У разі, якщо війна затягнеться, Україні доведеться розглянути сценарій з введенням додаткових фіскальних заходів, оскільки міжнародна підтримка України буде поступово зменшуватися. Тому Київ повинен зосередитись на посиленні спроможностей збирати доходи - як податкові, так і митні. Про це в інтерв’ю NV Бізнес заявив голова місії МВФ Гевін Ґрей.

 За його словами, до кінця цього року влада України планує запустити так звану Національну стратегію доходів.

"Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування", - сказав Ґрей.

Голова місії МВФ зазначив, що на це треба зважати, бо після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних видатків. "Тому владі треба зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи - як податкові, так і митні", - додав він.

Що мав на увазі Гевін Ґрей, яким чином Україна має збагачувати власну скарбницю і як це все позначиться на пересічному українцю? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповіли економіст, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин та доктор економічних наук та засновник бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. 

Чому представник МВФ зробив таку заяву?

Олег Пендзин

Ну це ж не нова ідея від Міжнародного валютного фонду. Давайте ми згадаємо липень цього року, коли спочатку під тиском Міжнародного валютного фонду Україна повернула довоєнні оподаткування нафтопродуктів, а потім в серпні повернулись і оподаткування бізнесу до довоєнного рівня. Ми повернули 20% податків на додану вартість. Тобто все це абсолютно очікувано і жодним чином мене не дивує. 

Я хочу нагадати, що МВФ завжди намагався максимально знизити загальний обсяг депозитів Києву та мінімізувати дефіцит бюджету. Якщо ми з вами зараз згадаємо, що у нас видаткова частина бюджету 2024-го року – це 3,1 трильйони гривень, а дохідна становить 1,4 трильйони, то поведінка Міжнародного валютного фонду є абсолютно зрозумілою. Всі їхні програми, які вони прописували для співпраці з Україною, завжди були орієнтовані на консолідацію доходів до державного бюджету, щоб зменшити частку запозичень. Це їхня багаторічна політика. 

Андрій Длігач

Україні слід збільшувати податкові надходження не шляхом збільшення податків, а шляхом росту економіки

По-перше, немає прямої вимоги від МВФ про те, що ми повинні посилювати податки. Скоріше йдеться про те, що в умовах збалансованості державного бюджету ми маємо збільшити власні доходи. Тому до цього питання треба підходити поступово. 

Звідки держава може збільшити надходження до власної скарбниці? Джерелом для економічного росту може бути, наприклад, прибуток державних підприємств. Тобто, той же Національний банк може перераховувати свій прибуток до державного бюджету. Інший варіант – це друк коштів, що ми не хочемо розглядати як інструмент взагалі. І третє – це зовнішні запозичення, які протягом останніх двох років були другим після податків джерелом надходжень грошей до українського бюджету. Ба більше, ми розраховували на збільшення таких надходжень, враховуючи допомогу від США. Але зараз ми зіштовхнулись із ризиком, що наступного року ми можемо мати недостатнє надходження від наших міжнародних партнерів. У такому випадку держава може піти різними шляхами. 

Перший – це скоротити видатки, що є неможливим у стані війни через різного роду соціальні виплати та утримання армії. Тобто якщо “соціалку” ще можна хоч трохи скоротити, то з війною це нереально. Отже нам конче потрібно знайти якесь інше джерело доходів. Приватизація, до прикладу, не може ним стати, бо продаж підприємств сьогодні не принесе багато грошей. Навіть якщо говорити про великі підприємства, то це сотні мільярдів гривень, а треба трильйони. Тому МВФ радше запитує нас, а що ж ми плануємо? А планів у нас, на жаль, немає. Ба більше, і вищі податки не призведуть до суттєвого наповнення бюджету. Вони призведуть скоріш до скорочення ділової активності і продажів. Наші головні платники податків – це компанії-імпортери, юридичні компанії, енергетика і таке інше. Тому підвищення податків спровокує їхній відхід “у тінь”, а не збагачення скарбниці. 

На це все Світовий банк дав свою відповідь і вона звучить так: Україні слід збільшувати податкові надходження не шляхом збільшення податків, а шляхом росту економіки. Тобто, все зробити навпаки: зменшити ставки податків, дати економіці можливість швидше зростати і за рахунок цього збільшити надходження до державного бюджету. 

Як це вплине на життя пересічного українця?

Олег Пендзин

Сьогодні всі соціальні видатки фінансуються за рахунок запозичень. У нас видаткова частина бюджету - 3,1 трильйони гривень, а видаткова - 1,6. Значну суму запозичень ми віддаємо на війну. А тепер уявіть собі ситуацію, що наші партнери знижують загальний обсяг макрофінансової допомоги. Тобто Україні треба буде шукати гроші для того, щоб погасити частину соціальних виплат. А ще треба зберегти рівень видатків на оборону. Звідки брати ті гроші? Є два шляхи: або збільшувати податки, або друкувати гривні. У 2022-му році ми це вже робили – надрукували 400 мільярдів гривень. Як наслідок, 27% інфляції, а гривня впала по відношенню до долара і досі не піднялась на попередній рівень. 

Ніщо не береться нізвідки. Якщо ви хочете витрачати все більше коштів, то ви маєте розуміти, як їх акумулювати. А ще у США в наступному році вибори, тому основна частина їхніх грошей буде йти саме на передвиборчу агітацію. Ми вже бачимо реакцію двопалатного парламенту  Америки на українську допомогу – у тимчасовому бюджеті не передбачено грошей для України. Тому, на мою думку, МВФ має абсолютно нормальну позицію. 

Андрій Длігач

Наші ключові податки – це ПДВ і податок на працю. Збільшення ПДВ призведе до росту цін. Це не буде розгортання інфляції, а банальне збіднішання населення. А податки на працю призведуть відповідно до зменшення зарплат і скорочення штату працівників. Тобто або заробітна плата піде “в тінь”, від чого у першу чергу програє держава, або скоротяться самі зарплати, що позначиться на гаманцях людей. Тобто, такий підхід користі не принесе нікому. ПДВ на імпорт трошки б додав грошей державі через ті ж купівлі автівок чи промислові закупівлі, але, знову ж таки, мова не йде про “космічні” суми. Крім того, на наступному етапі це б призвело до зростання інфляції, скорочення попиту і ми втратимо стільки ж, скільки виграємо перед тим. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами. 

Читайте також: "Вберегти стосунки з сусідами – наша відповідальність", – Клімкін