Як “совєти” знищували різдвяні свята і коли з’явився Дід Мороз

Як “совєти” знищували різдвяні свята і коли з’явився Дід Мороз
Посилання скопійовано
Одним з найбільших свят різдвяного циклу є свято Святого Миколая.
Як “совєти” знищували різдвяні свята і коли з’явився Дід Мороз

Протягом «совєцких» років та після розвалу радянського союзу чимало родин також святкували новорічного Діда Мороза, який був вигадкою пропаганди. Чимало історичних подій, традицій були зіпсовані союзом та пропагандою – Дід Мороз є найбільш поширеним прикладом культурної деградації серед населення.

З якою метою придумали Діда Мороза, як українці святкували релігійні свята попри заборону радянської влади та чому Діда Мороза і “святкову” ялинку називають “продуктами” Голодомору? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів продюсер 1+1 медіа та автор YouTube каналу «Реальна Історія» Акім Галімов.

Ви давно вивчаєте історію радянських свят і радянських традицій, які нам насаджували десятиліттями. Як і коли з'явився такий персонаж, як Дід Мороз? З якою метою радянська влада пропагувала нам цього героя?

До 1917-го року Діда Мороза не існувало

Справді, я вже багато років веду такий історичний напрямок. Він дуже важливий для мене і команди, а зараз, коли ми перебуваємо в стані війни з Росією, така потреба зросла ще більше. Кремль століттями переписував нашу історію, намагався вплинути на нашу свідомість. І, звісно, це відбувалося і через такі ідеологічні процеси, як ідеологізація свят. 

Це трапилось і з Різдвом, тому що коли в 1917-му році відбулась революція в Російській імперії і до влади почали приходити більшовики, то вони боролися з усім, що було пов'язане з церквою. Тоді з 1917-го до 1935-го року була дуже потужна політика руйнації церков і всього, що з ними пов'язано. Антирелігійна політика Радянського Союзу стосувалася і свят. Важливо зауважити, що до 1917-го року українці Новий рік з Дідом Морозом не святкували. Вони святкували Різдво, а діти чекали Святого Миколая так, як це було в усій Європі. З цього року День Святого Миколая викреслюють.

Наша історія пов'язана з церквою, а церкву знищували, відповідно нищили нашу історію. І вже пізніше, в тридцятих роках двадцятого століття, комуністи придумують такого персонажа, як Дід Мороз. Проте якщо говорити точніше, він існував, просто не в цьому контексті. Дід Мороз був присутнім в українській міфології як чудовисько, яке робило лихо селянам. Навіть колись існували легенди, що цнотливих дівчат в мороз відправляли в ліс, він їх їв, а якщо заморожену дівчину знаходили, то мороз скоро відступить. Тобто з Дідом Морозом були пов'язані саме жахіття, а не подарунки. Дідом Морозом лякали дітей, і цей персонаж ніяк не пов'язаний з веселощами чи святом.

Пізніше, в кінці ХІХ століття, російські письменники почали активно використовувати цей образ. В Російській імперії була дуже популярна казка про Діда Мороза, і так поступово й поступово такий карнавальний персонаж з'являвся на зимові свята. Але, знову ж таки, він ніяк не пов'язаний з Різдвом, він не мав такого сакрального значення, як Святий Миколай. 

Якщо ми повернемось до історії Святого Миколая, ми маємо розуміти, що він має дуже потужну історичну й релігійну традицію. Тобто це, по-перше, герой, який реально жив, і це доведений факт. Жив у третьому столітті нашої ери в сучасній Туреччині. Це людина, яка за церковними переказами робила дуже багато добра, була канонізована і є святою в християнському світі. Відповідно, це людина, за якою є якась реальна історія. Ми можемо довго дискутувати, наскільки Церква вплинула на модерацію цієї історії, але загалом такий історичний персонаж дійсно був.

Тобто від розповсюдження добра, яким займався Святий Миколай, Радянський Союз звів цю історію до Діда Мороза, з яким пов'язані геть недобрі асоціації. З середини 1930-тих років вже на державному рівні Дід Мороз за наполяганням тодішнього соратника Сталіна Павла Постишева, який в Україні влаштовував голодомори й інші жахливі речі, став культовим персонажем серед дітей. Саме з цього періоду щодна зима в Радянському Союзі не обходилась без Діда Мороза. Там цілу методичку розробили, і з 1936-го року дід вже так закріпився, що Радянський Союз асоціювався з радянською ялинкою і совєтським Дідом Морозом. 

Яка мотивація вводити цього персонажа саме в період Голодомору? Якою була мотивація і мета Радянського Союзу у створенні саме такої людини? Чому потрібно було впроваджувати когось нового, коли вже існувала добра і світла постать Святого Миколая? 

Це питання варто розділити на кілька напрямків. Чому намагались знищити Святого Миколая? Очевидно тому, що це передусім церковний святий, а політика тоді була антирелігійною, принаймні на першому етапі до того часу, поки Сталін не вирішив відновити московську церкву. Якщо повертатися до того, як це пов'язано з Голодомором, то слід згадати, що першу "совєтську" ялинку Постишев поставив саме на межі 1935-го і 1936-го років. Ця ялинка була організована в Харкові. Тоді це була столиця Української Радянської Республіки. Трагізм всієї цієї історії полягає в тому, що Харківська область чи не найбільше постраждала від Голодомору. Там була колосальна кількість селянських повстань і величезна кількість смертей внаслідок Голодомору у харківських селах. На тлі цього вони влаштували "танці на кістках". В селах масово гинуть люди, а натомість Постишев, який і був головним організатором Голодомору в Україні, пропонує свято разом з Дідом Морозом і ялинкою. 

Тільки ти даєш українцям право проявитися культурно – постає питання незалежної держави

Тут слід розуміти, що в основі ідеології "Совєтського Союзу" – цинізм, репресії і максимальне намагання упокорити населення. Вони будували нову реальність, "совєтську реальність", де ми святкуємо свята на трупах закатованих голодом селян, бо у нас "савєтскає єдінства". Вони вимушені були створювати все своє нове, бо все старе дуже сильно пов'язане з українськими традиціями, з українською ідентичністю. Це були періоди, коли "совєтські" діячі награлися в таку дозволеність національної політики в Україні і зрозуміли, до чого це може призвести. Тобто як тільки ти даєш українцям якесь мінімальне право проявитися культурно чи в інших речах, які пов'язані з ідентичністю, одразу постає питання незалежної держави. Це для нас дуже природньо. Вони це розуміли, і в середині тридцятих років остаточно "прикрутили гайки". Власне насадження цього Діда Мороза, очевидно, було теж пов'язане з цим викоріненням українства з України. 

За час "совєцького союзу" заборонили не лише День Святого Миколая, повечеряти також було практично неможливо. Старші люди розповідають про те, що колядували в підпіллі, а вечеряли без світла при одній свічці. Які ще факти вам відомо про заборону Різдва? Як це відбувалось і чому радянська влада заборонила це свято? 

Вони намагалися ідеологічно впливати передусім на молодь. Коли ми робили відео на каналі "Реальна історія" про Діда Мороза і Святого Миколая, ми знаходили вирізки совєцьких “агіток”, які роздавали дітям в школах, і на яких написані гасла проти Різдва. Були навіть звернення від дітей до батьків, які не хотіли жити за методичкою радянської влади. 

Цю заборону культурно поширювали поети й письменники. Це були вірші в радянській переробці. Слова про Віфлеємську зірку перетворювались в радянську "звьоздачку". Тобто вони брали біблійний мотив, але замінювали його на "совєтський". Питання в тому, що люди до середини тридцятих років все одно продовжували святкувати Різдво вдома. Ба більше, "совєтський союз" домігся зворотного ефекту, тобто люди почали закриватися в своїх помешканнях і святкувати Різдво таємно. І насправді це дуже сильно вплинуло на наш культурний код. 

Українці вішають штори не тому, що бояться сонця, а тому, що пам'ятають моторошні історії минулих поколінь

Якщо в Європі ви подивитеся на вікна, то ніде там не побачите фіранок. Там переважно вікна відкриті. А в Україні, коли ти орендуєш нову квартиру, насамперед вішаєш штори, аби тебе ніхто не бачив. І це не тому, що ми сонця боїмося, це тому, що в нас цей код закладений на підсвідомості, що нас хтось може побачити. Тому українці продовжували святкувати ці свята вдома, в тісному куточку. І очевидно, що “союз" про це знав. Він знав, що він не може перебороти це. І власне введення Діда Мороза та новорічної ялинки теж було пов'язано з тим, що якщо вони не могли щось остаточно перебороти, то хотіли переформатувати. Залишимо форму, але надамо нового сенсу. Християнство теж колись так само вчиняло. Тобто багато наших християнських свят базуються на "поганських" язичницьких святах, як альтернатива. Будь-яка ідеологія, будь-яка нова течія намагається побороти щось, а якщо не вдається, то трансформувати те, що є, в щось потрібне.

Яких ще героїв придумали росіяни задля нав'язування своїх ідеологічних цінностей на противагу українським?

Совєтський Союз дуже любив працювати з матеріалами для дітей, тому що вони розуміли, наскільки важливо з дитинства закладати це ідеологічне зерно, що, власне, зараз робить Росія на окупованих територіях. Що найперше робить Росія на тих територіях, які захопила? Вони заходять в школу і основна мета – знищити там усі українські підручники та запустити російську програму, щоб якомога швидше насаджувати дітям свою пропаганду. 

Росія навіть через мультфільми демонструвала українців як “нищий сорт”

Згадайте наш відомий мультик про трьох козаків. Подивіться, якими їх зображували. Це всі якісь такі кумедні персонажі, з яких ми сміємося. Ці шаровари – це теж таке насадження української культури. Українці – вони ось такі, ну трохи дивні, не дуже розумні, а наша культура – смішна і не серйозна. Ну там пісеньки якісь, ігри і так далі. Але нічого іншого не розповідали, не розповідали про те, яка наша реальна історія. Вони використовували таку ідеологію в мультфільмах не просто так. Також брали наших персонажів, наприклад, Богдана Хмельницького, і вкладали їм абсолютно інші меседжі, про які ті персонажі в часи, коли вони жили, не думали навіть близько. Про возз'єднання “навіки вічні” разом з Росією наші діячі не думали, повірте. Чому вони працювали з цим матеріалом культури? Тому що культура – це традиції, це той фундамент, який впливає на нашу свідомість, впливає на нашу ідентичність і визначає, які ми наративи будемо демонструвати своїм дітям. Тому, очевидно, для них мега важливо використовувати ці культурні маркери. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Поки ми дивимось їх, вони вбивають нас, – психологиня про "Слово пацана"