Чи чекають в Криму на повернення до України та як там відбувається рух спротиву

Чи чекають в Криму на повернення до України та як там відбувається рух спротиву
Посилання скопійовано
У березні 2024-го року російська влада Криму повідомила, що нібито «93% кримців знову проголосували б за возз'єднання Криму з Росією на загальнокримському референдумі», якби він відбувся зараз.
Чи чекають в Криму на повернення до України та як там відбувається рух спротиву

Російська окупаційна влада спирається на дані соціологічного дослідження кримського Центру управління регіоном, який провели серед користувачів двох найбільш популярних у регіоні соціальних мереж – «ВКонтакте» та «Одноклассники».

Проте народний депутат України та лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що в анексованому Криму поменшало прихильників «русского мира». Російські прапори залишились практично лише на офіційних будівлях, а люди вже не вигукують гасла “хоч камені з неба, зате ми в Росії».

До того ж, за період повномасштабної війни Україна потопила або вивела з ладу третину всіх військових кораблів Росії в Чорному морі. Про це речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук розповів виданню Associated Press. 

То що ж насправді відбувається на окупованому півострові, чи є там український рух спротиву та в якому стані Чорноморський флот РФ? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв

На чому зараз тримається спротив в Криму? Це голий ентузіазм, чи є все-таки якась підтримка від неокупованої України? 

В зборі важливої інформації на окупованому півострові допомагає цивільне населення

Підтримка від неокупованої України – це окреме питання. Спротив у 2014-му році розпочався і триває дотепер, просто були різні його хвилі. Поняття спротиву нам потрібно поділяти на різні складові. 

Перша – цивільний спротив, тобто це люди, які мають досвід ще з українських часів. Зазвичай вони проводять одиночні пікети. Ми намагалися навчити цього спротиву ще у 2014-му році, зокрема з використанням законодавства. Коли на будівлях зʼявляються українські прапори, на публічних заходах співають українські пісні – це все саме рух спротиву. Ми також збираємо інформацію про тих, хто має на автівках літеру "z", і через через материкову Україну впливаємо на всі ці процеси. Нам також надають інформацію про тих, хто активно пропагує мобілізацію в російську армію, а це часто і депутати місцевих рад, і вчителі шкіл, і лікарі. Саме в зборі такої важливої інформації нам допомагає цивільне населення. Цивільні люди помічають скупчення військових росіян чи будівництво нового військового обʼєкту. І після цього ми вже оцінюємо дії окупантів, намагаємось зрозуміти мету і те, як це нашкодить нам. 

З іншої сторони, якщо говорити про більш професійний підхід, то це – партизанський рух. Він з'явився у 2022-му році, після повномасштабного вторгнення, коли ставлення до окупанта в українців стало більш жорстким. Те, що роблять росіяни в Україні, провокує в рази потужнішу реакцію. І тут вже мова йде про більш професійних людей, які кваліфікованіше до цього всього підходять: намагаються пошкодити залізницю чи роблять заходи, які необхідні для Сил оборони. Цей рух справді є, проте окупанти кажуть, що його немає. І те, що дійсно є результати від тієї чи іншої роботи, це теж правда. Ми всі їх бачимо і вони наближають нашу перемогу та звільнення Криму. І для нас це дуже важливо. 

Я думаю, після перемоги, коли вже можна буде ділитися різними таємницями, ми про це будемо говорити більш відкрито і будемо розповідати, як це відбувалося. Якою зараз є ситуація з Чорноморським флотом Росії? Ми знаємо, що вони відганяли з Севастополя кораблі і ховали вглиб Росії. 

Після того, як відбуваються якісь вдалі атаки зі сторони Сил оборони України і коли є результати, наприклад, знищення десантних кораблів, то для росіян це справжня проблема величезних масштабів. І дійсно, вони мають проводити різні дії для того, аби зберегти свої кораблі. Але для росіян Севастополь – це дуже необхідний і важливий регіон, в якому розташовано багато інформаційних матеріалів і всього того, що допомагає проводити подальші дії проти України. Тому говорити про те, що росіяни одночасно все виведуть і більше не будуть повертатися до Севастополя, не варто. Періодично вони і самі повертаються, і повертають свої кораблі. Дійсно, зі своєї сторони вони намагаються зробити все, щоб захистити і з неба, і з моря свої стратегічні обʼєкти. 

Найбільш стратегічний обʼєкт для росіян зараз – це Кримський міст. Тому вони роблять максимально все, аби його можна було зберегти. Вони створюють димову завісу для того, щоб неможливо було зафіксувати де і як розташовані системи ППО. Те, що дійсно були вдалі удари і по аеродрому у Бельбеку, і по Генштабу Чорноморського флоту, це все правда. Їм необхідно привозити особовий склад на територію Севастополя, тому що там є військова база Чорноморського флоту. Але вони роблять інше для того, щоб передбачити всі ці процеси. Наприклад, коли ми говоримо про інший об'єкт флоту чи військові об'єкти ще з українських чи радянських часів, зокрема про Кіровський район, то там було кілька вдалих ударів. Зокрема це були удари у частини з військовою технікою та особовим складом. 

Будь-який знищений обʼєкт РФ – це додаткова затримка для окупантів і наближення нашої перемоги

Потім росіяни почали вирівнювати землю біля підніжжя гори Агармиш. Спочатку в інформаційному полі вони говорять про утилізацію сміття, проте ми ж розуміємо, що це не так. І за нашими попередніми даними, росіяни намагаються переносити ці військові об'єкти в інші місця, які є більш безпечними. А для нас дуже важливо, щоб і всі логістичні, військові та стратегічні об'єкти РФ були знищені. Вони будують нові, намагаються компенсувати знищені, але ми все одно маємо все це нищити. У будь-якому випадку кожен знищений об'єкт – це додаткова затримка для окупантів, це додаткові проблеми, які тільки наближують нашу перемогу.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: При підписанні першого контракту військові РФ отримують від держави $5 тисяч, – Пендзин