Нові корупційні скандали. Вистава чи цілеспрямованість влади?

Нові корупційні скандали. Вистава чи цілеспрямованість влади?
Посилання скопійовано
У вівторок, 21-го листопада Національне антикорупційне бюро України викрило на хабарництві народного депутата Верховної ради Андрія Одарченка.
Нові корупційні скандали. Вистава чи цілеспрямованість влади?

Чиновник намагався підкупити голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма. Про це повідомили у прес-службі НАБУ. 

В обмін на гроші нардеп просив сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури. Одарченку повідомили про підозру, наразі тривають слідчі дії. 

Крім того, цього тижня ще затримали скандального політика Олександра Дубінського та колишнього очільника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації Юрія Щиголя. У них ситуації схожі.

З одного боку, українці втішились, бо в суспільстві давно назрів запит на боротьбу з корупцією, з іншого боку – існують побоювання, що ця ситуація обернеться “спортивною рибалкою”: спіймали, показали, відпустили.  

То побоювання суспільства втіляться чи нас чекає реальна боротьба з корупцією? В ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” про це розповіли виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда та юрист Центру протидії корупції Роман Колюхов

Чи дійсно влада взялася за "чистки" своїх рядів від корупціонерів, чи це лише показова вистава?

Євген Магда

Військовослужбовець, який краде в умовах воєнного часу, – це мародер

Чесно кажучи, в мене таке двоїсте відчуття стосовно цього. З одного боку, звичайно, добре, коли корупціонерів викривають, а з іншого – коли ця людина очолювала воєнізовану організацію і накопичила собі понад мільйон доларів, то я шкодую, що колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка ліквідував військові суди і військову юстицію. У нас військових досі судять за законами мирного часу. Я вважаю, що військовослужбовець, який краде в умовах воєнного часу, – це мародер. Інших оцінок тут бути не може, але це емоційна реакція. 

Якщо ж раціонально, то в мене виникло відчуття, що попри багато слів про незалежність НАБУ, нам подарували своєрідну виставу-дуплет на десяту річницю Революції Гідності – двох парламентарів затримали. Сьогоднішні електоральні перспективи партії "Слуга народу" цілком дозволяють говорити, що народних депутатів, які станом на зараз обрані від цієї партії, будуть використовувати як піддослідних кроликів для потрібних експериментів Офісу Президента. Тому на це все треба дивитися без ілюзій. Нам потрібні реальні, системні і якісні зміни, які забезпечують реальні предметні перетворення. Станом на сьогодні, на жаль, я їх не бачу.

Роман Колюхов

Запит суспільства на боротьбу з корупцією надзвичайно високий. Людей цікавить те, чи дійсно в Україні борються з корупцією по-справжньому чи це лише імітація боротьби. Це зрозумілий запит, тому що триває повномасштабна війна, кожен з нас донатить і допомагає армії і хоче, щоб ці гроші йшли справді на армію, а не в кишені можновладців. А такий дисонанс викликає "гостру" реакцію на всі ці події і викриття.  Ці викриття – є яскравим маркером того, що в Україні триває боротьба з корупцією. 

Єдине, що я, мабуть, не зовсім погоджуюся з тим, що це питання політичне. Дійсно, майже кожна політична партія намагається якось маніпулювати цими темами, розуміючи те, що настрої в суспільстві відповідні. Але потрібно розуміти, що боротьба з корупцією – це не політичний інструмент. Це правоохоронна діяльність, і цим мають має займатися відповідна вертикаль органів державної влади. 

Національне агентство запобігання корупції моніторить декларації чиновників, перевіряє законність походження їхніх статків та рівень життя. НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) займається безпосередньо розслідуванням корупційних злочинів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює державне обвинувачення в суді за справами топ-корупції, про які ми, власне, зараз і говоримо. І на завершення, Вищий антикорупційний суд розглядає ці справи. 

Увага суспільства в більшості закінчується на таких “гарячих” новинах, які були у нас на цьому тижні, коли когось нового з топчиновників викрили, показали арешти, обшуки. Суспільство деякий час поговорить, пообурюється і забуде про цю справу. В ЦПК, власне, про такі справи не забувають. Ми детально їх моніторимо. Тривати весь цей процес може довго. Це залежності від складності злочину. Якщо це, наприклад, хабар, то це відносно легка справа, яка зазвичай недовго розслідується. 

Депутата Андрія Одарченка взяли на пропозиції хабара Мустафі Найєму в криптовалюті. Наскільки далеко піде боротьба з корупцією в рядах тих людей, які вважали, що”схопили Бога за бороду”?

Євген Магда

Якраз з такими людьми і треба боротися — з тими, хто відчуває абсолютну вседозволеність і "тримає Бога за бороду". Ми можемо подивитися, скільки високопосадовців отримали відповідні підозри. У всякому разі, можемо пригадати, що групі народних депутатів, їх не менше трьох, які порушили правила декларування, антикорупційний суд закрив ці справи через те, що термін придатності вичерпався. Але я думаю, що ми дочекаємося 1-го лютого 2024-го року і побачимо ті статки, які накопичили наші народні депутати. Буде дуже цікаво подивитися на це після двох років з початку широкомасштабного російського вторгнення. Повірте, це буде таке "чтиво", порівняно з яким хоч Винниченко, хоч Конан Дойль, хоч Кокотюха просто “відпочиває”.

Роман Колюхов

З тих уривків перемовин, які ми почули під час судового засідання, Одарченко дійсно чинив протиправні дії. Наголошую, що це за версію обвинувачення, тому що поки немає обвинувачень суду, але він розумів, що його дії протиправні і розумів, що його можуть викрити. Тим не менше, це така надія на везіння, удачу і на можливі зв'язки в правоохоронних органах, бо він думав, що покарання його обмине. Проте все це закінчилось обвинуваченням.

Серед топпосадовців є багато багато хто опинявся за ґратами і ця тенденція буде продовжуватись

Серед топпосадовців є багато таких прецедентів, коли люди,які мали значну владу і вплив опинялися за ґратами. І мені здається, що якщо ця тенденція буде продовжуватись, то не буде такої самовпевненості в тих осіб, які нещодавно отримали владу, за яких проголосували виборці або яких призначили на посади. Вони будуть розуміти, що в них немає жодного “імунітету”, вони нічим не “особливі” перед законом. Ніякі зв'язки не допоможуть, якщо до справи доєднаються НАБУ і САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура). І, звичайно ж, це тиск суспільства, тому що ми знаємо, як народ реагує на, наприклад, сумнівні рішення судів. 

Що треба для того, аби в нас працювала антикорупційна політика?

Роман Колюхов

Для того, аби корупціонери не ухилялись від відповідальності, потрібно скасувати "правки Лозового", тому що вони дозволяють багатьом уникати покарання, особливо за злочини, які були розпочаті до цих правок, тобто до 2018-го року. Всі ці численні апеляції дуже затягують час. Це проблема, яку потрібно вирішити. Зараз вже збільшили чисельністьі НАБУ, тому що, на жаль, не вистачає рук, щоб ефективно розслідувати ці справи, бо їх дуже багато в масштабах країни. Нам потрібно закласти фундаментальні підвалини для боротьби з корупцією в умовах війни, адже нам потрібна міжнародна амністія, міжнародна допомога, і без неї нам буде дуже важко перемогти. А міжнародні партнери чудово бачать і розуміють, що в нас відбувається. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Органи влади — це перше місце, де треба шукати і ліквідовувати ворожу агентуру, — ексголова СБУ