область на третє місце за 29-ти категоріям Кабміну. І коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, коли за два дні окупували 70% Луганської області, то люди в багатьох громадах виходили на мирні мітинги з українськими прапорами проти окупації. Це головний показник того, що довіра була і є. А буде вона, якщо керівник військово-цивільної адміністрації буде нормальною, адекватною людиною, яка працюватиме на розвиток і відновлення регіону.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Російська церква не пошкодує грошей, аби залишитись в Україні, – нардеп