Про це 21-го квітня в ефірі каналу NBC заявив президент України Володимир Зеленський.

«Це й артилерія, і стратегічна далекобійна зброя, ATACMS – це все важливо, щоб не втрачати людей на фронті. Тому що ми їх втрачаємо через те, що у нас немає відповідної далекобійної зброї», – зазначив Зеленський. Він також додав, що пріоритетною є саме протиповітряна оборона.

В ухваленому Палатою представників документі загальна сума допомоги Україні знижена до $60,032 млрд. Ще однією відмінністю є згадка про зобов’язання президента США Джо Байдена передати Києву тактичні ракетні системи великої дальності (ATACMS).

То коли ми отримаємо першу зброю і чи вдасться нам до 9-го травня змінити плани ворога на захоплення Часового Яру? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів військовий та політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. 

Коли очікувати реальну допомогу, тобто зброю і боєкомплекти, на фронті?

Головне – це підпис Джозефа Байдена, а те, що у вівторок в Сенаті все повинно пройти достатньо “лайтово”, це факт. Одразу після підпису Байдена впродовж 48-ми годин почне працювати логістика. Вона буде складатися з двох компонентів. Перший – морський, тобто логістика морем. Військово-морські кораблі ВМС США будуть використовувати для того, щоб перевозити відповідні вантажі. Тут є момент, на який треба звернути увагу. Перевезення морською логістикою відбуваються значно більшої кількості устаткування, вантажів, техніки, боєприпасів і так далі, але набагато довше. Це може тривати до кількох тижнів у залежності від ситуації та навіть погодних умов. З іншої сторони, є військово-транспортна авіація, тобто перевезення буде відбуватися за допомогою повітряних сил США. І ця військово-транспортна авіація вже через 24 години буде в Європі. 

Чи є ще швидші рішення? Чи є певна конʼюктура поряд, до прикладу, десь в Польщі? 

Вже впродовж тижня після підпису Байдена ми отримаємо першу зброю від США

Так, є відповідне рішення, коли в тих чи інших європейських країнах буде передаватися озброєння Україні за домовленістю з Вашингтоном, що Вашингтон компенсує це озброєння постачанням від себе через деякий час. Ми неодноразово бачили такий варіант з Польщею, наприклад, коли нам передавали танки Т-72М1, з Чехією та з іншими країнами. Греція також неодноразово брала участь у таких постачаннях. Тому є три варіанти, які можуть бути використані. Тобто впродовж тижня після підписання ми вже будемо отримувати першу обіцяну зброю. 

Нашого ворога теж не варто недооцінювати. З однієї сторони вони отримали наказ окупувати Часів Яр до 9-го травня, а з іншого – добре оцінюють і розуміють, що у них є вікно можливостей, яким можна скористатись. Чи вдасться їм повторити Авдіївку, проламати фронт і захопити Часів Яр? 

Перспективи захоплення російськими окупантами Часового Яру до 9-го травня немає. Там дійсно дуже складна ситуація, росіяни шалено тиснуть. Але, все ж таки, якщо ми говоримо про можливості окупантів прорвати нашу оборону та захопити Часів Яр згідно з трьома “фетиш-датами”, які командування їм передало, то такого ресурсу зробити все це вчасно немає. Вони можуть зачепитися за східні околиці міста. Так, дійсно, вони можуть проводити там штурмові дії, але глибше, без контролю над Богданівкою та Іванівським, тобто без прикриття з північного та південного флангів, вони пройти не зможуть. Тому росіяни на 9-те травня можуть обмежитись саме закріпленням на позиціях на околицях самого міста. Але, знову ж таки, не більш того. Каталізація самих наступальних дій може відбутися вже в другій половині 2024-го року. А після мобілізації, яка буде проведена після інавгурації Путіна, вони будуть змушені підвищувати рівень мобілізації, яка зараз проводиться. 30 тисяч їх не влаштовує, тому вони будуть підвищувати цей показник. 

Поговорімо про обстріли нашої енергетики. Якщо минулого року в основному вороги цілили у розподільчу генерацію, то тепер — у саму генерацію. Прагнуть зробити таку-собі буферну зону, тобто непридатну для життя ділянку, і вона має починатися з півночі. Ідея перетворити наші території на території, непридатні до життя, має якусь контрвідповідь? Чи можемо ми дати цю контрвідповідь? 

Загалом ми зацікавлені в тому, щоб у Курській, Брянській, а також Білгородській областях були такі буферні зони. Але є велика різниця. Вони зараз здійснюють терор проти цивільного населення, намагаються, щоб цивільне населення евакуювали з прикордонної смуги. І дійсно, цей терор в них працює, тому що вони знаються на терорі проти цивільних. У росіян десятки років досвіду. 

Після рейдів РДК та легіону “Свобода Росії” в Бєлгородській області залишились “сірі зони”

Але з іншої сторони, я не можу це назвати буферною зоною, тому що там присутні наші сили оборони. Тобто цивільних евакуюють, а відповідні силові структури продовжують свою присутність там. Це не просто буферна зона, не “сіра зона”, куди можуть зайти російські диверсійно-розвідувальні групи, в якесь зруйноване село і спокійно там провести два-три тижні якогось “відпочинку з пікніком”. Ні. Коли росіяни заходять, то напорюються на контрдиверсійну діяльність та дії з боку сил оборони України, бо вся ця територія продовжує залишатися під нашим контролем. Але, якщо ми говоримо саме про російську сторону, та ж сама Бєлгородська область, то там залишаються “сірі зони” досі. Там дійсно є “сірі зони”, де немає ані місцевих, ані постійної присутності російських окупаційних військ. Після рейдів РДК та легіону "Свобода Росії" такі зони справді залишились. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Ми не можемо просити зброю у партнерів, якщо вона лежить у нас на складах, – Береза