Про це в ефірі телемарафону заявив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев. 

За його словами, Міністерство фінансів працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд гривень.

Політик зауважив, що йдеться про комплекс пропозицій, "які з миру по нитці збирають ці 44 мільярди".

До того ж у Міністерстві фінансів України розробили Національну стратегію доходів до 2030 року. Вона передбачає запровадження нової шкали податків за принципом "Багаті платять більше". За основу взяли польську модель оподаткування малого та середнього бізнесу, де ставки варіюються від 2% до 20%.

До слова, нардепи розглядають варіант бронювання від армії для фізичних осіб-підприємців. На думку окремих законодавців, щомісячний платіж за бронь має становити не менш ніж 40 000 гривень. 

Про це заявив голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. 

То чи не матиме “купівля” відстрочки протилежний ефект та чи введуть для ФОПів додатковий військовий збір? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів економіст, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. 

Що ви думаєте про таку пропозицію і чи буде це, на вашу думку, мотивувати українців йти на фронт, якщо можна просто заплатити і не піти?

Пропоную не обговорювати психологічно-моральні аспекти цього питання, а розглянути його з економічного погляду. У свій час Наполеон сказав, що війна – це гроші, гроші і ще раз гроші. Тобто обговорювати питання доцільності тих чи інших дій під час війни можна тільки у тому випадку, коли ви впевнені, що вони будуть належним чином профінансовані. Зброя коштує грошей. Коли ми говоримо про власні витрати на війну, які здійснює український бюджет, треба чітко пам'ятати, що один мобілізований в середньому обходиться в 1,3 мільйона гривень на рік. В ці гроші входить мінімальний набір одягу, мінімальне харчування та озброєння. 

Кожна копійка, яка надходить в Україну від партнерів, має цільове призначення

Одразу хочу сказати, що коли нам надають макрофінансову допомогу, вона передбачає чітке призначення. Жодної гривні з цих грошей ми не можемо витрати на війну. Тому заклики зменшити заробітну плату державним службовцям і за рахунок цього фінансувати війну, ми не втілимо у життя. Тому що заробітна плата бюджетникам, соціальні видатки і пенсія пенсіонерам сплачується за рахунок макрофінансової допомоги, яка має цільове призначення. Ці кошти не можна використати для війни. І це питання наші партнери відстежують дуже жорстко, аби ні в кого не було жодних ілюзій щодо того, що десь щось можна прикрити. Це стосується і допомоги від Європейського Союзу, і допомоги від Америки. 

Попри все, сьогодні активно обговорюють питання щодо збільшення воєнного збору для ФОПів, додаткових податків на операції з нерухомістю чи на купівлю ювелірних виробів. Навіть дістали законопроєкт щодо акцизу на солодкі газовані напої, такі як кола. Але що це може дати до бюджету? Ну нехай 44 мільярди гривень, але не 700 і не 800, які ми зараз потребуємо. З них ви точно не зможете фінансувати війну. Тобто ці гроші можуть піти на якісь додаткові речі, але це точно не ті суми, які можуть забезпечити додаткову мобілізацію.

Ще один момент, який обов'язково треба знати. Загальний бюджет заходів Міністерства оборони, купівлі бойової техніки і озброєння українських підприємств становить приблизно 250-300 мільярдів гривень. У нас сьогодні склалась ситуація, коли в Україні є підприємства військово-промислового комплексу, які не можуть реалізувати своєї продукції. В них на складах стоїть озброєння, яке Міністерство оборони не може викупити. Тобто дрони і боєприпаси ми купуємо одразу, а броньована техніка стоїть на складах. Здавалось би, як так може бути? А дуже просто: в Міністерстві оборони немає грошей на викуп цієї продукції. Тому наші виробники зброї вийшли з ініціативою дозволити їм експорт, бо вони не можуть реалізувати продукцію і не можуть продовжити випускати її одразу. Треба шукати якісь додаткові джерела великих доходів. Не 44 чи 45 мільярдів, а 500 чи 600. 

Якщо говорити про військовий збір, то яка, на вашу думку, цифра є прийнятною для ФОПів і для звичайних українців, аби наповнити наш бюджет?

По-перше, суми там не великі. Мова йде про 44 мільярди гривень. По-друге, ви бачили цей законопроект? Ні, бо його немає. Як працює сьогоднішня влада? Дуже цікавим чином. Періодично через вищі голови, через спікерів, через народних депутатів “виплескує” в інформаційний простір ті чи інші проблемні ідеї. І вони дивляться, як реагує суспільство на ті чи інші речі. Сьогодні законопроєкт про воєнний збір для ФОПів, про додаткові податки на нерухомість та на ювелірні вироби не пройшов. Його немає у Верховній Раді. Вони це “виплеснули” в інформаційний простір і дивляться, як відреагує суспільство. І в залежності від тієї реакції, будуть коригувати цифру. 

Річ у тім, що станом на сьогодні ФОП не платить воєнного збору, тому що в них не дохід фізичної особи, а підприємницький дохід, що зовсім інше. Чи варто ФОПу платити? Повторюсь, мова за додаткових 44 мільярди гривень. Як на мене, ФОПи вже сьогодні у справді складній ситуації – це самозайняті особи. По суті, це люди, які зняли з держави тягар соціальних виплат безробітним людям. Якщо ФОП не буде ФОПом, то він зареєструється у відділі зайнятості і буде отримувати допомогу з безробіття. Тобто не платити в бюджет податок, а отримувати з бюджету соціальну допомогу. Тому ФОПу потрібно створити максимально пільгові й комфортні умови, аби він жив і виживав. 

Люди, які платили податки, будуть платити й надалі, проте ті, які були “в тіні”, з неї не вийдуть 

Чи варто ФОПу платити воєнний податок? Напевно, треба запитати у ФОПів, чи в стані вони зараз “потягнути” 1-1,5% від свого доходу віддати в державу для війни. Як на мене, це не ті гроші, які сьогодні можуть вирішити будь-які питання позитивно. Тобто 40 мільярдів сьогодні нічого не врятують. А ось сума в 300-400 мільярдів через бронювання на економічних засадах – це тема для обговорень, тому що вона здатна принести в бюджет такі кошти, які можуть дати можливість додатково мобілізувати людей. Проте те, що пропонують зараз, нічого не змінить. Люди, які платили податки, будуть їх платити надалі. А ті, які працювали “в тіні”, ще більше в неї залізуть. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ленд-ліз, кредит чи подарунок: якою буде допомога США для України?