1 трильйон 685 мільярдів гривень виділили саме на безпеку країни, хоча ця сума, як показує 2023-тій рік, може бути не остаточною. До слова, це на 113 мільярдів гривень більше, ніж у 2023-му.

Також на 25 мільярдів збільшився бюджет, розрахований на соціальну підтримку – він складає 469 мільярдів гривень. Другий пріоритет у бюджеті – допомога у житлово-комунальних субсидіях. Про це розповіла перша заступниця міністерки соціальної політики Дарина Марчак.

За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, окрім оборони та соціальної підтримки, видатки також спрямують на медицину та освіту (на освіту – 179 млрд грн, що на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року) та підтримку ветеранів (видатки – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному).

Окрім ухвалення бюджету, у сесійній залі також висували законопроекти, які стосуються військових, зокрема спрощення процедури отримання статусу УБД. Ці законопроекти не схвалили, бо не вистачило голосів від депутатів.

Про основні видатки бюджету на 2024-тий рік та законопроекти, які мають полегшити життя військовослужбовців в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів народний депутат та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк. 

Наскільки цей бюджет реалістичний та чи вистачить грошей на все те, на що росписали?

Насправді це дуже непростий бюджет, це вже другий бюджет держави, яка воює. Насамперед, він з найвищими видатками на сектор оборони. Але нюанс у тому, що все, що заробляє український бюджет, тобто гроші від платників податків, – все йде на сектор оборони та безпеки країни. Бо ті кошти, які нам дають міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, не можуть бути спрямовані на цей сектор. 

Тут важливо, щоби працювала саме українська економіка. І завдання уряду в тому, щоб все-таки нарощувалось це виробництво, бо це додаткові кошти для найважливішого напрямку. Все, що будуть виплачувати для соціальної сфери, для зарплат бюджетникам, – це все кошти, які український бюджет буде позичати у міжнародних партнерів. Є певний ризик, який полягає в тому, чи будуть наші партнери виконувати ті зобов'язання, які на себе взяли, бо після перших перемовин з інвесторами й іншими позичальниками, ці ризики чітко прослідковуються. Можливо не всі кошти, які нам обіцяли, надійдуть.

Реальний прожитковий мінімум – 9 000 гривень, а не 2930, як прописано у бюджеті

Наступне це те, що майже 40% дохідної частини – це запозичення або продаж облігацій внутрішнього займу. Такого в нашій історії ще ніколи не було. Але ми розуміємо, що зараз продовжується війна, і надіємося, що уряд та Національний банк фахово проведуть перемовини з нашими позичальниками, які хоча б спишуть нам цьогорічні виплати за відсотками. Це вже була б підтримка бюджету. 

У соціальній сфері також є певні ризики, коли реальний прожитковий мінімум майже 9 000 гривень, а в бюджеті ця цифра 2930 гривень. Це говорить про те, що мінімальна пенсія, яка зараз становить 2 тисячі 200 гривень, зросте всього на 300 гривень. Це практично не покриє ріст інфляції. Саме через те найбільш незахищені категорії громадян залишаться з викликом, як вижити. Але ми розуміємо, що сьогодні найбільші випробування для нації і держави – це війна. І це потрібно розуміти всім.

332 мільярди, якщо я не помиляюся, закладені в бюджет зверх того, що ми можемо заробити. Це фактично чверть нашого довоєнного бюджету. Де ці гроші взяти? 

Збільшення податків може призвести до занепаду бізнесу 

Єдине, що планує уряд, – це збільшення податкових надходжень від підакцизних товарів. Тобто уряд пропонує дозволити перевірку бізнесу. Ми про це вже неодноразово говорили. Моя позиція, що не можна це робити, бо бізнес і так ледь виживає. Проте уряд має іншу думку, і вони вважають, що за рахунок цього, вони виведуть економіку з “тіні” та змусять бізнес знову платити податки в повному обсязі. Чи вдасться виручити таку суму,  є великі сумніви. Ми кажемо, що потрібно все-таки забезпечити прозорість роботи митниці. Саме там є великий резерв “тіньових” коштів, які можуть поповнити бюджет. Чи піде уряд таким чином? Поки не буду прогнозувати. 

Які зміни до другого читання пропонуватиме Комітет соціальної політики захисту прав ветеранів? Чи є для наших партнерів, які закладають кошти для України, ключовим аспектом боротьба з корупцією? 

В пріоритеті реабілітація та протезування військових, а не будівництво доріг і реконструкція стадіонів

Дещо вже вдалося запропонувати ще до першого читання, бо бюджет за особливою процедурою проходить голосування в парламенті. Деякі кошти зняли з підрозділів боротьби з економічною безпекою і ще з фінансування деяких державних програм, таких як будівництво і реконструкція. Їх скерували на придбання протезів і лікування для наших поранених військових. Це таке суттєве доповнення і уточнення. Тому масштабних змін до другого читання ми не очікуємо. Важливо, щоб усі ці соціальні програми, які стосуються лікування військовослужбовців, уряд виконав. 

Я вважаю, що це надважлива дискусія, яка вартувала того, щоб ми дуже жорстко сперечались і на засіданні бюджетного комітету, і в сесійній залі. Кошти не мають йти на підрозділи, котрі сьогодні "кошмарять" бізнес, і будівництво невідомо чого. Особливо коли ми говоримо про дороги і реконструкції стадіонів. Зброя і допомога наших військовим – ось основний вектор. Протезування – це той напрямок, який сьогодні вкрай необхідний для тих хлопців і дівчат, які повернулися з фронту і потребують додаткового лікування та реабілітації. Дуже важливо, щоб ми вчасно ухвалили цей бюджет, тому що міжнародні партнери спостерігають за цим. МВФ не складає навіть половини всіх коштів, які надійдуть наступного року, проте він є “маркером” для всіх інших позичальників. Якщо є співпраця з МВФ, то і з Європейським Союзом, і з іншими партнерами буде. 

Верховна Рада також напрацьовує законопроект про реєстрацію військовослужбовців. Наскільки це важливо і які його ключові позиції?

Дуже прикро, що не вдалося його ухвалити минулого четверга, 19 жовтня, бо тоді він був на порядку денному. Він вже і Комітет пройшов, але після закону про церкву не знайшлося вже 226 голосів в залі через те, що дехто з депутатів банально покинув залу, а дехто невідомо чому не голосував. Дуже сумно, що деякі депутати не розуміють важливості законопроектів, які стосуються військовослужбовців. Це дуже прикрий показовий факт. А військові його чекають, бо цими законопроектами передбачають спрощення реєстрації статусу учасника бойових дій і переведення всього “в цифру”. Військовослужбовець за спрощеною схемою буде подавати тільки одну заяву і рапорт. Все інше робить керівництво підрозділу і Міністерство ветеранів або Міністерство соціального захисту. 

Зараз потрібно ухвалювати цей та інші законопроекти соціального спрямування, щоби зменшити “ходіння по муках” для наших військових, бо приблизна цифра в 200 тисяч наших військових, які сьогодні є учасниками бойових дій, це не реальна цифра того, скільки людей сьогодні воюють. А це стосується не тільки військових, а й їхніх сімей і членів родини. Це вступ дітей на пільговій основі, комунальні платежі і все інше, що сьогодні передбачає статус учасника бойових дій. 

Спрощення процедури оформлення УБД – це також велика біда для тих, хто і так пройшов “сім кіл пекла” на фронті. Люди говорять про харабі, які від них вимагають працівники комісій. Що пропонують стосовно спрощення цієї процедури, аби вона не змушувала військових мати проблеми у цивільному житті?

Не вдалося поки що завершити цю реформу військово-лікарських комісій. Але декілька кроків зроблено. По-перше, в нас вже є майже 800 лікарських комісій в державі. Тобто вони створені не тільки при військових шпиталях, а й при лікарнях державної і комунальної форми власності.

По-друге, зробили ще один так званий "фільтр", коли демобілізовані військовослужбовці проходять комісію не лише за місцем проживання, а й у навчальному центрі. Інколи трапляється таке, коли військово-лікарська комісія саме навчального центру визнає чоловіка непридатним для військової служби під час воєнного стану. 

Дуже важливо реформувати міжвідомчі комісії, які визначають ступінь інвалідності. Зараз Міністерством оборони підготовлені зміни щодо придатності. Там зазначено, що особи третьої групи інвалідності – це люди, які можуть нести не бойову службу, але бути в резервістах і в тилових підрозділах. Все це потребує непростої роботи, а Верховна Рада вже зробила ці перші кроки і, сподіваюсь, в швидкому темпі зробить наступні. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Питання заборони російської церкви залежить від політичної волі президента, – Княжицький

Зима близько. Чи матимуть українці зв’язок та інтернет під час блекаутів?