Треба готуватись до того, що відключення світла цієї зими можуть бути довшими, — експерт

Треба готуватись до того, що відключення світла цієї зими можуть бути довшими, — експерт
Посилання скопійовано
Незабаром в Україні повинен розпочатись опалювальний сезон — вже другий в умовах повномасштабної війни. Згадки про те, яким складним був цей період минулоріч, справедливо викликають в українців певне занепокоєння, а заяви деяких представників влади лише дають більше запитань, ніж відповідей.
Треба готуватись до того, що відключення світла цієї зими можуть бути довшими, — експерт

Колаж 24 Каналу
Наприклад, у середу, 6 вересня, радниця міністра енергетики Лана Зеркаль заявила, що українські АЕС готові до зими на 70%, а ТЕС — на 30%. Також вона додала, що якщо Україна не прискорить ремонт об'єктів, доведеться сидіти без електрики. Втім, Міненерго майже одразу спростувало цю заяву, зазначивши, що Лана Зеркаль не виконує функції радника міністра енергетики, а наведена нею інформація не відповідає дійсності.

А вже у вівторок, 12 вересня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що підготовка до нового опалювального сезону в Україні увійшла у фінальну стадію.

"Трохи більше як місяць залишилося до початку опалювального сезону. Ми готували та продовжуємо готувати нашу енергосистему. Станом на сьогодні підготовка до осінньо-зимового періоду входить у свою фінальну стадію", — зазначив він.

Про те, чи достатньо сил доклала Україна для відновлення енергетичних об’єктів, як підрив Каховської ГЕС вплинув на нашу енергосистему та чого очікувати від нового опалювального сезону, у коментарі для “ФМ Галичина” розповів експерт з енергетики та голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Зима вже не за горами. Яка готовність нашої енергосистеми, і чи ми взагалі готові до цієї зими?

Як на мене, ситуація виглядає так, що ми дуже погано підготувались до осінньо-зимового періоду. Це пов'язано з багатьма факторами, в тому числі і обстрілами, руйнуванням генерації, систем розподілу і передачі електроенергії. Але все ж таки, крім зовнішніх факторів, є і внутрішні, які чітко показують, що підготовка до опалювального сезону пройшла на неналежному рівні. Наприклад, у стратегічно важливому підприємстві "Центренерго", яке відповідає за виробництво електроенергії, що буде нам вкрай потрібна восени і взимку, за цей рік помінялось 3 чи 4 голови правління. Декілька разів змінилась і наглядова рада. 

Але навіть не про керівництво йдеться, хоча це напряму впливає на діяльність підприємства. "Центренерго" до цього року абсолютно не підготувалось. По-перше, ще в липні цього року було нуль тонн запасів вугілля. Хоча є нормативка, в якій чітко прописано, скільки повинно бути вугілля на складах. По-друге, у серпні ми 11 днів брали аварійну допомогу по електроенергії від наших європейських партнерів. Навіть не планово, а аварійно! І це напряму вказує на те, що ми не просто дуже погано підготувались, а те, що ми взагалі не готові до опалювального сезону. І він проходитиме для українців у вкрай складних умовах.

На якій стадії відновлення енергетичні об'єкти України? І чи встигають їх відновити до пізньої осені і зими?

Ну є суперечлива інформація щодо готовності наших енергетичних об'єктів до опалювального сезону. З одного боку, є величезні суми фінансової допомоги від наших європейських та американських партнерів, є обладнання, яке нам надають на мільярди доларів. А з іншого боку, в мене на ефірі під час ютуб-спілкування один із експертів заявив, що обладнання, яке нам надали, майже не підходить до нашої енергетичної системи. 

Якщо казати, наприклад, про підготовку захисту наших енергетичних об'єктів, то тільки зараз, у березні, починають роботу по будівництву їхнього захисту. Але якщо ми згадаємо минулий рік, то російські атаки по наших енергетичних об'єктах якраз і почались у березні і в жовтні, і продовжувались цілу зиму. Тоді питання: чому неможливо було розпочати будівництво захисту наших трансформаторних підстанцій ще на початку року, щоб вже встигнути до початку обстрілів? Але питання риторичне.

А якщо говорити у цифрах, наскільки вже вдалося відновити нашу пошкоджену енергоінфраструктуру? Називають дуже різні цифри, тому хотілося б почути від Вас.

Розумієте, під час війни ці цифри закриті. Але я також, як і ви, користуюсь відкритими джерелами інформації. І цифри абсолютно суперечливі. От, наприклад, я читав три джерела, і всі вони абсолютно одне одному не відповідають. Голова НКРЕКП Ущаповський наприкінці липня - на початку серпня заявив про готовність нашої енергетичної системи на 1%. Потім наприкінці серпня нібито радник міністра енергетики Лана Зеркаль заявила, що готовність ТЕС — на 30%, інших об’єктів — на 50-70%. Потім, щоправда Міністерство енергетики і Кабмін заявили, що Лана Зеркаль не є радником, і всі її заяви не відповідають дійсності.

Ще хочу згадати про підрив Каховської ГЕС. Якими є його наслідки для нашої енергосистеми, і чи відчуємо ми їх восени і взимку?

Підрив Каховської ГЕС напряму впливає на роботу нашої енергетичної системи. Незважаючи на те, що вона давала всього 5% від нашої гідросистеми, ми повинні сказати, що генерація Каховської ГЕС і взагалі нашої гідросистеми виконувала якраз найважливішу частину виробництва електроенергії — покриття пікових навантажень. І взимку якраз на нашу гідросистему лягали найбільш важливі виклики щодо покриття піків електроенергії. Варто також сказати, що били не лише по Каховській, а й по Кременчуцькій та Дніпровській ГЕС. І дійсно були влучання. І в цій ситуації ми маємо розуміти, що росіяни будуть продовжувати бити.

На сьогодні з накопиченням водних мас для генерації електроенергії є величезні проблеми. Зараз іде накопичення для того, щоб взимку ми могли більш-менш нормально пройти опалювальний сезон і покрити пікові навантаження. Але через підрив Каховської ГЕС ми реально будемо генерувати набагато менше електроенергії.

Минулої зими через обстріли критичної інфраструктури українці жили в умовах постійних вимкнень світла. І от, можливо, Ви розкажете, як людям підготуватися до цієї зими? Можливо, є якісь лайфхаки, як полегшити таку ситуацію? Бо ми розуміємо, що все може повторитися.

Якщо говорити про підготовку до осінньо-зимового періоду, то у нас є з вами два напрямки: підготовка для тих, хто проживає у багатоквартирному будинку, і тих, хто проживає у приватному секторі. 

Якщо говорити про приватний сектор, тут набагато простіше. Якщо у вас є кошти, то можете купити собі генератор, акумулятор, твердопаливний котел, а також зробити запас дров та палива. Якщо у вас усе це буде, то ви в принципі зможете автономно пройти опалювальний сезон, незалежно від того, чи будуть відключати електроенергію. 

Якщо говорити про багатоквартирний будинок, тут усе набагато складніше. По-перше, при відсутності електроенергії в будинку не будуть працювати насоси. Тому, крім того, що у вас не буде подаватися тепло, у вас не буде води, не працюватиме каналізація, і життєдіяльність будинку буде обмежена в часовому режимі при досить низьких температурах. Тобто при температурі -10°C і менше будинок розхолоджується протягом 24-36 год. Тому в такому будинку все буде складно. 

Як підготуватись до таких проблем? Насамперед потрібно подумати про перевірку власного будинку: перевірити стан електричних мереж, щитових у під'їздах, підвалах і на поверхах. Якщо вони старі, то спробувати зараз замінити. Також домовитись з сусідами, щоб почергово вмикати електроприбори, коли з'явиться електроенергія. Тому що минулого року величезна купа пожеж була в багатоквартирних будинках, коли вигорали щитові. Вони горіли й до війни, але зараз це все загострюється. Тому потрібно готуватись, потрібно спілкуватися з сусідами і бути готовими до того, що відключення можуть бути довготривалими. Якщо минулого року по 4-6 год були відключення (в деяких областях були і по 8 год), то цього року це все може продовжуватись, і відключення можуть бути ще довшими.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також:

Популізм чи реформи: чого чекати від бюджету на 2024-й рік?

Ця принизлива зернова угода