Скільки грошей втратить Львів від перерозподілу військового ПДФО?

Скільки грошей втратить Львів від перерозподілу військового ПДФО?
8-го листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт про вилучення військового податку з місцевих бюджетів. Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
Скільки грошей втратить Львів від перерозподілу військового ПДФО?

Відтепер кошти від військового ПДФО забиратимуть з місцевих бюджетів до спецфонду держскарбниці. За це проголосувало 253 депутатів. 

Напередодні голосування міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що йдеться про додаткові доходи держбюджету від «воєнного» ПДФО розміром 25,8 млрд грн у 2023 році та близько 96 млрд грн наступного року. 

Варто зазначити, що сам закон передбачає вилучення коштів “заднім числом” – з 1 жовтня 2023 року. Уряд запевняє, що за рахунок перерозподілу держава фінансуватиме дрони, військову техніку та обладнання, а 10% з наступного року залишаться безпосередньо у військових частинах. 

Як такі зміни вплинуть на життя місцевих громад, чи зменшиться допомога для військових від міст та на які додаткові шляхи фінансування будуть розраховувати міські ради? ПРо це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Яка реакція у місцевої влади Львова на це рішення?

Я, мабуть, розпочну трохи з цифр. Загальний наш бюджет – це загальний фонд, а бюджет розвитку 13,7 мільярдів гривень. Цьогоріч ми витрачаємо на підтримку військових 2,1 мільярда гривень, тобто це приблизно 16%. На прямі закупівлі для військових йде один мільярд гривень. Прямі закупівлі – це субвенція, тобто, коли гроші передаються бригадам, а вони вже самостійно можуть купувати зброю й всі важливі речі, які місто не може купувати на свій розсуд. А другий елемент – це, наприклад, закупівля різних дронів, автомобілів, антидротових рушниць і так далі. 

Лише минулого тижня ми на 41 мільйон гривень передали допомоги в місця ведення бойових дій. Тому, якщо подивитись, наприклад, скільки Львів отримує від військового ПДФО, то це 1,8 мільярдів гривень, а інвестуємо 1,2 мільярда. Військовий ПДФО надходить з правоохоронних органів, органів правопорядку, прокуратури і безпосередні військові бригади, і якщо це все враховувати надходить 1,8 мільярдів гривень. На прямі закупівлі для військових частин ми витрачаємо один мільярд.

Якщо говорити про мотивацію, зараз кожна хвилина є на вагу золота для нашої боротьби. І тому, якщо мова йде про те, що сьогодні можна знайти варіанти, яким чином розвивати власне виробництво, тому що ми розуміємо, якою є ситуація в світі, ми маємо нарощувати це власне виробництво. Якщо є можливість ці кошти витратити на власне виробництво, то, звичайно, що це дуже правильне рішення. Також потрібно публічно моніторити сферу обороноздатності з зрозумілих причин. 

Таке рішення виникло на рівні центральної влади тому, що ті нібито не так витрачали гроші: на плитки, фонтани, футбольні поля, перекладення вулиць. Це сталося не всюди, але були такі маркери, які змусили говорити владу і підтримувати ідеї, що ці гроші потрібно забрати, бо ними неправильно розпоряджаються. Це був такий піар-хід влади, чи дійсно ці гроші так недоцільно використовували? 

Мені простіше говорити за наші дії. Ми на початку цього року відмовилися від дуже багатьох фінансувань. Ми на 10% скоротили кількість працівників міської ради. Зараз у нас триває друга стадія скорочень. Анонсована вона була до 20%. Ми обмежуємо ці видатки. Відмовились від дуже багатьох програм, які були звичними. Скажу більше, останніх сім тижнів ми навіть аналізували затверджені видатки на критичність, і майже 8% таких видатків перед оголошенням на Прозорро ми скасували. У нас стосовно цього є позиція погодження міського голови і всіх фракцій. І, наприклад, вчора ввечері ми довідались, що оголосили про одну сумнівну закупівлю, а сьогодні вранці керівник цієї установи отримав догану за відсутність субординації у даному процесі. 

Бруківку на площі Ринок замінюють за небюджетні кошти

Тому, звичайно, ми розуміємо, яке у нас усіх головне завдання – це перемога, тому на кожну закупівлю треба дивитись під кутом, наскільки вона критична. На площі Ринок ми зараз робимо доступною бруківку для ветеранів, бо їх справді є дуже багато, а пересуватися на колісному візку по бруківці складно. Це не той контекст, який зараз активно поширюють про заміну бруківки, бо ми знайшли позабюджетне фінансування, зокрема ісландські фонди. Ми не витрачаємо жодної копійки коштів, але, знову ж таки, працюємо над доступністю. Тому те, що можливо робити за небюджетні кошти, а не кошти громади міста Львів, це треба робити. 

Тепер щодо виплат вчителям, лікарям й іншим працівникам комунальної сфери. Мене трохи здивувала заява, яка пролунала вчора про те, що будуть переглянуті виплати вчителям по всій Україні. У Львові з цим можуть виникнути певні проблеми чи ні? 

Майже 30% бюджету міста скеровують на галузь освіти. Це і доплата до освітньої субвенції, тобто це дуже велика галузь. Для нас освіта є одним із пріоритетів, який фактично ніколи не зазнає скорочень. Ми розуміємо, наскільки сьогодні освіта є ключовою і нам потрібно інвестувати в це. Тому ми точно не будемо робити так, аби освіта зазнала якихось ризиків. Будемо інвестувати в цю галузь, тому що, якщо говорити по пріоритетах, то перше місце, зрозуміло, це підтримка Збройних сил й реабілітація наших воїнів, критична інфраструктура, освіта і соціальна сфера. Ми будемо деякі програми зупиняти, тому що виникає брак коштів, але сфери освіти це не стосується. 

Наближається зима. Минулого року Львів пережив ракетні удари. І тут і дим стояв, і прямі влучання були, і уламки падали на будівлі. Відповідно, всі ці ушкодження треба ремонтувати. Чи передбачено на ці потреби гроші в місцевому бюджеті?

У нас "Теплоенерго" і "ЛьвівВодоканал" в комунальній власності, і це дуже важливо. І, звичайно, це видатки, які йдуть з міського бюджету, тобто кошти з громади міста. На Стрийській після влучання, коли загинуло 10 львів'ян, зруйновано чотири будинки. Останній приліт був по підприємстві, де загинув військовий, який тільки повернувся з фронту. Ці всі збитки звичайно, ми компенсуємо. Є державна програма "ЄВідновлення", де кожен може подати заяву на повернення 200 тисяч гривень. Але на прикладі Стрийської, це приблизно 100 мільйонів гривень для відновлення з міського бюджету. Я маю на увазі ремонт – від заміни вікон до ремонту дахів чотирьох будинків. На Каховській, де є шість найбільше зруйнованих квартир, вже виплатили матеріальні допомоги мешканцям. І зараз триває відновлення будівлі, щоб потім люди змогли почати ремонт. Це ті кошти, які ми витрачаємо з резервного фонду. І цього року ми вже двічі збільшували резервний фонд міста Львів для надання цих видатків. 

Також цікава тема, якщо повертатись до ПДФО, його будуть забирати не з майбутніх виплат, а з 1-го жовтня, тобто “заднім числом”. Ті гроші, які вже були освоєні ви маєте віддати в центральну владу? І яка це сума?

Ці кошти сплачуються до кінця року

Якщо говорити про останній квартал, для Львова ця сума буде майже 400 мільйонів гривень. Це ті кошти, які ще мають надійти, тому що вони сплачуються до кінця року. Якщо буде все прийнято, то з нашого бюджету ця сума відмінусовується. Звичайно, що ми, це теж буде консолідована позиція всіх, не будемо відмінусовути ці гроші від військових витрат. Просто деякі видатки, які ми не проводили, які не є критичними, будемо від них відмовлятися. Але точно на планові витрати для військових гроші будуть. 

Багато львів'ян загинуло на війні, багато були поранені, і багато тих, хто повертаються з пораненями і мають пройти реабілітацію. Чи зменшиться допомога військовим та хто допомагає з реабілітацією військовослужбовців?

Декілька разів на тиждень ми маємо медичні евакуаційні потяги з пораненими. На базі Першого медичного об'єднання було створено центр "Незламні", де дуже багато поранених героїв, дітей і цивільних українців. Намагаємося шукати ресурси всюди. Вчора ми підписали договір на будівництво першого додаткового кампусу біля лікарні, де зможуть перебувати наші поранені після реабілітації. Там буде соціалізація від півроку до року, тому ми навпаки зараз працюємо над розширенням допомоги. Ми фактично запустили цього року семиповерхову будівлю для реабілітації. А допомагають нам партнери, зокрема німецький уряд і Європейська комісія. Це належна фахова допомога нашим героям. 

Допомога в наявних масштабах неможлива без підтримки міжнародних фондів

Від багатьох видатків ми будемо відмовлятися, але точно не від цих. Допомогу військовим будемо тільки збільшувати. Від 24-го лютого 2022-го року до сьогодні, понад 15 тисяч поранених пройшло через Перше медичне об'єднання і центр "Незламні", і ми розуміємо, що кількість тих, хто потребує, збільшується. Тому працюємо над додатковими комплексами, ремонтуємо старі і проводимо багато додаткових облаштувань. Ми працюємо з міжнародними фондами, інституціями й установами, бо зробити це все тільки за власний кошт неможливо. 

У будь-якому разі цього року ми також очікуємо обстріли. Про це кажуть Повітряні сили. Наскільки місто готове до ремонтів, до стабілізації електроенергії і теплоенергії в разі пошкоджень? Які уроки вивчили минулого року? 

Ми ще до минулорічних обстрілів запровадили таку систему, щоб водопостачання, в разі зникнення електропостачання, здійснювалося за допомогою роботи генераторів. Ми проводили ряд навчань для того, щоб зайти, звідки тягнеться вода. Тобто були великі генератори під захистом, і генератори, які дають змогу підкачувати воду до будинків і безпосередньо розводити. Кілька разів такі навчання були проведені "Львівводоканалом". 

Ми в умовах повномасштабної війни, тому говорити про те, що зараз все гаразд, не можна. Але ми можемо говорити про готовність. З іншого боку, якщо говорити про теплопостачання, в цьому керунку ми також працюємо для того, щоб забезпечити різного роду альтернативи, а зокрема, йдемо шляхом від лікарень, де ставили твердопаливні котли на випадок найгіршої ситуації. Якщо говорити про електропостачання, ми працюємо з мобільним оператором. У нас дуже багато виникає питань до різних підрозділів, не лише комунальних, а до усіх, які стосуються функціонування міста. Тому, звичайно, ми пропрацьовували додатковий захист з колегами з військової адміністрації й інших органів для того, щоб аналізувати і попереджати майбутнє. 

Минулого року було знищено велику кількість електропідстанцій. І тоді, фактично вперше, ми відчули, що таке, коли не працює мобільний телефон, коли не працюють традиційні засоби зв'язку. Ворог зробив все для того, щоб вони не функціонували, тому знаходили альтернативні зв'язки. Тобто це і рації, й інші речі, які для координації зусиль ми впроваджували, і які тестуємо також зараз. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Хто має піти на компроміс у новому українсько-польському конфлікті?