Джерела телеканалу зазначають, що така ініціатива спровокована побоюваннями США і країн Європи, що війна зайшла в глухий кут, а отже вони не зможуть надалі надавати допомогу Україні.

Про перехід у небезпечну фазу війни раніше заявив Головнокомандувач Залужний у статті The Economist. Натомість Офіс Президента розкритикував відвертість генерала Залужного. У цьому західні медіа вбачають "яскравий публічний докір", що вказує на розрив між військовою і цивільною владою в Україні.

На тлі цього стало відомо, що Володимир Зеленський схвалив рішення щодо проведення президентських виборів 31 березня 2024 року. Такою інформацією в ефірі телеканалу «Еспресо» поділився народний депутат Олексій Гончаренко.

Чи справді Президент України Володимир Зеленський зважиться провести вибори до завершення війни і чи можна говорити про “таємні перемовини” щодо припинення війни Росії та України? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політолог Євген Магда. 

Чи є підстави говорити про те, що в Офісі Президента дійсно вирішили готуватися до президентських виборів у березні наступного року?

Вибори – не те, що зараз потрібно Україні

Я думаю, що такі думки є і вони існують тому, що ситуація в Україні останнім часом відрізняється втратою суспільної єдності. І таке враження, що війна відходить на другий план, а на першому плані – потреба політичної перемоги. Зрозуміло, що Володимир Зеленський, швидше за все, хоче конвертувати свій нинішній статус, свої позиції в продовження президентського терміну для того, щоб мати можливість говорити з нами, співгромадянами, а також з західними політиками.

Але, як би він не потрапив в ту паску, в яку потрапив Петро Порошенко, коли в останній день 2018-го року на новорічному вогнику про себе заявив Володимир Зеленський як про кандидата в президенти. Раптом ми побачимо теж якусь "темну конячку" з великим рейтингом, яка зможе впливати на позиції президента і реально претендувати на цю посаду. 

Я думаю, що сценарій виборів – це не зовсім те, що сьогодні потрібно Україні. Країні потрібна перемога, не вибори, як банально це не звучить від людини, яка не є прихильником чинної влади.

Конституція напряму забороняє будь-які вибори в час дії воєнного стану. Та й змінювати Конституцію теж не можна під час війни. Які тоді механізми задіювати і чи будуть ці механізми законними?

Ухвалювати закон, а потім відправляти закон у Конституційний суд, “ламати через коліно” Конституційний суд й визнавати закон конституційним. Я бачу поки що таку логіку. Я не вважаю, що вибори можуть стати чимось суттєво переможним для України з усіх боків, і тому не виступаю за їхнє проведення. 

Видання The New York Times пише, що в Офісі Президента жорстко відреагували на статтю генерала Залужного. Це свідчить про те, що в українській владі намітився розкол. Можна так говорити чи це занадто гучні заяви наших іноземних партнерів?

Українське суспільство консолідоване для перемоги над Росією

По-перше, це заяви американських журналістів, зокрема співавтора цієї статті, який має достатньо специфічне бачення ситуації в Україні. Він довго працював в Росії, тому я думаю, що це бачення сьогодні є не зовсім об'єктивним. І коли вони говорять про якісь протиріччя між політичним керівництвом і генералами, вони не враховують той факт, що суспільство консолідоване для перемоги над Росією. Тобто перемога над Росією нашими співгромадянами сприймається як запорука нашого подальшого успішного розвитку. І це не варто відкидати з шальок терезів. 

Якщо загалом говорити про цю статтю з генералом Залужним. Наші західні партнери сказали, що вона свідчить про те, що Україна на фронті діє правильно, просто українською сторону було вказано на ту допомогу, яка потрібна Україні зараз від західних партнерів. Зовсім інша реакція Офісу Президента на це інтерв'ю. Причому реакція висловлена вустами заступника голови Офісу Президента пана Жовкви. Як ви прокоментуєте реакцію ОП і про що, на вашу думку, вона свідчить, якщо не про розкол?

Інколи краще жувати, ніж говорити, навіть перебуваючи в Офісі Президента. І коли весь світ очікує політики "One voice" від України, подібні заяви "клерків" Офісу Президента виглядають смішно. Для нас можуть виглядати смішно, а для когось на Заході це виглядає як проблема, але я думаю, що ми цілком маємо можливості змінювати цю ситуацію і реально та ефективно проти неї боротися. Я не думаю, що пан Жовква пішов в ефіртелеканалів за власним бажанням. Я думаю, що у нього були інші резони. Але, в будь-якому випадку, внутрішні протистояння станом на зараз надзвичайно деструктивні. І це повинні усвідомлювати всі українські урядовці та політики. 

В заяві NBC йдеться про так звані "таємні перемовини" про перемовини між Росією й Україною. Володимир Зеленський сказав, що такого немає, а такі заяви – це інсинуації. Чи мають ці підозри бодай якесь підґрунтя чи ні?

“Таємних перемовин” про перемовини між Росією та Україною немає 

Я думаю, що напевне може сказати про наявність чи відсутність переговорів тільки той, хто потенційно в них може брати участь. Володимир Зеленський заперечує факт цих переговорів. Дмитро Кулеба також заперечує факт таких переговорів. Денис Шмигаль не заперечує, бо його про це ніхто не питав, тому що його апаратна вага в сучасній Україні достатньо слабенька. Якщо ті люди, яким Конституція відвела можливість представляти інтереси за кордоном, заперечують можливість таких переговорів, то значить цих переговорів немає. Я думаю, що вони достатньо чітко усвідомлюють, що якщо факти про те, що ці переговори раптом й несподівано є, вони будуть дуже болючими для їхньої і кар'єри, і рейтингу, і можливості продовжувати політичне життя. 

Володимир Зеленський досить чітко висловився, назвавши Владіміра Путіна "fuckin terrorist". Після таких слів навряд чи можна говорити про якісь перемовини. Це хіба лише про нервову напругу і ставлення президента до візаві президента країни-агресорки. Але все ж таки, якщо говорити про перспективу. Які карти на руках у нас зараз? 

Частина західного істеблішменту хотіла б якомога швидшого примирення Росії та України. Причому їх не хвилюють умови, їх хвилює сам факт примирення, бо вони хочуть повернутися до повних обсягів бізнесу. В Україні, де дуже багато людей загинуло, де багато людей отримали поранення, критична маса тих, хто має втрати під час війни, дуже велика. І, чесно кажучи, просто пробувати вести такі переговори, на мою думку, це недалекоглядно.

Ми бачимо, як зараз Ізраїль веде перемовини із терористами ХАМАС. Вони вже розпочали наземну операцію, ніч була пекельною, і це дуже показова історія того, як треба боротись з терористами. Україна немає зараз такої можливості воювати з Росією, як, умовно кажучи, ЦАХАЛ з Газою. На вашу думку, чи зможе успішна операція в Газі зняти проблему Ізраїля і сконцентрувати знову увагу та гроші на війні в Україні? 

Я маю сумніви в тому, що на цей момент Ізраїль має потенціал повного винищення ХАМАС. Ці сумніви, я б сказав, дуже небезпідставні. Тому я думаю, що є ще над чим працювати в цьому питанні і Ізраїль буде демонструвати часткові успіхи. Кілька мільйонів людей на невеликому шматку землі – це дуже складна операція з усіх боків. Попри вражаючу військову перевагу ізраїльської армії над палестинськими терористами, добитися реальних успіхів і звільнити всіх заручників буде надзвичайно непросто.

Як би ви оцінили візит президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва, а саме заяви, обіцянки, очікування, а також заяви української сторони?

Теза про “Україна в ЄС за два роки” не більш реалістична, ніж теза, що війна закінчиться “за два-три тижні”

Я переконаний, що Урсула фон дер Ляєн здійснює цей візит в межах передвиборчої кампанії у виборах до Європарламенту. Вона, як одна з очільниць Європейської народної партії, веде партію на вибори, які пройдуть в червні наступного року, і відповідним чином реалізує і демонструє один з пунктів передвиборчої програми про те, що розширення Європейського Союзу є цілком можливим. Але коли говорять про розширення Європейського Союзу, давайте не забувати, що є низка країн, зокрема балканських, які до ЄС набагато ближче, ніж Україна. І це теж треба враховувати. Тобто теза про "два роки" на сьогоднішній момент не більш реалістична, ніж стара теза про те, що війна закінчиться "за два-три тижні". 

В Сполучених Штатах Америки вибори не завтра, але час невпинно скорочується. Звичайно, треба зважати на те, що президентом Сполучених Штатів Америки може стати, скажімо, Дональд Трамп. Президент Володимир Зеленський сказав, що за умови зустрічі із Дональдом Трампом, поки що ще як не з президентом, переконати його за 24 хвилини у тому, що перемогти Росію або закінчити цю війну за один день – не вдасться. Чому 24 хвилини і чи дійсно Зеленський знає, як переконати Дональда Трампа?

Це очевидна гра, тому що Трамп сказав, що йому треба було б 24 години для того, щоб закінчити війну між Росією та Україною. Володимир Зеленський в даному випадку бере підвищені зобов'язання. Це буде непросто, тому що я не думаю, що Трамп, будучи в статусі кандидата в президенти, ризикне приїхати в Україну. Це дійсно серйозний виклик, тому що позиція Трампа агресивна. Він набирає хід, користується підтримкою того самого спікера Палати представників Майка Джонсона. І все більше і більше республіканців будуть його підтримати. 

Я думаю, що як тільки Трамп стане офіційним кандидатом від республіканців, нам буде достатньо складно. Тому треба вже зараз шукати механізми зміцнення двопартійної підтримки шляхом не просто гучних заяв, а шляхом парламентської дипломатії і, скажімо, участі представників влади та опозиції в переговорах з конгресменами і демонстрації того, що ми говоримо єдиним голосом, що наша мета – перемога, а не щось інше. 

Чи бачите ви в генералі Валерію Залужному політичну фігуру в перспективі? 

Я бачу його головнокомандувачем Збройних Сил України. Я впевнений, що Залужний зараз веде найголовнішу битву свого життя у війні проти Російської Федерації. І тільки після завершення цієї війни він зможе розглядатися як політична фігура. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Треба не панікувати і зробити висновки, – Огризко про статтю Time