Проте Сергій Бубка, якого звинувачують у співпраці з окупантами, засудив таке рішення та закликав українських спортсменів не відмовлятися від участі в Олімпіаді наступного року.

То чи допустять російських і білоруських спортсменів, які підтримують російсько-українську війну, виступити під нейтральним прапором на Олімпіаді 2024 та чи справді медіа займаються “відбілюванням” Сергія Бубки? В ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” відповів на ці та інші запитання скелетоніст та учасник Олімпійських ігор Владислав Гараскевич. 

Для когось рішення допустити росіян і білорусів до Олімпіади було несподіваним, для інших – очікуваним. Що ви думаєте стосовно такого рішення Олімпійського комітету?

Це рішення є ганебним і божевільно недоречним

По-перше, я здивований тим, що його зробили саме зараз, тому що кілька тижнів тому Міжнародний олімпійський комітет зазначав, що вони будуть розглядати різні думки, а остаточне рішення ухвалять в березні 2024-го року. Але водночас це рішення мене не дуже здивувало, бо його готували вже давно, починаючи тими заявами, які були ще перед рекомендаціями міжнародних федерацій, тобто більше року тому. Звичайно ж, якщо ти так довго перебував у контексті того, що відбувалось, то надто здивованим ти вже не будеш. Проте я був вражений тим, чому це рішення ухвалили і осолосили так швидко. Так, воно безумовно є ганебним, безсумнівно, воно просто божевільно недоречне. Тим паче у тому вигляді, у якому його зараз подають. Особливо вражає те, що МОК не реагує на ті випадки, які зараз відбуваються в міжнародних федераціях щодо допуску російських нібито нейтральних, але "недонейтральних" спортсменів.

Чому МОК ухвалив таке рішення? Причина фінансова, тобто мова про спонсорську складову чи є якісь інші “підводні камені”? 

МОК багато посилаються на різні організації, які є членами або партнерами Міжнародного оліпмійського комітету. Нібито ці організації хочуть, аби російські спортсмени повернулись під нейтральним прапором, тому що “російські спортсмени – не винні". Вони кажуть, що потрібно відділяти російських і білоруських спортсменів від їхніх держав. Також багато звернень щодо цього надходили від африканських країн, зокрема від Національних олімпійських комітетів, а також від країн Азії. З цього випливає, що великі недопрацювання були саме в комунікації з Національними олімпійськими комітетами Африки та Азії. Це є великою проблемою, якою ми майже не займалися. Навряд чи ви знайдете якісь новини про зустрічі офіційних делегацій Африки з Україною. Їх реально було дуже мало, особливо щодо спорту. 

По-друге, я вважаю, що дуже велика проблема – це те, що понад рік всі українські стейтменти наших спортивних організацій були націленими на Росію як на країну, а не на висвітлювання того, що російські спортсмени є частиною цієї країни і вони підтримують цю війну. Я думаю, що треба було зробити акцент саме на цьому. МОК відсторонив Росію із свого складу, але вони не відсторонили нібито нейтральних спортсменів. 

Російські спортсмени, які вже пройшли кваліфікацію на Олімпійські ігри, були на заході, присвяченому анексії Криму

Треба більше розповідати про підтримку війни конкретних спортсменів, а таких прикладів дуже багато. МОК вже зазначив, що вісім спортсменів з російським паспортом вже пройшли кваліфікацію в Олімпійські ігри. І вже навіть серед цих восьми спортсменів є приклади того, як вони підтримують війну. Деякі з них були на тому ганебному заході, який організовували на стадіоні “Лужніки” в Москві разом з Путіним і з усією пропагандистською машиною, коли вони святкували анексію Криму. Тобто з якої сторони не глянь – це відвертий пропагандистський захід, на якому були присутні спортсмени, які зараз кваліфікувалися на Олімпійські ігри. Це абсурд, який однозначно потребує висвітлення і розголосу не лише в Україні, але й за її межами. 

Чи є питання, на вашу думку, до наших функціонерів? Чи є якесь інформативне недопрацювання з їхньої сторони?

Насамперед, якщо ми говоримо про Міжнародний олімпійський комітет, то наш "місток спілкування" – це Національний олімпійський комітет України. Тобто вони є таким посередником. МОК – це не державна організація і в статуті чітко прописано, що будь-яка держава не має вчиняти жодного тиску на комітет. Тому, звичайно, недопрацювання є, і, можливо, великі недопрацювання саме зі сторони наших представників-українців, які є членами МОК. Це Сергій Назарович Бубка і Валерій Борзов. Валерія Борзова я бачив, і він давав якісь доцільні поради. Сергія Бубку довгий період ми ніде не бачили. Зараз ми спостерігаємо якесь незрозуміле повернення його в медійний простір. Хоча я не розумію, чому медіа намагаються його повертати на екрани, тому що це людина з дуже сумнівною репутацією. 

Як можна перевірити підтримку війни російських і білоруських спортсменів, які будуть виступати під нейтральним прапором? Чи може бути такий певний спротив від спортсменів з інших країн щодо участі спортсменів з країн-агресорів? Чи очікувати нам на цей спротив?

Що робити, щоб їх все ж таки не допустити? На мою думку, є кілька варіантів і всі ці варіанти треба опрацьовувати. Перше – це, звичайно, бойкот спортсменів-терористів спортсменами з інших країн. І це те, що ми бачили на Паралімпійських іграх 2022 в Пекіні коли тільки почалося повномасштабне вторгнення. Ми з колегами записували багато відеозвернень, і вони дали свій результат. Тоді російські й білоруські спортсмени не стартували, бо їх відсторонили. Хоча до останнього дня перед стартом Паралімпійських ігор було зазначено, що їх відсторонювати не будуть. Спортсмени з інших країн сказали, що вони не будуть виступати, не будуть брати участь у змаганнях разом з терористами. МОК змінив рішення. Причина очевидна, тому що МОК і Олімпійські ігри – це не про організацію, це не про Томаса Баха, не про зрозумілі комісії. Це насамперед про спортсменів. Якщо спортсменів не буде на змаганнях – не буде Олімпійських ігор. Спортсмени – це найбільша цінність Олімпійських ігор. 

Другий варіант – є звичайні французи, які сплачують податки, з коштів яких ці ігри організовуються. Тому ми маємо доносити інформацію до звичайних французів, до звичайних жителів Франції, щоб вони розуміли, що у випадку допуску цих спортсменів-терористів, вони також будуть ставати співучасниками і спонсорувати війну. Вони будуть давати платформу для пропаганди війни, тому донести все це до звичайних людей – дуже і дуже важливо. 

Частково нам пощастило, що ці ігри будуть відбуватись саме Парижі, і ми все-таки можемо розраховувати на цей певний спротив навіть від французів. Були б ігри, до прикладу, в Пекіні чи Ріо – ми б цього не дочекались. Ви згадували про Сергія Бубку. З ним було пов'язано розслідування і певні скандали. Але справді зараз він активно "світиться" в медіапросторі. Чи можна говорити про те, що певним чином йде “відбілювання” Бубки? Чому наше керівництво зустрічають саме з Бубкою? 

Для мене це неприйнятно і я вважаю це божевілям. Людина з початку повномасштабного вторгнення показала себе з різних сторін, і я не бачу ніяких нормальних обґрунтувань, для чого організовуються зустрічі з Бубкою. Виконуючий обов'язки Міністра молоді та спорту Матвій Бідний зазначав, що це було для того, аби "звірити годинники" з партнерами. Але вже на наступний день ми почули новину про те, що Росія буде виступати під нейтральним прапором. І в контексті цього – ця зустріч стає ще більш незрозумілою. 

Зустрічі із скандальним Бубкою і “відбілювання” його в медіа дискредитують Україну перед закордонними партнерами

Бубка торгує з окупантами, бо має бізнес в ДНР. Поки що начебто триває досудове розслідування. Посадові особи такими зустрічами легалізують цю персону в Україні. Я вважаю, що ця зустріч –  велика помилка, і сподіваюсь, що виконуючий обов'язки міністра це розуміє. Коли винник скандал і я намагався відсторонити Бубку з МОК України, то почув абсолютно дурні слова в захист Бубки від інших учасників цієї зустрічі. А потім вже намагались відсторонити і мене. І це відбулося саме з подачі Георгія Зантарая. Він став на захист Бубки, і його позицією я не здивований. Проте я вважаю, що таких зустрічей допускати не можна, бо ми дискредитуємо себе ж перед закордонними партнерами, які також знають про всі ці підозри і розслідування. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Кібергігієна та подробиці атаки на “Київстар” від експерта з кібербезпеки