Експерт розповів про труднощі євроінтеграції для України

Експерт розповів про труднощі євроінтеграції для України
Посилання скопійовано
Лідери країн Європейського союзу розглядають можливість позбавити Угорщину права голосу, аби розблокувати надання фінансової допомоги Україні.
Експерт розповів про труднощі євроінтеграції для України

Деякі чиновники розглядають можливість використати процедуру покарання за статтею 7 договору про Європейський Союз 2007 року, яка дає змогу позбавляти країну права голосу у зв'язку з порушенням європейського законодавства. 

Нагадаємо, на саміті ЄС Угорщина наклала вето на надання Україні 50 млрд єврофінансування на чотири роки.

Проте не лише Угорщина “вставляє палки в колеса” Україні. Понад місяць триває блокування польсько-українського кордону польськими перевізниками. 

То що ж є джерелом українських проблем, з якими ми зіштовхнулись впродовж останніх тижнів? Про це ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів український політтехнолог Тарас Загородній

Допомога – це те, про що зараз дуже багато говорять. Чи реально все-таки Угорщину разом з Орбаном позбавлять права голосувати і зможуть надати Україні заблоковану допомогу? 

Механізму, як вигнати країну з ЄС – не існує

Я думаю, що тут питання не тільки в Україні. У цій ситуації є частина виховного моменту. Коли створювався Європейський Союз, не було передбачено механізму покарання країн, які "погано поводяться". Виходимо з того, що людей об'єднують цінності і спільна мета. І судячи з того, що я бачу, механізму вигнати країну з ЄС – не існує. Єдиний схожий випадок – це Британія. Вона захотіла – вийшла, захотіла – повернулась, проте й вона зіштовхнулась з агресивною і неконструктивною позицією Угорщини. Тому, повірте, Угорщину хочуть відсторонити не лише через українське питання. Угорщина також не впускає Болгарію через те, що вони підвищили акцизи на газ. Я не виключаю, що болгари зараз на це підуть, а потім знову піднімуть ці акцизи. Звичайно, що виникло питання, “а що ж робити далі?”. Якщо їх позбавлять голосу, то це, на мою думку, більш виховний момент. Проте чи реалізують його – не знаю. Ми повинні розуміти, що політика – достатньо хитра річ. Я не виключаю, що Угорщина є певним “рупором” позиції багатьох країн ЄС, які не хочуть говорити вголос те, про що думають. А Угорщина “віддувається” за всіх. 

Питання також були до Польщі. Євросоюз хоче змінити порядок застосування вето в Євросоюзі. Чи вийде у них – поки відкрите питання. Варто зазначити, що допомогу Україні можна надати, не звинувативши Угорщину, тобто країни ЄС можуть окремими своїми рішеннями цю допомогу надіслати в обхід Угорщині. Не потрібно брати ці гроші з загального бюджету, проте поки в реалізацію цього я не вірю. 

Поговорили про Угорщину, від якої в цілому було очікуваним це блокування допомоги, проте є ще й Польща, від якої ми блокування кордонів аж ніяк не очікували. Практично ми вже ніби знайшли порозуміння, у Польщі змінився уряд. Але виглядає так, ніби з нами ведуть якісь "подвійні ігри". І, напевне, це блокування вигідне не лише перевізникам. Що скажете з цього приводу? Скільки ще буде відбуватись цей “каламбур”? 

Україна – реальний конкурент для країн Східної Європи

Ми повинні розуміти, що ЄС – це насамперед економіка. А поява України в ЄС як конкурента дуже багатьом не подобається. Я одразу скажу, хто постраждає від вступу або наближення України до ЄС – це Східна Європа. Першими будуть угорці, тому що виробництво краще будуть розташовувати в Україні, де значно більше можливостей, ніж в Угорщині. Другою може постраждати Словаччина, бо це також маленька країна з маленькою економікою. Третьою буде Румунія як наш сусід. З нею конкуруємо і за інвестиції, і за робочу силу. Наступною буде Польща. Тому цих конфліктів буде багато, не єдиною Польщею. Ми повинні звикнути до цього і прийняти це. 

Вчора заступник Міністра Польщі сказав: "Давайте на 20 років заборонимо аграрний експорт України в ЄС". Усі ми розуміємо, чому звучать такі заяви. Ми побудували настільки примітивну, я б навіть сказав, африканського типу економіку, яка заснована лише на експорті сировини, що ми з такою економікою не вписуємось в ринок ЄС. Ми – реальна загроза всьому сільському господарству ЄС. Українці повинні диверсифікувати свою економіку, проводити індустріалізацію, щоб Україна змогла грати на одному ринку з країнами ЄС. Поляки розуміють, що ми можемо розорити всіх їхніх фермерів, а їм це явно не потрібно. Люди розуміють наслідки нашого вступу в ЄС, поляки не виняток, тому так, перевізники грають з нами в “каламутні” ігри. Там без сумніву є багато політизованих осіб, яким всі ці суперечки вигідні. Думаю, що без Москви тут однозначно не обійшлося. Чи буде якесь політичне рішення? Подивимося. Все-таки Польща – демократична країна. Я не виключаю, що, на жаль, ми повинні поступитися польським перевізникам, бо ми не в позиції, коли можемо жорстко відстоювати свої інтереси. Ми критично залежимо від Польщі, і ми повинні це розуміти. 

Насамперед ми повинні змінюватися, тому що протести поляків мають глибинні настрої. Нікому не потрібен величезний конкурент. В Україні є власний національний капітал, і це велика перевага над країнами Східної Європи. Як би ми до нього не ставились, національний капітал існує, і він може створити величезні компанії. В Угорщині фактично національного капіталу немає. Там всі транснаціональні корпорації, в Польщі тільки цей капітал тільки починає з'являтися. А це, знаєте, багатьом не подобається, тому що це – питання суверенітету. 

Нам потрібно позбутись дурної звички шукати усюди “братів”

Національний капітал України буде конкурувати з транснаціональним капіталом європейських країн. Тому ми повинні спокійно до цього ставитись. Зрозуміти, що кожен в цьому світі любить тільки себе, з країнами так само. А дружба – лише через гроші або через необхідність. Ми повинні викинути цю дурнувату звичку – шукати усюди “братів”. Треба спокійніше до всіх ставитись і мати прагматичну політику. Поляків потрібно затягувати в оборонні союзи, тому що у поляків немає ракет. Нам варто пропонувати провідним союзникам спільне виробництво ракет, аби забезпечити собі “ракетний щит”. 

Буде дуже непроста історія з поляками, бо вони розуміють і тверезо оцінюють усі ризики. Так, але я думаю, що є розуміння, що взаємозалежності взаємовигідні з нашого союзу, але бут буде ще багато суперечок. З поляками буде непроста історія, проте це не означає, що ми погані чи поляки. Ні, ми не погані, ми сильні, і нас побоюються. У ЄС лише пʼять країн є донорами, всі інші – реципієнти. Польща досі отримує дотації ЄС, а це – 11 мільярдів євро щорічно. Це при тому, що в них вклали майже 200 мільярдів євро з 2005-го року, і це всім відомо. Це тільки прямі дотації ЄС, а є ще багато інших програм. В Польшу "вбухали" 300-400 мільярдів євро, не рахуючи інвестицій. А це справді великі гроші. Ми теж повинні розуміти, що Україна потребуватиме не менших дотацій, якщо не більших. А ці дотації десь треба взяти. А взяти дотації від країн, які самі отримують дотації, – не вийде. Тому ми не повинні комплексувати, що у нас є такі конфлікти. Це – нормально, і їх буде немало.  

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Нова польська влада і старі українські проблеми