Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк у Telegram.

Мета закону – забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.

До того ж, він спрямований на виконання рекомендацій від Європейського Союзу і є частиною урядового антиолігархічного плану дій.

Чи буде цей закон насправді дієвим, яких змін він потребує та чи зможе такий документ побороти олігархат в Україні? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповіла народна депутатка України, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Здоровий лобізм відрізняється від того, що є в Україні, бо у нас є олігархат. Останнім часом він трохи менш виразний, але тим не менш. Як в ідеалі має працювати закон про лобізм? 

Насамперед ми маємо розуміти, що немає загальних визначень на рівні Європейського Союзу, як би мало регулюватися питання лобізму. Наприклад, в Сполучених Штатах є чітке регулювання, але Україна йде трохи іншим шляхом. Проте в Європейському Союзі є розуміння очевидного. Якщо в тебе є конфлікт інтересів, ти його маєш декларувати. Якщо ти представляєш інтереси тієї чи іншої бізнесової спільноти, ти маєш також чітко заявляти про те, чому та в який спосіб ти хотів би бачити вирішення того чи іншого питання. Ну і, звісно, робити це в прозорий, зрозумілий спосіб. 

Після закінчення війни на вимогу Європейської комісії скасують закон про деолігархізацію

В Україні було внесено проєкт закону про лобізм на виконання однієї з умов Європейського Союзу. Це була одна з умов, яка розширювала поняття боротьби з олігархатом. Досить довго влада України намагалася подати так званий закон про деолігархізацію як реальне вирішення цієї проблеми, хоча цей закон нічого спільного з цим не має. Європейська комісія сказала, що після завершення війни його потрібно скасувати, але одночасно створити систему, встановити реальну чітку, зрозумілу, прозору роботу Антимонопольного комітету, створити незалежність цієї інституції, і, зокрема, врегулювати питання лобізму. 

Так от, коли було внесено цей законопроєкт про лобізм зі сторони Кабінету Міністрів, а він напрацьовувався Національним агентством з питань запобігання корупції, то велика кількість зауважень до нього спрямовувалася саме від громадянського суспільства. Причиною було те, що насправді десь змішувалося поняття адвокації і лобізму, тобто поняття захисту того чи іншого суспільного та соціального інтересу і поняття просування якихось корисних цілей тієї чи іншої спільноти. І тому почався пошук розділення цих понять і в остаточному варіанті профільний комітет знайшов відносно прийнятну форму. Відносно, тому що вона не є достатньо відповідною до принципу правової визначеності, а це означає, що її можна читати по-різному. 

Також знайшли формулу, котра говорить, що якщо ти представляєш якийсь комерційний інтерес, то це лобізм. Якщо це не містить комерційного інтересу, тоді це вже не лобізм. Я думаю, що вже відповідно до цього підходу вже почали доопрацьовувати цей документ. Зараз у Верховній Раді розглядається інший законопроєкт, який передбачає відповідальність за порушення закону про лобізм. Поки що його не ухвалили в другому читанні і йде розгляд поправок до нього. Але я, на жаль, змушена сказати про те, що ані основний закон, ані законопроєкт про відповідальність порушення закону про лобізм, не є досконалими з погляду реального створення системи власного.

Як цей закон виглядає зараз і що потрібно в ньому змінити, аби він запрацював нормально?

Цей вже ухвалений закон передбачає створення реєстру лобістів, а також розробку інформаційної системи під створення та відтворення цього реєстру. Я думаю, що, насправді, вже на етапі розробки цього інструменту ми побачимо велику кількість прогалин. Я переконана, що нам доведеться повертатися до нього ще раз. 

Держава може використовувати закон про лобізм як інструмент тиску проти інакодумців

Десь певною мірою ми маємо розуміти, що на рівні Європейського Союзу ми є чи не першою країною, яка намагається регулювати вплив олігархів саме таким чином. Але, знову ж таки, думаю, що ми зіштовхнемось з питаннями потенційного використання цього інструменту як засобу тиску проти незгодних. 

Ви зачепили тему олігархату. Що потрібно зробити, аби з цього закону не зробили такого інструменту тиску влади або інструменту якогось додаткового лобіювання законів в кулуарах? 

Не створення інструменту тиску – наскрізне питання для всієї нашої державної машини. Мені видається, що абсолютно в усіх царинах сьогодні, де є нелегітимні органи, стається так, що якась структура “підминає” під себе певні сфери.

Закон про лобізм не переможе олігархат в Україні

А стосовно того, чи зможе цей закон стати єдиним засобом, який переможе олігархат в Україні, – точно ні. Це один з інструментів цілої системи, яка має працювати в Україні. Для того, щоби побороти олігархічні впливи в Україні, потрібно, аби працювали державні інституції і запобіжники. І це питання до роботи Антимонопольного комітету України. Верховна Рада ухвалила закон про посилення прав і посилення повноважень Антимонопольного комітету. Але “забула” зробити дуже важливу річ – визначити способи призначення людей в Антимонопольний комітет в такий спосіб, який би гарантував саме незалежність цього органу. І поки ми не змінимо цієї частини, цей орган буде або органом для тиску на бізнес, який не влаштовує Банкову, або на щось інше. Або ж це буде використовуватися для викривлення конкурентного середовища, яке принципово створити чистим, прозорим і зрозумілим в Україні.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Уряд пропонує податкову пільгу для продавців е-сигарет