Вітаю! Це "Маркер подій". Мене звати Ольга Салабай, і сьогодні моїм гостем є український блогер, публіцист та політичний діяч Антон Швець. Вітаю Вас, пане Антоне!
Добрий ранок!
Чиновникам та депутатам нарешті заборонили виїзд за кордон. Олексій Гончаренко заявив, що тепер Андрій Єрмак особисто в телефонному режимі буде дозволяти або ж, навпаки, блокувати виїзд депутатів і чиновників. Що Ви думаєте з цього приводу?
Ну дивіться, в нас дійсно була дуже дивна ситуація, коли якісь депутати, наприклад, депутат Арістов, отримували, я так розумію, команд... Відрядження. Командирування — це у нас. Отримували якісь відрядження суто по ділових справах, а самі відправлялися на відпочинок. Або так само депутат Олександр Дубінський, який отримав від Міністерства охорони здоров'я дозвіл на вивіз свого хворого батька, а сам поїхав до дівчини у Барселону. Звісно, у таких випадках, коли всі ми не можемо виїхати з України (я вже не кажу про військових, для яких іноді і відпустку в тил отримати достатньо важко), наші народні обранці замість того, аби працювати, аби захищати Україну на міжнародній арені, вони виїжджають за кордон, вони відпочивають. Ну це не дуже продуктивно і не дуже насправді чесно. Тому я можу зрозуміти, чому Офіс Президента йде на такі кроки.
А як потрібно законодавчо допрацювати цю заборону, щоб вона була дієвою? Бо ми розуміємо, що будуть і далі обходити, їхати на так зване лікування і так далі.
От дуже складно сказати насправді. Законодавчої заборони може й не бути, бо, по суті, ми зіткнулися з тим, що депутати використовують законодавчо дозволені варіанти. Але замість того, аби бути у відрядженні або там супроводжувати хворого батька, відправляються відпочивати. Тут законодавчо додати нічого неможливо. Ми, можливо, додали би якусь систему, яка дозволяла би Верховній Раді ставитися до цього питання як до питання етики і, можливо, позбавляти мандату або позбавляти якоїсь можливості депутатів брати участь у засіданнях та розгляді законів у комітетах. Можливо, це б допомогло. Але треба розуміти, що це інструмент і цей інструмент завжди може бути використаний, знову ж таки, не за тою ідеєю, за якою він задумувався.
Ми вже згадували про Дубінського, і от я бачила Ваш пост, де Ви написали, що Міністерство охорони здоров'я допомагає депутату Дубінському виїхати за кордон. Поясніть, будь ласка, як саме допомагає?
Він відправив листа до Міністерства охорони здоров'я про те, що його батько онкохворий, йому терміново потрібна допомога в Європі, і через те отримав дозвіл на виїзд і супроводження батька. Те, що мати Дубінського живе в Європі і могла би прийняти батька — не цікаво, так. Те, що по факту Дубінський, якщо і займався батьком, то не весь час, а інший час займався власними справами — то вже інші речі. Тобто в такому випадку насправді особливих претензій до Міністерства охорони здоров'я бути не може. Крім того випадку, якщо навіть справка була підроблена. Можливість для цього є: Олександр Дубінський останнім часом призначає своїх знайомих на різні місця в київських обласних лікарнях. Зокрема, на лікарню, яка опікується онкохворими. У випадку, якщо керівниця цієї лікарні — його стара знайома і, можливо, задіяна з ним в корупційних схемах, зовсім не дивно, що вона могла зробити йому будь-яку справку.
Як Ви гадаєте, чому він ще досі з мандатом? Чому нічого з ним не роблять? Адже є вже докази, що він поїхав до дівчини, як Ви кажете.
Ну, по-перше, законодавчого, як такого механізму в такому випадку складно уявити собі. По-друге, він мажоритарник. На відміну від Арістова, який, до речі, сам написав про складення мандату. Але навіть якщо б він це не зробив, фракція там мала якісь механізми, і Верховна Рада мала якісь механізми. У випадку з Дубінським він мажоритарник, зробити з ним нічого не можна (ну з точки зору Верховної Ради), свою справу повинні зробити в такому випадку не законодавці, а правоохоронці. Бо Дубінський вже три роки є підозрюваним у справі за державну зраду, бо разом з Андрієм Деркачем, агентом російської розвідки, він втручався у американські вибори, про що є відповідна доповідь спеціального прокурора в США, і через це на Деркача, Дубінського і багато кого ще введені санкції. В той же самий час СБУ в Україні вже після початку війни додатково вираховувало мережу агентів Деркача. Тобто в нас є дивна ситуація, коли люди діяли разом, організовували російську спецоперацію проти США, нашого союзника, разом, зараз одна з цих людей — в росії, офіційно звинувачується, в тому числі Україною, в тому, що вона російський агент і займалася російськими спецопераціями в Україні. Інша людина в нас — досі народний депутат, може виїжджати за кордон, може повертатися, і чомусь правоохоронці на це не звертають уваги.
Також вчора на засіданні Верховної Ради депутати проголосували і за відставку міністра культури Ткаченка. От що Ви думаєте з цього приводу? І хто, на Вашу думку, може зайняти цю посаду?
Ну це достатньо складна для мене тема, бо під час війни я не дуже цікавлюся культурою. Загалом я не вважаю міністра Ткаченка взагалі людиною, яка дотична до того, що можна назвати культурою, тим більше українською культурою. Більшою мірою, як мені здається, пана Ткаченка весь цей час цікавили квадратні метри кіностудій, які там розташовані в великих містах і які можна відшудити і продати там забудовникам або ще комусь. Це, на мою точку зору, те, що насправді його цікавило. Це людина з комерції, до культури вона має відношення... Ну, ми ж всі знаємо про медійну там політику 1+1, про, як вони там кажуть, Валентину Іванівну, на якій вони тестують все, що знімають. Якщо подобається оцій уявній жінці, то буде подобатися і українцям. Насправді все навпаки. Вони не підлаштовуються під українців, вони змушують українців дивитися власну продукцію не високої якості. І це не дуже добре. І, на жаль, в той момент, коли пан Ткаченко став міністром, особливих змін в його модусі операнді (ред. — методі роботи) я, якщо чесно, не побачив. Але там я не дуже і придивлявся, може, він і робив щось хороше.
Вчора також депутати позбавили мандата, як ми вже з Вами згадували, Юрія Арістова, який полюбляє відпочивати на Мальдівах. От як Ви гадаєте, чи так будуть чинити з кожним таким відпочивальником, і чи багато ще взагалі буде таких відпочивальників?
Ну я думаю, що насправді буде багато, бо проблема є в тому, що депутати постійно виїжджають у відрядження за кордон. І це нормально. Знаю багато депутатів, які займаються вирішенням гуманітарних питань з власними колегами з Європи та Сполучених Штатів. Я знаю тих, хто займається волонтеркою. Не в тому сенсі, що депутат там три "Мавіки" привіз, а в тому сенсі, що вони домовляються зі своїми закордонними впливовими колегами там про доставку, наприклад, скажімо так, зброї і всякого такого іншого. Багато депутатів займаються тим, що виконують представницьку функцію на міжнародній арені. Вони там беруть участь у заходах для популяризації нашої війни, збирають гроші і всяке таке інше. Частина депутатів виконує професійні обов'язки, там все одно є засідання, міжнародні зустрічі і так далі. Тобто велика кількість командирувань насправді є і так. Звісно, що завжди будуть недоброчесні депутати, які будуть використовувати ці поїздки заради того, аби там десь відпочити, потусити і так далі. Але насправді світ став прозорим. Насправді навіть випадок Арістова, коли журналісти просто знали номер готелю і зателефонували в готель, і отримали підтвердження, каже нам про те, що якщо недоброчесні депутати і будуть бажати десь там відпочити, скоріш за все, їх помітять. І українське суспільство зараз знаходиться в такій позиції, де вважають, що якщо ми всі воюємо з росією разом, і ви тут влада, обрана народом, народні обранці, то ми і права повинні мати однакові, еквівалентні. Так повинно бути. Я думаю, що Офіс Президента і Президент особисто звертають увагу на ці настрої українців. Не звертати складно, бо війна продовжується і буде продовжуватися ще якийсь час.
Також вчора вибухнули дискусією, чому чиновницям і депутаткам забороняють виїжджати, мовляв, жінкам можна виїжджати. І от була інформація, що у Відні виконуюча обов'язки керівниця податкової служби святкувала свій день народження разом зі своїми підлеглими, серед яких були і чоловіки. От що з такими робити?
Я людина достатньо ліберальна, тому можу сказати, що на державній службі не буває чоловіків, жінок або ще когось. Це державні службовці, це народні обранці, ми обрали їх заради того, аби вони представляли нас. Звісно, вони можуть сказати, що "ми там всі люди", що "ми також повинні відпочивати". Все це дуже добре, але не під час війни, коли достатньо справ. Так, жінкам дозволено виїжджати, але у тому випадку, якщо українська жінка йде у військо, до неї ставляться як до солдата, як до бійця, і вона також може місяцями не отримувати увалу. І тут ніхто не каже: "Ну вона ж жінка, давайте ми її відпустимо". Чому не те саме у нас діє з державними службовцями, депутатами і всіма іншими? Я не бачу тут різниці. Ти обрав свою долю, ти вирішив служити державі. Ну окей, можливо, тебе мобілізували. Таке теж буває, тобто держава тебе обрала. Але, тим не менш, це одна і та сама ситуація. Чому в нас дівчина, яка пішла до армії, не може отримати увал, не може в будь-який момент поїхати за кордон, а народні депутатки та якісь там держслужбовці жінки можуть відправлятися? З моєї точки зору, це не дуже коректно.
Пане Антоне, дякую Вам за розмову. А я нагадаю: сьогодні гостем "Маркера подій" був український блогер, публіцист та політичний діяч Антон Швець. Мене звати Ольга Салабай. До зустрічі!