Як пояснюють у самому НБУ, на режим керованої гнучкості перейшли саме зараз з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та облігацій внутрішніх державних позик. Це означає, що Україна повертається до довоєнного принципу ціноутворення. 

Водночас з тим, Конгрес США ухвалив тимчасовий бюджет без допомоги України, що викликало чимало розмов про загрозу недофінансування як серед експертів, так і серед населення. 

Яких змін чекати в обмінниках і чи буде працювати ця схема в умовах війни в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак. 

Чи настане в Україні бюджетний колапс пов’язаний із можливим "шатдауном" у США? Як він може вплинути на нашу економіку? 

Американські бюджетні питання ніяк не вплинуть на Україну

Ну, по-перше, в Америці "шатдауну" точно не буде. Ця історія з затримкою ухвалення бюджету на наступний рік у Сполучених Штатах відбувається останніми роками регулярно. Вони завдяки спеціальному закону подовжують фінансування держсектору на 45 днів. В цьому поточному році відбулось те саме. Вплив на економіку України американські бюджетні питання мати не будуть, як і на військову допомогу. Тому що військова допомога, як і фінансова, ведеться в окремому напрямку, окремими статтями. Все вже проголосовано і на поточний рік, фінансування й підтримка України, і навіть деякі програми вже прийняті на наступний рік. Крім того, ми бачимо, що зі сторони Сполучених Штатів Америки постійно виникають оперативні витрати для України. Впродовж майже двох років таких оперативних витрат було близько 4-6, в залежності від військових потреб України. І тому говорити, що ці американські бюджетні питання зараз якимось чином вплинуть на Україну негативно – не можна. 

Але ми повинні розуміти, що Росія не припиняє гібридну війну, і один з елементів цієї гібридної війни – інформаційна війна. І тому дуже багато каналів у світі, які Росія вже роками фінансує, розганяють щось на подобі "все пропало". Насправді все на місці. Всі головні очільники США і тих країн, які підтримують Україну, міжнародні організації, які підтримують Україну, не втомлюються повторювати, що Україна буде отримувати допомогу стільки, скільки треба. І це стосується і зброї, і фінансової, і економічної, і торговельної підтримки. Тому ще раз повторю, американські бюджетні процеси на Україну ніякого впливу мати не будуть. 

Продовжимо тему взаємин Україна-Сполучені Штати, і поговоримо також про лист від Держдепу. Наскільки ми можемо його виконати саме в економічній частині та частині антикорупційних органів? Чи це реально взагалі? 

Виконати можна все, що завгодно, була б на це політична воля. Якщо ці питання є надзвичайно принциповими, то в нашого президента і його найближчого оточення не буде іншого виходу, як виконувати ці потреби, якщо вони напряму будуть пов'язані із військовою допомогою. Якщо це тільки означення проблем, тоді щось та й буде робитись, але кардинальних кадрових системних рішень не буде. Тому все залежить від того, наскільки ці зауваження серйозні, принципові і пов'язані з допомогою зі сторони керівництва США. 

Поговоримо про гривню, тому що 2-го жовтня Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу. Що це означає для простих людей, які напряму з цим ніяк не пов'язані? 

У Нацбанку зараз більші золотовалютні резерви, аніж у найкращі мирні роки

На початку російської агресії ухвалили рішення сталого фіксованого курсу, і це рішення було правильним. Тому що якщо б тоді не зафіксували курс, він би, м'яко кажучи, “поплив” і вже зараз був би далеко за 40 гривень, а можливо, й за 50. На той момент це було правильне рішення, але пройшло вже багато часу і валютний ринок заспокоївся. Ніяких навіть подібних до панічних настроїв, як ми бачимо, немає. Ніяких черг в обмінниках також немає. І тому логічно зараз можна відійти від політики фіксованого курсу і переходити до того, до чого перейшов Національний банк, так звана політика гнучкого, контрольованого курсу. Що це означає? Це означає, що на валютному ринку курс буде формуватися, бо він вже не штучно фіксований Нацбанком. І якщо на ньому будуть надмірні коливання курсу, Національний банк буде їх "гасити" своїми золотовалютними резервами, які зараз є рекордні – понад 40 мільярдів доларів. Таких резервів у нас не було ніколи, навіть у найкращі мирні роки. І завдяки таким резервам, які, безумовно, сформовані, знову ж таки, від допомоги наших західних партнерів, зараз Національний банк України може собі дозволити перейти до цього гнучкого контрольованого курсу. І в перші дні ми побачили, що ніякого зриву курсу немає, є лише валютні коливання у кілька копійок. Це нормально, тому що валютні коливання відбуваються на будь-якому валютному ринку будь-якої країни. З одного торговельного дня на інші завжди є якісь коливання. Інше питання – амплітуда, тобто наскільки. Зараз амплітуда в кілька копійок, можна сказати, що коливань майже немає. 

Це було планово Нацбанком? 

Криза через повномасштабне вторгнення вже минула

Ну, я не знаю, наскільки було сплановано саме зараз, на початку жовтня, переходити до гнучкого контрольованого курсу. Але безумовно, що рано чи пізно треба було відмовитись від фіксованого курсу. Це оперативна й необхідна дія в кризові моменти. Надовго сталий курс не повинен діяти, тому що на будь-який товар, а гроші це теж товар, має формуватись за принципами ринкової економіки. Тоді все відбувається природньо. Через свої об'єми продажів і закупівель формується попит і пропозиція на будь-яку валюту. І тому логічно, що криза внаслідок великого вторгнення вже минула. Зараз цілком нормально відійти від фіксованого курсу до гнучкого, але контрольованого курсу. 

Якщо Національний банк дійсно буде дотримуватись саме гнучкої політики, то великих відхилень не повинно бути, тому що валютний ринок зараз нічим особливим спровокувати неможливо. Тому що і в українців, як у громадян, фізичних осіб, і в українських підприємствах, немає зараз надлишку коштів, щоб ними можна було грати на валютному ринку. Таким чином спровокувати щось подібне до ажіотажу чи тим більше до паніки зараз складно. Просто немає вільних коштів, щоб грати на валютному ринку. Тому зараз валютний ринок України має бути досить спокійним, якщо не буде відбуватись чогось неймовірно поганого. Наприклад, якогось відкату фронту назад, наступу російської армії, тобто не буде якихось неймовірних форс-мажорних негативних подій на полі бою, то ніяких особливих коливань з економічного погляду зараз не може бути. Тільки якась штучно спровокована криза. За цим якраз і найбільше треба слідкувати, щоб, знову ж таки, як елемент гібридної війни Росія не почала грати через різних суб'єктів нашого валютного ринку, через різні банки, підкупи і так далі. Потрібно стежити за тим, щоб Росія не спровокувала штучного попиту на іноземну валюту, бо це може перерости у девальвацію гривні.

Як може вплинути перехід від режиму фіксованого курсу на цінову політику? І чи взагалі буде такий вплив? 

Вплив може бути, якщо буде суттєва девальвація гривні, тоді, безумовно, зростає в ціні імпортний товар, потім послуги, а потім і український товар. Така ланцюгова реакція, яка відбувається від девальвації будь-якої грошової одиниці. Якщо якихось суттєвих змін курсу не буде, суттєвої девальвації не буде, то і зміни цін через курс особливих також не буде.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також: “Гривню врятує міжнародна фінансова допомога”, – Фурса