2_Банери разом_ПРАВИЙ АНІМОВАНИЙ.jpg
animation.gif

Президентський кешбек знищить нашу економіку, – експерт

Президентський кешбек знищить нашу економіку, – експерт
Посилання скопійовано
В Офісі президента та уряді розробляють проєкт кешбеку, за яким громадяни отримуватимуть компенсацію за купівлю українських товарів. Це лише частина великої програми з підтримки внутрішнього виробника.
Президентський кешбек знищить нашу економіку, – експерт

Згідно із цією ініціативою, купуючи певні товари та послуги, вироблені в Україні, люди зможуть отримати повернення частини коштів. «Наше завдання – щоб українські гроші залишилися в країні та працювали тут», – додав Зеленський, не уточнюючи деталей.

Над програмою вже декілька тижнів працюють в Міністерстві економіки, Офісі президента (ОП), до її обговорення залучені члени Ради з питань підтримки підприємництва та представники платформи «Зроблено в Україні». Представити фінальний концепт українського кешбеку уряд має через два тижні. 

Така тема спровокувала жваве обговорення серед економістів та українського суспільства. “На папері” все чудово, бо люди повернуть частину витрачених коштів, а український бізнес отримає дивіденди від держави. Проте ризиків тут, схоже, більше, ніж переваг. 

То де взяти гроші на цей кешбек, як визначати “українськість” бізнесу і які ризики для нашої економіки становить ця ініціатива влади? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів політичний аналітик, блогер та бізнесмен Карл Волох

Де взяти на це гроші? 

Чи ми отримуємо знижку, чи гроші назад – все це компенсується за рахунок державного бюджету

Де факто, ми маємо справу з дотуванням української продукції. Різниці немає – чи ми отримуємо знижку, чи гроші назад, бо все це компенсується за рахунок державного бюджету. Тому я негативно ставлюсь до формулювання “президентський кешбек”. Якби наш гарант зі своєї кишені щось фінансував чи створив якийсь фонд, то так, це було б президентським кешбеком, але тут ми маємо справу із банальним витрачанням грошей із державної скарбниці. Це мені нагадує багатьох депутатів місцевого рівня, які беруть гроші з бюджету, встановлюють лавки на території своїх округів і підписують, що ці лавки були встановлені за сприяння якогось народного обранця. 

Як за цією схемою визначати “українськість” товару? Ну бо в нас є різні підприємства, які належать не лише українцям чи державі.  

“Гратися” із цим можна будь-як. Наприклад, це може стосуватись виробництв, які мають локалізацію в Україні або коли контрольний пакет акцій належить українцям. Але це не завжди прозоро і дієво. Наприклад, в Україні є фірма цигарок Phillip Morris: вона має тут представництво, але я б не поспішав називати її українською. Тому ми вже бачимо, які корупційні ризики тут проглядаються. Всі компанії захочуть бути у цьому списку, а чітких правил їхнього відбору просто не існує. 

Наскільки це дієво і корисно для нашого бізнесу?

Протекціонізм у бізнесі завжди нищить економіку

У світі чимало таких протекціоністських заходів закінчувались не найкращим чином для економіки та бізнесу, принаймні у довготривалій перспективі. Як приклад, ми можемо розглянути тих же польських фермерів: вони перетворились на звичайних паразитів. Тобто, навіть коли вони не є успішними бізнесменами, вони впевнені, що їхні витрати і недостатні заробітки покриє Євросоюз банальними дотаціями. То для чого їм щось вигадувати і покращувати, якщо можна просто отримати кошти? З одного боку, це протекція власного бізнесу державою, але такі речі ніяк не розвивають бізнес та, як наслідок, економіку. Протекціонізм у бізнесі завжди нищить економіку.

А ще є Норвегія, яка має неабиякі сировинні ресурси, але дуже грамотно ними розпоряджається. Ця країна спокійно могла б собі дозволити просто так роздати своїм громадянам чималі суми грошей або навіть робити це на постійній основі. Але чи захоче тоді середньостатистичний норвежець щось робити? Чи захоче він виробляти якийсь продукт, розводити тварин або чимось торгувати і таким чином створювати додаткову вартість і внутрішній валовий продукт? Ні, бо йому буде не до цього. 

Крім того, в нинішніх умовах я взагалі не розумію, як це можливо: ми ледь не кожен день жаліємось на те, що в нас немає грошей на війну, ми втрачаємо людей і територію, але запроваджуємо отакі ініціативи, як кешбек. Це виглядає доволі цинічно.

Тобто, якщо підбити підсумки, то, по-перше, така ініціатива не є новаторством, по-друге, в ній є недопрацювання і дуже багато корупційних ризиків і по-третє, це може вбити нашу економіку у довгостроковій перспективі. А як гадаєте, наскільки реально таке втілити в Україні?

Всі намагання, які класно виглядають “на папері”, у нашій країні згодом перетворюються на піар

Я насправді навіть не дуже серйозно до цього ставлюся. Я не думаю, що з цього взагалі щось вийде, як це було із більшістю наших ініціатив, як наприклад із “мільярдом дерев”. Всі такі намагання, які навіть дуже класно виглядають “на папері”, у нашій країні згодом перетворюються на піар.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Аграрії ЄС розуміють, що не складуть конкуренції Україні, – Фурса