Страйки “фермерів” без фермерів: чому на блокуваннях кордону присутні польські політики
Для цього потрібно, щоб польський уряд проявив бажання щось робити. На прикладі Румунії очевидно, що запровадити ефективну модель введення дозволів на експорт – не якась нерозв'язна задача. Про це розповів виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
Він також пояснив, що транзитні дороги Румунії є одними з головних у контексті "Шляхів солідарності" ЄС, до яких належить і Польща. Однак, завдяки ефективному застосуванню згаданої моделі, країна змогла уникнути "стрибків" імпорту на румунських ринках. Тобто українське зерно там не створює дестабілізаційного ефекту.
Він також уточнив, що Європейська Комісія намагається вести із польськими фермерами стратегічний діалог, та навіть вжила деяких короткострокових заходів. Тому робота за цим напрямком триває.
То скільки нашого зерна, яке транзитом через Польщу мало йти на експорт в інші країни, застрягло на кордоні та які інші логістичні шляхи можуть замінити польський кордон? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Протести на кордоні не зупиняються і нібито й не планують. Напередодні було спілкування аграріїв з Дольдом Туском, і вони не знайшли спільної мови. Перед тим, як перейдемо безпосередньо до зерна. Як ви загалом розумієте ситуацію, яка відбувається між Україною та Польщею?
Блокування кордону – відповідь поляків на “політику озеленення”, а Україна – заручниця ситуації
Насправді цю ситуацію потрібно розглядати під різними кутами. У ній є економічні передумови, але є і дуже велика кількість саме політичних. Якщо брати економічні фактори, то перша частина пов'язана із загальноєвропейськими страйками товаровиробників по всій єврозоні. Вона викликала незадоволення єдиної аграрної політики, яка багато років не формувалася в аграрному середовищі Європейського Союзу. А ті вимоги, які ставили перед товаровиробниками, збільшують собівартість виробництва. Які це вимоги? Вони пов'язані з політикою озеленення. Полякам закцентували увагу на моменти щодо вирощування зернових, але без застосування певних агрохімікатів. Якщо це тваринництво, то вимоги інші. Відповідно собівартість дорожчає, а компенсації на наступні десять років будуть зменшуватися. Тому товаровиробники виходять на акції протестів проти такої політики. Зокрема це робить й Польща.
Але Польща намагає донести свою позицію більш радикально, тому й користуєтся україно-польським кордоном. Вони торкаються такої важливої теми, як війна в Україні. А те, що ми експортуємо, – це кошти, якими ми послуговуємось для обороноздатності, тому що це зароблені гроші, які ми можемо спрямувати безпосередньо на військові дії. Власне, коли на мапі світу є така "гаряча точка", як Росія, всі ці дії дуже небезпечні. Польща підсилює свій сигнал, пов'язаний з економічними преференціями, які вони намагаються для себе вибити в Європейської комісії, на жаль, за рахунок України.
Ми, як держава, стали заручниками політичної ситуації ще у квітні 2023-го, коли відбулися перші заборони не лише на імпорт, а й на транзит. І власне, з цього моменту ми бачимо постійні “качелі”, які виникають на польсько-українському кордоні то з перевізниками, то з польськими фермерами. І власне, цей політичний тригер пов'язаний з новим етапом виборів.
На страйках немає простих фермерів. Там переважно політичні діячі, які вдаються до відверто дешевих провокацій, аби здобути підтримку
І якщо подивитися на всі ці страйки, ви не побачите там простого фермера, який працює на 20-ти гектарах. Це переважно партійні та політичні діячі, які все це супроводжують додатковим піаром і за рахунок таких відверто дешевих провокацій намагаються здобути для себе певні політичні дивіденди на майбутнє. Це всі ті моменти, від яких ми стаємо залежними. І саме всі ці фактори створюють такі труднощі на польсько-українському кордоні.
Скільки зараз нашого зерна на території Польщі і скільки застрягло на кордоні?
Важливо зауважити, що з квітня 2023-го року ніяких зернових на територію Польщі ми не продаємо. Це дуже важливий аспект, на якому ми наголошуємо, і тому вважаємо дії польських фермерів безглуздими. На польському ринку немає українського зерна, яке б призводило до обвалу цін. Українське зерно рухається транзитом. Так, його перевозять автомобілями, залізницею, але це – мінімальні об'єми від того загального експорту, який здійснює Україна. В залежності від місяця це може бути 3-5%, а це в межах 300-350 тонн транзиту. Все інше станом на сьогодні ми експортуємо через великі порти Одеси і Дунаєм. До того ж, за лютий ми вийшли на один з найкращих показників за воєнний період – понад п'ять мільйонів тонн. Відповідно, ті об'єми, які сьогодні транзитом рухаються Польщею, це зовсім не ті об'єми, які можуть спричинити такі акції протестів. Тому я й наголошую, що ми в цих діях вбачаємо більше політики, ніж конкретних економічних претензій щодо України.
Багато економістів казали про те, що ми можемо замінити Польщу на Румунію або на іншу країну, через яку буде відбуватись цей транзит. Чи це відбувається зараз? І якщо так, то в яких цифрах?
Транзит у нас не зупинявся за всіма напрямками, зокрема й в Румунії, і сухопутним маршрутом, і через Дунай. Але ми повинні розуміти, що будь-які додаткові логістичні навантаження на бізнес потребуватимуть фінансових витрат. Якщо ми говоримо про прикордонні українські території, наприклад, про Львівську, Тернопільську чи Рівненську області, які мають своїх контрагентів у Європі, то це невеликі партії товарів, які вони можуть постачати. І, звичайно, одна з найкращих магістралей доїзду до Європи – це проїзд через польсько-український кордон. То чому я повинен замість того, аби відправити фуру і заплатити за неї умовно 2,5 тисячі євро, відправляти її в об'їзд, і платити за це вже 6 чи 7 тисяч євро? Це несправедливо. І це, по суті, суперечить всім торговельним відносинам, які ми маємо в контексті Україна-Європейський Союз щодо безперешкоджання перевезення і реалізації товарів.
Тому потрібно ставити питання – а хто ж порушує закон, і притягувати до відповідальності винних. Тому що насправді це блокування не призводить ні до чого хорошого і для самої Польщі. Якщо дивитися на товарообіг, який існує між двома країнами, то позитивне сальдо Польщі по відношенню до імпорту України на 7 мільярдів більше. Тобто умовно, Польща імпортує приблизно 11 мільярдів євро в Україну різною продукцією, а Україна трохи більше 4-х мільярдів. Тобто очевидно, хто тут “в плюсі”.
Якби у Польщі була політична воля, то всі страйки і протести бути б зупинені
Я думаю, що наслідки, які сьогодні несе економіка Польщі, в подальшому будуть відображені дуже чітко. І це буде трохи стимулювати урядовців припиняти такі акції. Правових підстав це зупинити більше, ніж достатньо. Якби була політична воля, це можна було б давно зробити.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Аграрії ЄС розуміють, що не складуть конкуренції Україні, – Фурса