Загибель помічника Главкома Геннадія Частікова - це атака на Залужного і армійське керівництво. Помічники у Залужного, яких дуже небагато, це не імідж-відстійники для друзів, кумів та родичів, як прийнято в політичних колах.

Кожен з помічників Главкома курує від його імені певні напрямки та питання. В тому числі надзвичайно тонкі питання операційних задумів, контактів з партерами, тощо.

Не знаю в чому саме полягав функціонал підступно вбитого пана Геннадія, але вочевидь ворогу він попив багато крові. Це нагле вбивство ще раз доводить, що фронт пролягає всюду…

Особливо «цікаво» виглядають на тлі таких трагічних подій політичні екзерсциси та наскоки окремих діячів в бік військового командування та ЗСУ. Наскоки, причинами яких є видумані самими цими фігурами уявні страхи та ревнощі щодо якоїсь віртуальної кокуренції за суспільну шану. Так, немов шана та повага - це якийсь дефіцитний продукт на кшталт радянської ковбаси, яку не можна роздавати більш ніж в одні руки.

Шановні! Я рідко висловлююсь тут. Але скажу вам одне: ваша чуйка не працює! Приціл ваш збитий. Бо для вас найвища ставка в житті - це нікому окрім вас не потрібні мандати, з якими ви носитесь як бабка з писаною торбою. Ставка військових - це життя. Яке ворог відбирає на фронті і ось так, як життя Геннадія - терактами в тилу.

Ніхто у війську не думає ні про які вибори. Тільки про перемогу та ціну цієі перемоги. З цими фантомними передвиборчими переймами гасаєте країною тільки ви. Сам пошуткував - сам сміюсь! Сам вигадав - сам злякався.

Зупиніться! Не стравлюйте штучно українців між собою! Не підривайте хитку єдність!

Хай ця трагедія стане холодним душем вам на голови!

Джерело. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.