Новий закон про зброю є абсурдним, – Учайкін

Новий закон про зброю є абсурдним, – Учайкін
Посилання скопійовано
Україна досі є однією з небагатьох країн світу, де питання володіння вогнепальною зброєю для цивільних досі залишається неврегульованою.
Новий закон про зброю є абсурдним, – Учайкін

Дискусії щодо цього питання тривають від здобуття Україною незалежності, але у 2014-му році, коли почалося російське вторгнення, питання самозахисту активізувалося з новою силою. З того часу до Верховної Ради внесли кілька законопроєктів про легалізацію зброї. Один з останніх – "Про право на цивільну вогнепальну зброю" – поспіхом ухвалили в першому читанні за день до повномасштабного вторгнення.

До другого читання документ дійшов майже через два роки – наприкінці грудня 2023-го з'явилася доопрацьована редакція документа. Утім, його фінальна версія стала радше розчаруванням, ніж надією на самозахист.

Депутати пропонують дозволити легально купувати українцям вогнепальну короткоствольну зброю лише через п’ять років після закінчення воєнного стану, лише тим, кому виповнилося 30 років, та хто має не менше пʼяти років досвіду легального володіння іншим видом зброї. А ще серед правил є вільний цілодобовий доступ до помешкання власника зброї з боку поліції та попередження правоохоронців про те, що зброя, її частини або набої будуть перетинати кордон між областями. 

То які ризики нового закону про зброю, в чому полягає абсурдність його норм та як можна владнати цю ситуацію? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів Глава Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

Скільки необлікованої зброї сьогодні є в українців “на руках”?

"Чорний" ринок квітне

Можу сказати так: до 2022-го року всі фахівці вважали, що приблизно п'ять мільйонів одиниць незареєстрованої стрілецької зброї є “на руках” у населення. Вона розташована де завгодно – під стріхами, закопана, в когось використовується тощо. А що відбувається після 2022-го, сказати дуже важко. Я думаю, що мінімально цифра збільшилась хоча б на мільйон, але ми поки ніяк не можемо порахувати. Однозначно, попит на цю зброю зростає у зв'язку з тим, що немає належних норм закону, які могли б дозволити українцям купувати весь асортимент потрібної зброї. Відповідно, "чорний" ринок квітне. 

Новий цей законопроект має дуже багато незрозумілих норм, зокрема фактично вільний обіг травматичної зброї. Ви проти такого. Поясніть, чому.

Ми не можемо повністю заборонити травматичну зброю, бо її за шалені хабарі накупили до 500.000 наших співгромадян. Я ж кажу про те, що травматична зброя має бути заборонена для носіння. Можу пояснити, чому: травматична зброя зовні абсолютно не відрізняється від бойової, що є проблемою. Якщо ми врахуємо те, що в країні війна, то люди, яким хочуть надати право володіти травматичною зброєю, дуже швидко переконаються в тому, що вона не ефективна. 

Крім того, якщо людина в теплому одязі, то для того, щоб її зупинити, в травматичної зброї треба стріляти лише в обличчя, а це може призвести до летального випадку. Око, скроня, шийна артерія – сюди будуть влучати і гинутимутьл люди. 

А ще до цієї безпідставної стрілянини додадуться ситуації, коли люди будуть витягати травматичний пістолет, а у відповідь отримувати справжню кулю. Бо в нас “на руках” десятки тисяч нагородних пістолетів і мільйони незареєстрованих. Тому травматична зброя має еволюційним шляхом протягом декількох років зникнути взагалі з обігу. До прикладу, в Ізраїлі травматичної зброї не існує, бо там чітко розуміють: якщо у вас постійна війна, то нема чого бавитись гумовими кульками.

Норми щодо нарізних пістолетів, які є в цьому законопроекті, м’яко кажучи, дивують. По-перше, оформити його можна тільки людині віком від 30-ти років. Крім того, така особа повинна мати п'ять років стажу володіння іншою зброєю, що, до речі, є калькуванням з російського законодавства. І оце все стане можливим лише через п'ять років після скасування воєнного стану. Що це таке і як це розуміти? 

Мільйони наших співгромадян, які є законослухняними, які не пішли на “чорний” ринок, чекали на нормальний закон. Молдавани, наприклад, мають такий закон ще з 1994-го року, то чому ж українці не гідні? І от нам Міністерство внутрішніх справ опосередковано, через своїх афілійованих депутатів з Комітету з питань про охоронну діяльність, пропонують всі ці неадекватні норми. І от ми ставимо собі питання: а коли, до прикладу, у нас завершиться воєнний стан? Тобто від того моменту, про який ніхто не знає, нам на всяк випадок “намалювали” ще п'ять років. Це означає – ніколи.

Разом із цим, згідно з цим законопроектом, нагородну зброю можна видавати з 18-ти років із правом носіння. Нагадаю, що у нас 85% таких пістолетів було “подаровано” за хабар. Це, наприклад, одіозний екснардеп Кива, кримінальний авторитет Князь, який має такий пістолет після дванадцяти років відсидки тощо. А ще всі депутати, судді, прокурори, чиновники, мери і спритні бізнесмени, які домовились про те, щоб потрапити в ці списки. Цілком зрозуміло, що це абсолютна несправедливість.

Також однією з норм цього законопроєкту є те, що навіть після тих “кіл пекла” людина може володіти пістолетом, але лише вдома. Тобто, вона не має права на носіння зброї. Іншими словами, я маю свій пістолет, який я купив та зареєстрував, але не маю права носити його із собою.  

Пістолет нам потрібен для того, щоб ми могли, пересуваючись містом, дати відсіч грабіжникам, гвалтівникам і вбивцям

Це ще один абсурд. Ми всі є власниками мисливських рушниць, дробовиків та карабінів, якими ми маємо право захищати свої помешкання. А пістолет нам потрібен для того, щоб ми могли, пересуваючись містом, дати відсіч грабіжникам, гвалтівникам і вбивцям, а не чекати, що нам, можливо, дадуть викликати поліцію. Злочини відбуваються дуже швидко, і реакція на злочин має бути миттєвою, а не хвилини або іноді й години очікування правоохоронних органів. Тому це абсурд.

А ще в цьому законопроекті є такі норми, як необмежений доступ до житла власників зброї. Тобто поліція посеред ночі може до вас прийти і сказати показати вміст вашого сейфу. А ще необхідно повідомляти Нацполіцію про перевезення зброї, її частин та набоїв між областями. Як ви думаєте, для чого це все? Щоб МВС зберегло монополію на зброю у вигляді оцих нагородних пістолетів? 

По-перше, нагородні пістолети – це їхня “золота годівничка”, на якій вони “харчуються” всі роки незалежності. По-друге, я не розглядаю конкретно цей закон як один інструмент такої політики щодо країни – для мене все йде в комплексі. Це і відеокамери спостереження під “соусом” того, що це ніби убезпечить українців від корупції, і Роззброєння ДФТГ – це все “ланки” одного “ланцюга”, і всюди “стирчать вуха” МВС.

Я, наприклад, хотів би поставити питання прем'єрміністру, міністру економіки, міністру фінансів: чому українські бізнесмени не будують патронні заводи в Україні, а в Європі? Як може галузь, яка потенційно формуватиме бюджет, в якій стовідсотково мало би бути держзамовлення, в якій беззбитковість досягається протягом дуже нетривалого часу, може знижуватися? Вам не здається, що це підозріло? Вам не здається, що така система ні до чого не призведе? Вам не здається, що з п'яти мільйонів одиниць незареєстрованої зброї вилучати, як нам звітує Національна поліція, по п'ять тисяч одиниць на рік, це занадто довго? Ми не можемо тисячу років чекати, поки вони вилучать цю зброю.Тому все це – “пазли” однієї картинки. 

Які ризики ухвалення такого закону?

Ухвалення закону в такому вигляді однозначно штовхає людей на “чорний” ринок

Ухвалення закону в такому вигляді однозначно штовхає людей на “чорний” ринок ще більше. Бо ніхто не буде чекати п'ять років після невідомо чого. Просто купив пістолет, просто поклав його собі в кишеню і ходиш із ним. Якщо виникне ситуація, ти його застосуєш і рятуєш своє життя. А потім будеш розбиратися з поліцією, слідчими, судами. І я вас запевняю, що ці справи ще будуть виграватися, бо не може держава в антиконституційний спосіб створювати якісь “касти”, коли комусь дозволено носити зброю, а комусь ні. 

 Що з цим можна робити?

Ну, насамперед нам треба зупинити попит. Тобто це бізнес-процес. Є попит – є пропозиція, немає попиту – немає пропозицій. Відповідно, це спрощує процес виведення цієї зброї з "тіні" в законний простір. Нам треба ухвалити той законопроект, який гарантуватиме громадянам, що вони зможуть без всяких проблем поставити стрілецьку зброю до певного калібру, яку вони придбали собі на “чорному” ринку, право не просто поставити на облік, а ще й залишити її в себе після проходження певної процедури навчання, коли зброя буде відстріляна. І ми будемо чітко розуміти, що ми повернемо людину в законний процес, вона має  пістолет, який купила на “чорному” ринку, ми знаємо, за ким той пістолет закріплено, і хто буде нести за нього відповідальність. Оце, в принципі, єдина дієва процедура, яка сьогодні існує.

З усіх тих варіантів, які сьогодні залишились у Верховної Ради, єдиним прийнятним є відправлення цього законопроекту на повторне читання. Для того, щоб фахівці, зокрема з нашої Асоціації, імпортери та виробники розробили ті правки, які дозволять виправити цю ситуацію. Якщо цього не зробити, то буде просто катастрофа.

Цей закон не буде виконуватись, він не сприймається суспільством і ми знову збільшуємо прірву між владою і громадянами України

Серед критиків цього законопроекту не тільки Українська асоціація власників зброї. Це абсолютно всі лідери громадської думки, всі зброярські спільноти, хлопці на фронті – всі висловились категорично проти. Цей документ не “б’ють ногами” лише безногі. Це означає, що цей закон не буде виконуватись, він не сприймається суспільством і ми знову збільшуємо прірву між тими, хто вважає себе владою, і громадянами України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Масований удар РФ по Україні, політичний тролінг Росії та законопроєкт про подвійне громадянство