"Чи варто звинувачувати Україну через конфлікт із Польщею?", – Буряченко


Так, Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН у вівторок зазначив, що після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи Україна працювала над пошуком нових шляхів вивезення своєї продукції та збереженням сухопутних експортних маршрутів.
"Тривожно бачити, як дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі, перетворюючи постачання зерна на трилер. Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора", – сказав Зеленський.
Польський президент Анджей Дуда, у свою чергу, захистив рішення Варшави запровадити односторонні ці обмеження.
"Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною. Україна перебуває під російським нападом, без сумніву, в дуже складній ситуації, хапається за все, що може. Чи можна на неї ображатися? Звичайно, можна обурюватися", – вважає Дуда.
Для усіх зрозуміло, що сваритись із Польщею – одним із головних наших союзників та партнерів – не варто за будь-яких обставин. Звісно, польські політики намагаються здобути лояльність своїх фермерів, адже у них скоро вибори, проте навіть на фоні цього такі взаємні заяви є надто гострими.
Крім того, існує думка, що нашим політикам було варто глянути в календарик, коли у Польщі дата виборів, глибоко вдихнути і замовкнути до цього часу. А паралельно – виводити це питання в економічну площину, пропонуючи свої рішення та підходи.
Про причини цього дипломатичного конфлікту в ексклюзивному інтерв’ю для “ФМ Галичина” розповів політолог Олексій Буряченко.
Польські фермери – це історія тридцятилітньої давності. Тобто це відбувається за кожної політичної сили і польського уряду зокрема. Вони молодці, бо вміють правильно вичавлювати гроші з Євросоюзу.
Ми зараз дійсно можемо своєю взаємною гострою політичною риторикою довести наші стосунки до якоїсь критичної межі. Ми говорили з поляками, ми говорили з Брюсселем, але нам не вистачає потужних лобістів у ЄС. Мова йде про представників України, які можуть прийти туди в кабінети і пояснювати всі нюанси, аби пришвидшити лобіювання. Особливо враховуючи, що в нас асоційоване членство. Ми повинні донести до Єврокомісії, що цей конфлікт між Брюсселем та Польщею у першу чергу негативно впливає на Україну. У нас із поляками діалог як ішов, так і йде – Україна навіть організувала перемовний майданчик. Але полякам потрібні гроші не з України, а від Євросоюзу – ось, у чому тут “камінь спотикання”. Тому скільки ми б не організували майданчиків і скільки б наше МЗС чи Мінекономіки не розповідали про братність народів, польські фермери рахують гроші. Тому вони наполягатимуть на своєму.
Звинувачувати Україну тут неправильно, бо ми дійсно робимо все можливе для того, щоб вижити. Давайте називати речі своїми іменами: у нас війна, і я вже мовчу про геополітичну складову та мільйони людей Африки, Близького сходу та Азії, які опинились на межі голоду. Але для нас важливе отримання валютної виручки, бо у нас є продукція. І саме вона зокрема й фінансує нашу обороноздатність. Крім того, хтось подумав про наших фермерів? Урожай був непоганим, і їм зараз треба зберігати збіжжя, бо якщо воно пропаде, то вони не можуть його продати. Відповідно – не закуплять озимих сортів під посіви, не розрахуються за землю, не закуплять потрібної хімії для обробки землі тощо. Все це набагато масштабніше питання, ніж просто фінансування ЗСУ. Я вважаю, що саме тому ми схиляємось до певного роду контрзаходів: Тарас Качка вже натякає на заборону імпорту польських яблук, ми подаємо до суду і таке інше. Це робиться для того, щоб навести додаткові аргументи для польського уряду, щоб вони схаменулись і вирішували свої питання перш за все з Брюсселем, а не втягували нас у ц і свої внутрішні розбірки.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також:Вибори, політика чи економіка: чому ЄС блокує українське зерно?