По-перше, голос Папи - це голос того, що ми неправильно називаємо Глобальним Півднем, - антизахідного, антиамериканського, антиєвропейського світу. В цьому світі все чітко: Європа - це колишні колоніалісти, США - це неоколоніалісти, все це зло. Їхні друзі - це зло, їхні вороги - це добро. Отже, Росія - добро, бо вона правонаступник СРСР; а він був завжди антиколоніалістом, хоча це брехня, СРСР був імперією гіршого ґатунку, але боровся із Заходом і тому підтримував антиколоніалізм в Африці, Азії, Латинській Америці, водночас жорстко насаджуючи колоніалізм у Східній Європі, Північній Євразії та Центральній Азії, у своїй сфері впливу; а Захід завжди боявся розпаду цієї імперії та хаосу на її теренах, і зараз боїться.

Це означає, що ми не донесли до колишніх колоній повідомлення про те, що "ми з вами однієї крові" - ми так само боремося проти колоніалізму й імперіалізму. І так само поневолені народи РФ заслуговують на свободу (хоча значна частина українського суспільства їм у свободі відмовляє, не розуміючи, що лише кінець імперії є гарантією сталого миру в Україні). І до Святого Престолу у Ватикані ми також не донесли це повідомлення.

По-друге, очевидно, що Папа звертався не до всієї російської молоді, а до католиків - маргіналізованої меншини, що потребує його підтримки. І хотів сказати, що імперський деспотичний жах - це ще не вся історія росії, є й хороші, культурні сторінки: Петро, Катерина. Але ж ми знаємо, які це були сторінки, бо ще Тарас Григорович написав все, що думав, про першого й другу. В ті роки росія повернулася обличчям до Європи -- але лише для того, щоб кілька шматів цієї Європи відкусити. На цих двох не вдасться побудувати новий наратив "Прекрасной России Будущего", бо вони калібровані імперці, апогей й кульмінація.

І це ставить питання, що саме має знайти антипутінська молодь у своїй історії, щоб на це спертися. Бо комусь треба буде наводити лад на теренах того, що залишиться після відпадіння всіх колоній. І я проти, щоб за цей лад гинула українська молодь. Хай пораються самі, а нам треба дати їм рамку й ціль.

Джерело

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.