Економічне бронювання чи “війна для бідних”?

Економічне бронювання чи “війна для бідних”?
Посилання скопійовано
Голова комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитро Наталуха заявив, що увага парламентарів сконцентрована не на збільшенні податків, а на пошуку різних інструментів для забезпечення потреб фінансування бюджету.
Економічне бронювання чи “війна для бідних”?

До слова, економічне бронювання від мобілізації може поповнити бюджет на 200 мільярдів гривень на рік. 

Такі цифри озвучили під час конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України», який проходив у Києві.

Наразі ведеться активна робота з доопрацювання відповідного законопроєкту в Комітеті Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Прогнозують, що проєкт документу Комітет представить вже у квітні.

То чи доцільною є ідея економічного бронювання і чи прослідковується зараз гальмування економіки РФ? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів доктор економічних наук, голова Advanter Group та співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач

Що ви думаєте стосовно ініціативи економічного бронювання персоналу для бізнесу?

Можливості для нашої армії надає саме бізнес

Мобілізація точно має йти паралельно з питанням економічного бронювання ключового персоналу для бізнесу. Нагадаю, що українська стійкість на фронті залежить від нашої спроможності за рахунок нашої економіки фінансувати наші Збройні сили. А звідки беруть гроші в економіці? Від діяльності бізнесів. Якщо бізнес скорочується, якщо його "вичавлюють" за межі України, якщо його “кошмарять” силовики, то, звичайно, він не буде працювати. І найпростіше, що ми можемо зробити, це дати можливість бізнесу зберегти ключовий для себе персонал. 

І от уявіть собі, є розроблена модель, яку узгодили з Кабінетом Міністрів, показали в Офісі Президента, аналітичні центри її підтримують, бізнеси також підтримують. Вона полягає в наступному: зарплата в 30 тисяч гривень дає можливість чоловікові бути офіційно заброньованим в економічний спосіб. Такий рівень зарплати в умовах економічного бронювання дасть можливість забронювати всього 500 тисяч людей. Не критично. Залишається величезна можливість для мобілізації 200-300 тисяч українців. Але при цьому це призводить до суттєвої детінізації зарплат і збільшення надходжень до державного бюджету на майже на 200 мільярдів гривень. З цих 200 мільярдів можна профінансувати рекордну нову хвилю мобілізації, але бажано саме у форматі рекрутингу, і отримати більшу обороноздатність. 

Замість того, щоб підтримати цю ініціативу, у Верховній Раді деякі депутати беруть на себе, на жаль, відповідальність говорити, що "війна для бідних". Яка нісенітниця! Мова йде про те, що наші оборонці мають зарплату в понад 100 тисяч гривень. То для яких бідних війна? Навпаки, це можливість соціального ліфту. Це ситуація, за якої людина може отримати суттєво більше грошей, ніж вона отримує в своїй звичній спеціальності. З 3-х мільйонів чоловіків, які потенційно можуть бути мобілізовані в Україні, це лише 500 тисяч. Але це убезпечує бізнес від ризиків, які зараз є, а вони просто жахливі. Ви ж розумієте, що страждає саме білий бізнес. Куди йде ТЦК? Туди, куди простіше зайти. Там, де є прохідна, аби там зловити людей, без яких зупиняються цілі виробничі процеси. Зараз неможливо зварювальника знайти для будівельної компанії, бо вони всі поховалися. 

Фразу “війна для бідних” часто використовують або ті, хто поширюють російські наративи, або недолугі

Офіційно працевлаштуватися люди не хочуть. Наше опитування серед бізнесу показало, що це проблеми для 60% підприємств. Тому потрібно просто привести це у раціональну відповідність. По-перше, соціальна справедливість і справедливість взагалі – це суспільне благо. Суспільним благом для нас є економічна стійкість та обороноздатність. І не "або-або", а ми маємо забезпечити це одночасно. По-друге, давайте покладатися не на емоції. Коли вам хтось каже фразу на кшталт "Війна для бідних", навіть нехай він голова комітету Верховної Ради чи заступник, чи хтось з офіційних посадових осіб. Подумайте над цим, а що стоїть за цією фразою? Це російський наратив, чи просто недолугість цієї людини? Потрібно з’ясувати причини, наслідки і покладатися на економічне моделювання, бо це все – наука, це все математика. Вона дуже чітко і об'єктивно показує, що є найкращим варіантом для країни. Тому давайте покладатися на розрахунки, на об'єктивізацію і давайте шукати спільне рішення. Я дуже хотів би, щоб наші моральні авторитети нарешті перестали боятися говорити про ці складні теми. Чомусь вони ховаються і бояться, але це дуже важливо.

Ми бачимо, що величезні вливання, які зробив Путін у воєнну економіку, зараз дають свої плоди. Проте, чи є ознаки гальмування російської економіки зараз?

Перше, що хочу сказати, це те, що не вся Росія воює. Немає тотальної мілітаризації економіки, хоча є, на відміну від України, кілька дуже важливих моментів, які вони зробили і що ми маємо собі мати на увазі. Перше – на 80% проавансовані масові військові закупівлі. В Україні не те, що немає авансів, дуже часто немає притомних контрактів. Коли бізнес каже: "Ми готові робити зброю, дайте нам хоча б трирічні контракти і зрозумілий доступ до закупівель держави", – цього немає. Держава закуповує та імпортує те, щоб можливо б було виробляти дешевше в Україні. Це нісенітниця. В Росії зробили це. Відповідно, величезна частина грошей з Фонду національного добробуту спрямована на цю ціль. Так, на дві третини ліквідні активи цього фонду використані, і далі Росія не буде в змозі підтримувати такий темп оборонного замовлення.

Інфляція та зменшення виробництва палива не стануть причиною бунтів на Росії 

Друга ознака – все ж таки українські удари по нафтопереробній промисловості далися взнаки. В Росії впало виробництво палива на 17%, буде дефіцит під аграрний сезон, і суттєво зросли ціни. Це розкручує інфляцію, і це позитивно для нас. Звичайно, це впливає на спроможність Росії вести війну. Але, Росія фінансує війну переважно в рублях, і фінансування війни призводить до того, що деякі регіони зараз отримали більше грошей, відповідно, кращу можливість для внутрішньої економіки. Є регіони, які просто страждають, бо через інфляцію зменшується купівельна спроможність населення. Чи розраховуємо ми на бунти? Звичайно, до цього не дійде. Хоча, дуже б на це хотілося сподіватися. Ну і, звісно, є Китай, який кредитує, але точно допомагає російській економіці посилитись. Радше Китай заробляє на економічних проблемах Росії, ніж реально допомагає. І, відповідно, російська економіка крихка. Якщо до кінця 2025-го року ми не побачимо катастрофічних сценаріїв, то після 2025-го російська економіка не буде спроможна вести таку війну. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ні на які “льдіни” руский мір не коловся