2024 року тарифи на електроенергію для населення зростуть до рівня 3,5-4 грн за кВт-год., що є приблизно вдвічі більше у порівнянні з сьогоденням. 

Крім того, українська енергосистема раз-по-раз стає ціллю обстрілів армії країни-терориста Росії: як ракетних, так і артилерійських. Саме тому перед опалювальним сезоном 2023-2024 у медіа часто з’являлась інформація, яка закликала українців дбати про хоча б мінімальну енергетичну незалежність. Проте, як бачимо, вже понад ⅔ зими пройшло, а тотального блекауту так і не сталось. Проте це не означає, що ми у повній безпеці і що ворог не загрожує нашій енергетиці. 

То в якому стані сучасна енергетична інфраструктура, чому варто економити світло і наскільки виправдане зростання тарифу на електроенергію для споживачів? Про це в ексклюзивному коментарі для “FM Галичина” розповів Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Як ви оцінюєте стан нашої енергетики після тих обстрілів, які відбувались?

Ми подекуди “пробігли по лезу ножа”, але “впали” на правильну сторону

Давайте будемо об'єктивними: ситуація складна. Я був одним з тих, хто постійно закликав готуватися до складної зими і сьогодні оцінюю проходження сезону як дуже вдале. Ми, фактично, подекуди “пробігли по лезу ножа”, але “впали” на правильну сторону. Різні тонкі моменти, які могли призвести до проблем, вдавалося вирішувати завдяки “домашній роботі”, яка була пророблена у підготовці до сезону. Це сталось завдяки підтримці, зокрема і технічної, від наших сусідів: Румунії, Польщі, Словаччини. Тому проблеми, звісно, є, але якщо порівняти їх з минулим роком, то це значно більш стабільна і спокійна ситуація для споживачів.

Яким чином нам вдається обходити проблеми? Тобто це якісна підготовка, вдалий ремонт чи що? 

Це все разом. Наприклад, ремонти устаткування продовжуються кожного дня. В моїй стрічці новин енергетики я кожного дня бачу повідомлення, що одні блоки вийшли на ремонт, а інші – повернулись з нього. Але ми розуміємо, що ці ремонти – не капітальні. Це так, щоб все працювало сьогодні і зараз. Звісно, це не додає надійності.

Одночасно ми бачимо, що та підготовка, яка була зроблена в цілому в системі, той пасивний захист, який побудували на підстанціях і на станціях, дуже допомогли. А ще координація із силами протиповітряної оборони – якщо порівнювати з минулим роком, це набагато краща ситуація. Все це разом дає результат.

Є такі ресурси, які можна накопичити про запас. Наприклад, це пальне, газ і таке інше. Чи є якісь можливості накопичити електроенергію?

Немає таких технологій, які б дозволили в масштабах всієї енергосистеми, щоб це було відчутно на національному чи навіть місцевому рівні, накопичувати електроенергію. Так, є багато різних технологій, як, наприклад, так звані індустріальні акумуляторні комплекси, але вони не допоможуть нам. Тобто, ми не можемо зарядити якісь “павербанки” так, щоб у разі вимкнення електростанцій на дві години, могли б користуватись накопиченим. Сьогодні людство цього ще не навчилося. 

Отже, відбувається імпорт електроенергії в Україну?

Безумовно, ми її імпортуємо, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини. І завдяки саме цьому імпорту нам вдається не вдаватись до обмежень для споживачів. Особливо це відчутно в пікові години, коли зранку і ввечері люди використовують максимум електроенергії. 

Тобто економити варто?

Якщо кожен користувач зекономить один кіловат, це для енергосистеми просто “дар Божий”

Звісно, що так. В Україні сьогодні приблизно 14,5 мільйонів маленьких споживачів електроенергії. Це квартири або малий бізнес. А якщо припустити, що кожен з них зекономив бодай один кіловат, це для енергосистеми просто “дар Божий”. Що таке один кіловат на годину? Якщо ви вимкнете електричний бойлер, то ви вже зекономили для енергосистеми два кіловати. А потім вночі його ввімкнули, він нагрів воду і зранку ви маєте усі зручності. От такі прості кроки суттєво допомагають нашій енергосистемі.

Чи є в нас можливість якщо не повністю відновити, то хоча б зробити якийсь масштабний ремонт всієї енергосистеми за літній період?

Так, щоби повністю відновити, то ні. Але так, щоб виконати оце “домашнє завдання” і бути готовими до наступного сезону, то можемо. Безумовно, проблем є багато і, звісно, їх треба вирішувати. Тут і проблема боргів за електрику, і величезна кількість питань, які зараз має вирішувати уряд. Але коли закінчиться цей опалювальний сезон, то ніхто не буде сидіти, склавши руки. Із першого до останнього дня міжсезонного періоду буде йти робота з тим, щоб якомога краще відновити наші потужності та приготуватися до тих холодів, які, безумовно, будуть наступного року. 

Є інформація про ріст тарифів на електроенергію з квітня. Наскільки це доцільно?

Підвищувати ціну на електроенергію для населення, на мою думку, недоцільно взагалі. В енергетичному комплексі утворився такий клубок проблем, не пов'язаний з населенням, що якщо підняти тариф, то це вирішить 5% з них. А ще – створить величезний дискомфорт для всієї країни. 

Ми вимушені робити реформи, інакше просто залишимось без електрики

Загалом, я впевнений, що нас чекає глобальна реформа електроенергетичного ринку. Нещодавно я говорив з товаришем, який живе у Фінляндії. Там -37 градусів, а вони протягом дня не вмикають опалення, бо електроенергія дешевша вночі. Це і змушує отак “маневрувати” громадян. Там люди думають про те, як вони витрачають електроенергію, воду тощо, а ми наразі – ні. Але насправді цей період “не думання” для нас завершується. В нас просто немає грошей більше не думати про це. Я, звісно, не очікую, що цього року станеться якась комплексна реформа, для неї знадобиться більше часу. Але протягом наступного року-півтора ми точно будемо вимушені її робити, інакше ми просто залишимось без електрики. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Як внутрішні чвари США вплинуть на допомогу Україні