Із потрібних 60 голосів "за" проголосували 49 конгресменів, "проти" — 51.

А все тому, що республіканці та демократи не можуть знайти компромісу щодо питання безпеки південного кордону США з Мексикою, яке також є частиною пакету законопроектів. 

Тобто, політичне протистояння всередині США напряму шкодить Україні, яка вже внесла фінансову допомогу від Штатів у свій бюджет на 2024-й рік. 

Крім того, нещодавно Президент України Володимир Зеленський в останню хвилину перед власним включенням скасував свій виступ на онлайн-засіданні комітетів США. Тут думки розділились: одні кажуть, що Президент України злякався відповідальності, а інші впевнені, що це був правильний політичний хід. 

То що зараз відбувається у політиці США, як можна оцінити роботу української делегації та чи отримаємо ми фінансову допомогу, на яку розраховували? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповіли голова Інституту Американістики, аналітик Інтерньюз-Україна Владислав Фарапонов, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв та експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. 

В наступному році у США президентські та парламентські вибори. Всі ці непорозуміння можуть бути політичним тиском між кандидатами і партіями?

Владислав Фарапопнов

Політичні ігри партій є важливішими, ніж президентські перегони

Ця ситуація дуже цікава, адже внаслідок парламентських виборів у США повністю оновиться Палата представників, нижня палата Конгресу, і на третину оновиться Сенат. Тому якраз в цьому я вбачаю навіть більше політичні ігри, ніж президентську кампанію. Тому що коли ми говоримо про президентські перегони з боку республіканців, то, все ж таки, у кандидатів насправді дуже мало шансів на це вплинути. Більше питання медійної уваги до цього. Відповідно, головна задача законодавців — це переобратися і зробити так, щоби в обох палатах стало більше їхніх однопартійців. Зараз республіканці з дуже невеликою перевагою контролюють Нижню палату Конгресу, а демократи контролюють Верхню. Відповідно, обидві партії хочуть зробити так, щоби контролювати обидві палати Конгресу. І саме в цьому якраз теж є частина політичної гри. 

Олександр Краєв

В Сполучених Штатах продовжується політиканство. Ми досі бачимо намагання кожної партії домогтися кращих умов для себе. Головне питання полягало тому, що республіканці не отримали в цьому пакеті того великого фінансування для вирішення питань на кордоні з Мексикою, на яке вони сподівалися. Бо саме зараз, перед виборами, це стає різко партійним питанням, в якому демократи не можуть показати слабину і поступитися республіканцям. І тому ми маємо ось таку ситуацію, коли українське питання, на жаль, "зависло" в такій двосторонній демократично-республіканській політиці. Ми стали заручниками цих дебатів. 

Але є й позитив. Насправді ми бачимо готовність авторів цього законопроєкту подати його знову буквально на цьому тижні. Тобто минуть внутрішні перемовини, відбудеться внутрішній компроміс між демократами та республіканцями, і, відповідно, наступного тижня ми можемо очікувати голосування.  

Голова української делегації Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у Вашингтоні заявив, що “без допомоги США є великий ризик програти цю війну”. Чому він так різко це прокоментував? І як ви вважаєте, Наскільки важливою була ця поїздка і як вона могла вплинути на голосування?

Владислав Фарапонов

Насправді це не зовсім його теза, бо вперше це сказав ще в жовтні міністр оборони США Ллойд Остін і Ентоні Блінкен, державний секретар Сполучених Штатів на слуханнях сенатського комітету з питань асигнувань. Я думаю, що попри те, що у нас це сприймається, можливо, як достатньо резонансна заява, це був правильний меседж для американських законодавців, які запитують у своєї адміністрації про те, чому Штати повинні допомагати Україні саме зараз, адже це немалі суми. А ще — яким буде результат. Тобто це твердження більше орієнтувалось на американських політиків, а не на наш соціум. Тому Єрмак його ще раз повторив у Вашингтоні. 

Олександр Краєв

Ми продовжуємо підтримувати принцип “Нічого про Україну без України”

Перша й основна мета поїздки — ідеологічна. Ми продовжуємо підтримувати принцип "Нічого про Україну без України". Тобто ми маємо бути присутніми, ми маємо бути там, ми маємо отримати можливість консультувати наших партнерів і спілкуватися з ними на теми, які для нас важливі. Тобто, насправді тут дуже й дуже багато нашої ідеологічної дипломатії. 

По-друге, вона була важлива, тому що, на щастя, ця делегація привезла дуже багато наших військових експертів, наше керівництво Міноборони. Тобто це необхідно було для того, щоби “україноскептикам” пояснити, що допомога для України — це не просто гроші, які виділяються, як було з Афганістаном, кудись в далеку країну і там вони зникають. Нам потрібно було чітко пояснити усім україноскептикам, куди йдуть гроші, на що їх витрачають і чому саме зараз вони нам потрібні. А найголовніше — чому в такій кількості. Нам треба дати відповідь, який наш план, тобто куди ми рухаємося, який в нас поступовий шлях до отримання нашої перемоги. Тому, мені здається, ця делегація мала там бути. 

Олександр Хара

Український десант, як урядовців, так і простих громадян, який може достукатись до республіканських сердець, зокрема й до Байдена, має бути постійним. Ну, принаймні до листопада наступного року, коли відбудуться вибори. Усім, хто стежать за цією ситуацією, треба запастися корвалолом, оскільки вся ця ситуація може бути для нас небезпечною і неприйнятною. І якщо ми розглядаємо візит Єрмака та Міністра оборони Умерова, то впринципі Джозефу Байдену і Ллойду Остіну не потрібно постійно повторювати про важливість допомоги Україні, вони і так про це знають.

Проте вчора, в День Збройних сил Україн,и відбулась дуже важлива подія за участі воєнного керівництва Сполучених Штатів Америки. Це українсько-американська конференція оборонних індустрій. І там були оголошені важливі для нас рішення. Фактично Сполучені Штати намагаються допомогти оборонно-промисловому комплексу України різноманітними пропозиціями. Це обмін інформацією, надання українському уряду радника, який буде допомагати в Міністерстві стратегічних індустрій і який буде допомагати правильно вести діалог з американськими бюрократами для того, аби розвивати ОПК. Передбачають також системний обмін технічною інформацією стосовно того, що відбувається в Сполучених Штатах. Ну а також буде такий специфічний проект, коли радянське обладнання, передусім системи ППО, будуть обладнувати і вже обладнали певною кількістю американських чи іншими західними ракетами. Тому справді це була дуже важлива подія. 

Які держави, на вашу думку, слідкують за цією реакцією США в плані допомоги Україні?

Владислав Фарапопнов

Надзвичайно важливо згадати американську підтримку не тільки як таку, а також як індикатор для інших держав. Вони ж дивляться на те, як Сполучені Штати допомагають Україні, що вони можуть поставити, що вони поставляють і, відповідно, теж зможуть змінювати свої підходи. Це все — аби не дублювати зусилля в будь-якій міжнародній допомозі: чи то економічна, чи військова. Головне завдання донорів, скажімо, не дублювати зусилля один одного, аби був якомога вигідніший результат для держави-реципієнта. 

Навіть якщо Сполучені Штати станом на зараз не можуть ухвалити допомогу, то я думаю, що адміністрація Байдена звернеться до своїх партнерів у Європі та не лише. Наприклад, зокрема, до таких держав, як Японія та Південна Корея. Ми бачимо, як за останній рік ці країни пройшли серйозну еволюцію у підходах для допомоги Україні. Адміністрація Байдена якраз в цьому році провела історичний тристоронній саміт з Південною Кореєю і Японією, а це свідчить про кульмінацію потепління відносин з обома державами. А ще є Болгарія, яка також максимально непублічна у своїй допомозі Україні. З нею, як стало відомо з американських медіа, ми домовились про спільне виробництво снарядів. Тому ці реакції США є таким собі “маркером” для усіх наших союзників.

А чи вдасться Європі переконати Орбана?

Олександр Краєв

Економічно і процедурно у старої Європи досі є важелі, якими вони можуть стримувати європейських популістів

Мені здається, що або вдасться, хоча це менш імовірний сценарій, або потрібно буде їх заблокувати. У нас є стаття №7 договору про Європейський Союз, яка може не дати можливості Угорщині та Словаччині голосувати, оскільки вже є розуміння в Європейській комісії, що вони порушують єдність зовнішньої політики Європейського Союзу. Вони порушують установчі принципи Європейського Союзу, а відповідно до них може бути застосована стаття №7, яка забирає в них право голосу і право участі в певних засіданнях. У випадку зі Словаччиною ми бачимо, що дуже класно працює економічний компонент. Тобто, маючи загрозу того, що їм просто не буде надано фінансування для регіональних секторальних програм розвитку на наступний рік, Словаччина каже, що вона не впевнена в тому, що Україні треба давати таку військову допомогу, яку надавали, але європейське майбутнє України поза питанням, це доконаний факт. Тобто ми бачимо, що економічно і процедурно у Європейського Союзу, в старої Європи, досі є певні важелі, якими вони можуть цих нових європейських популістів стримувати. 

Олександр Хара

Тут є дві проблеми. Перша – це початок перемовин, як кандидат в члени Європейського Союзу. І, звичайно, що український уряд не хоче марнувати цілий рік, оскільки наступного року будуть вибори до Європарламенту. Звичайно, ця історія затягнеться до кінця року. Але є й інша ситуація – блокування фінансової допомоги Україні, яку ЄС фактично зголосився нам надати. І є варіант, коли кожна країна Європейського Союзу буде робити свій двосторонній внесок в цей фонд підтримки. Але, звичайно, це буде ударом по ЄС, тому що, навіщо потрібна така структура і чи є загальна зовнішня безпекова політика – це питання. 

Зрештою, ми маємо дивитися на Орбана як на людину, яка має певні “симптоми” хвороби. Ми можемо нарікати і на їхніх "центристів", і на "лівих", які були при владі впродовж останнього десятиліття, і які фактично надали майданчик для популістів, таких, як Орбан. А вже ті знову стали проблемою не лише для України, а й для усього Європейського Союзу. Хочу нагадати, що європейці хотіли накладати санкції на Угорщину у зв'язку з тим, що вона порушує свободу слова та верховенство права. Тобто це навіть не пов'язано з Україною, це авторитарний ухил. Але, знову ж таки, Орбан – “симптом”, як в Сполучених Штатах Трамп. Трамп – не є проблемою, він є “симптомом” тих проблем, які накопичувались впрожовж кількох десятиліть і зараз можуть перерости у "хворобу". 

Недавно стався дуже цікавий епізод. Володимир Зеленський не з'явився на онлайн-засіданні комітетів США. Тобто він навіть не просто не з'явився, а в останню хвилину скасував свій виступ. Хтось каже, що він не мав, що сказати і боявся якоїсь відповідальності. Хтось каже, що він не хотів втручатися у внутрішньополітичну ситуацію США. Як ви думаєте, що це було? І чи це був правильний хід з боку президента?

Владислав Фарапопнов

Наскільки я знаю з декількох джерел, там сталася цікава ситуація. На засіданні було обговорення між американськими сенаторами, яке переросло у дуже палку дискусію. І дуже багато з них просто покинули чат перед тим, як мав вмикатись Зеленський. Відповідно, в цих умовах, я думаю, що не виступати було правильним рішенням. Якби наш президент став темою суперечок чи, що ще гірше, взяв би у них участь, це б обернулось “похолоданням” наших стосунків зі США. Якби йшлось про те, що треба переконати двох чи трьох сенаторів, варто було б говорити і пробувати донести думку, а так це не мало жодного сенсу. 

Ми очікуємо, що Америка нам буде допомагати десятками мільярдів доларів. Недавно нам дали понад 175 мільйонів. Хоч прогнози — це доволі невдячна справа, як ви гадаєте, чи вирішать американці цю ситуацію до кінця року, щоб ми отримали необхідну фінансову допомогу? 

Владислав Фарапопнов

Ми говоримо про достатньо масштабне фінансування на декілька десятків мільярдів доларів. І це фінансування мало б покрити українські потреби на 2024-й рік, коли США будуть зайняті своїми виборами. Тому, власне, Адміністрація Байдена запросила такий великий етап фінансування допомоги. А ті декілька сотень мільйонів доларів, які ми отримали останнім часом і отримували до цього, це ще попередні кошти, які були проголосовані ще в кінці 2022-го року, коли Володимир Зеленський був з візитом у Вашингтоні. 

Я думаю, що адміністрація і опозиція, все ж, знайдуть компроміс в цьому питанні до кінця року, бо не захочуть відкладати його на наступний. Але навіть якщо цього раптом не станеться з якихось бюрократичних чи політичних причин, це не проблема. Грубо кажучи, головне, щоб не було такого, що обидві партії скажуть, що вони втомилися, у них є багато інших проблем тощо. Але так ніхто не каже і навіть навпаки: Україна є важливою темою для усіх політиків і політичних сил США. Просто увесь цей процес — це суцільний компроміс між партіями, між керівництвом партій тощо. Тому я думаю, що у підсумку все буде зроблено так, як Адміністрація запросила у Конгресу, можливо, в дещо видозміненій формі. 

А ще Америка демонструє неабияку довіру до нас. Нас перевіряло багато чиновників США, але всі заявляють, що допомога йде за призначенням. Навіть той факт, що Штати хотіли їхати і перевіряти, це вже неабияка перевага для нас. 

Олександр Краєв

Так, поки ми залишаємось оптимістами. Проблема в тому, що провалили голосування не за сам законопроект, а процедурне голосування виставлення його на дебати. Так працює голосування в Сенаті. Спочатку треба 60% голосів за те, щоб почати дебати по певному законопроекту, а потім цей законопроект може пройти з 50-ма голосами підтримки. Тобто в другому голосуванні йому вже не треба 60% підтримки. І тому таким чином питання було саме процедурне. Текст законопроекту ще не такий, який мав би бути, аби його представили на дискусійних дебатах. А тому, відповідно, у нас ще є шанс, що будуть внесені певні видозміни, проведуть переговори і вийде досягти компромісу.

Олександр Хара

В США досягнуть компромісу і навіть ті люди, які блокували це питання, проголосують

Я впевнений, що в Сполучених Штатах досягнуть компромісу. І навіть ті люди, які блокували це питання і не проголосували, в другому читанні проголосують. Навіть лідер демократичної більшості проголосував "проти" допомоги Україні для того, щоб мати можливість ще раз внести цей законопроєкт до Сенату. Тобто він технічно зробив дуже правильно. Але, звичайно, якщо б усі 60 проголосувати "за", то всього цього би не відбулося. Я думаю, що буде досягнуто компромісу, оскільки навіть запеклі трампісти кажуть про те, що вони готові шукати компроміс. Так також думають демократи і Байден. І, власне, в цьому законопроєкті певна частина компромісів була вже закладена, але “апетит” розігрався саме у республіканців. Всі розуміють, наскільки боляче зараз Україні і наскільки важливо для Адміністрації надати цю допомогу. І, власне, тому вони будуть намагатися максимально сприяти наданню цієї допомоги.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Зрада чи перемога: чому Зеленський не з’явився на засіданні комітетів США?