Вітаю! Це "Маркер подій". Мене звати Ольга Салабай, і сьогодні моїм гостем є експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Пане Геннадію, вітаю Вас!І одразу питання: запасатися генераторами чи можна вже їх продавати? От чого нам очікувати від осені і від зими? Буде блекаут чи не буде?Ох, тут відразу декілька питань. Якщо казати про запасатися чи не запасатися... Якщо ви в багатоквартирному будинку без балкона, то, звісно, що не можна ніяким чином запастися генератором. Якщо йдеться про окремий будинок, якщо йдеться про садибу, якщо йдеться про сільську місцевість, — так. Якщо іншої альтернативи немає, якщо немає пічки звичайної чи якихось альтернативних джерел енергії, то так, потрібно. Якщо це маленьке підприємство, ну там я не знаю, від пекарні до там якогось закладу чи то харчування, чи то аптеки, чи то перукарні, то так, потрібно. Генератор потрібен за будь-яких умов. Знаєте, тут не потрібно навіть чекати чи... Ну слово не правильне "чекати", звісно, але навіть якщо б не було війни, все одно автономні джерела живлення потрібні будь-якому бізнесу. І є сенс в цьому. Але слово "блекаут" також мені не дуже до вподоби. Чому? Тому що насправді це такий собі жаргонізм. Енергетики використовують словосполучення "системна аварія". А що таке системна аварія? Це, наприклад, якщо йдеться про об'єднану енергосистему, то, наприклад, аварійне зупинення якогось з енергоблоків чи то на атомній станції, чи то на будь-якій іншій (тепловій, наприклад) станції. Пів гігавата енергії зникло з системи — і це вже системна аварія. Щодо оцих термінів "блекаут", не "блекаут". Ну будуть, так. Ну можна очікувати після кожної зливи, після кожного снігопаду, після кожного там, не знаю, якогось ще погодного катаклізму спрацьовує аварійний захист як на регіональному рівні, так і на місцевому рівні, і ті чи інші споживачі залишаються без електрики. Ну так ми ж не будемо називати все це блекаутами. Ні, насправді блекаутів очікувати не потрібно. Але якщо у вас є можливість, якщо є ресурси, запастися альтернативним паливом на зиму або прикупити генератори як автономне джерело живлення, будь ласка, зробіть це.Цікаво ще, чи готова Україна до опалювального сезону? Адже ми чуємо дуже різні цифри. От, наприклад, голова Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, Костянтин Ущаповський заявив, що зима буде страшною, бо в Україні не відновили і 2% від зруйнованої енергоінфраструктури.Ні-ні-ні-ні-ні-ні. Ну зовсім не це він казав. Ну і Костянтин потім спеціально написав про це у соціальних мережах, і відповідне було повідомлення НКРЕКП щодо цього. Йшлося про окремі проєкти, які не були профінансовані в повному обсязі. І він наводив один з проєктів відновлення пошкодженої станції як приклад того, як не потрібно робити. Але якщо йдеться про планові ремонтні роботи, то в жодному разі це не означає, що всі планові ремонтні роботи профінансовані на 2%. Ні. Якщо казати, наприклад, про оператора системи передачі "Укренерго", то там понад 85% об'єктів вже відновлено зараз. Якщо казати про окремих операторів систем розподілу, вони приблизно на тому ж самому рівні, що і "Укренерго". Може трошки гірше. Тут, знаєте, все залежитиме від того, наскільки важко буде відновити пошкоджене. Ми ж розуміємо, що одна справа, якщо йдеться про області, які розташовані від лінії фронту далеко відносно. А інша справа, коли йдеться там про Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Харківську області, Дніпропетровщину (частину Дніпропетровщини), не кажучи про Донецьку і Луганську. Звісно, що в цих областях значно більші проблеми з відновленням. А коли, наприклад, на великих нарадах чи то селекторних, чи то міжрегіональних нарадах збираються всі, то зрозуміло, що в одних ситуація краща, в одних ситуація гірша. Але якщо брати середню температуру по палаті, то більш-менш поки що встигаємо. Тому не звертайте увагу на окремі цифри, краще бачити загальну картину. Загальна картина вона нічим не відрізняється суттєво від тієї, яка була минулоріч. Хоча є один мінус і є один плюс. Один мінус полягає в тому, що у нас стартові умови гірші, аніж у минулому році, коли були достатньо великі резерви генерації. Зараз резервів генерації немає, і якщо щось буде пошкоджено, то буде важко знайти резерв. Але плюс в тому, що, по-перше, є всі процедури, всі протоколи і все зрозуміло, що робити, якщо, коли, що. І значно краща система протиповітряної протиракетної оборони, тепер вже не зможуть росіяни розносити на друзки там трансформаторні та інші підстанції чи там об'єкти генерації. Тому що вже чатують наші Сили оборони на випадок, якщо буде здійснено чергову атаку на об'єкти енергетичної інфраструктури.В зиму зайдемо з 9 енергоблоками. Таке сказав президент "Енергоатома". От як Ви оцінюєте, чи достатньо цього для нормального опалювального сезону?Ну я б не сказав, що для опалювального сезону важливо саме, скільки енергоблоків працює атомних електростанцій. Для опалювального сезону важливо, скільки котелень працює і наскільки запаслися комунальники відповідним паливом. Тому що у нас же не лише електростанції, які генерують електричну енергію. У нас є і теплоелектроцентралі, які потрібні для того, щоб генерувати передусім теплову енергію. І є теплові електростанції, як газові, так і вугільні, які генерують також, окрім електричної, ще й теплову енергію. Тому лише за кількістю енергоблоків сказати, чи ми готові, чи ми пройдемо все нормально, не можна. Втім, якщо казати, знову ж таки, про картину загалом — так, проблеми, безумовно, будуть. І ці проблеми вони пов'язані з тими недоліками, які були в енергосистемі України ще до війни, а саме застаріле обладнання, яке часто виходить з ладу. Особливо, якщо йдеться про ті регіони, в яких не зовсім є велика кількість різних альтернатив чи можливості заміни. Наприклад, Одещина там дуже погана в цьому плані, важко щось чимось замінити. Але якщо казати про регіони, в яких місцева влада подбала про можливість використання місцевих джерел енергії, про можливість автономного підключення і увімкнення якихось там агрегатів (тих же самих когенераційних установок чи індивідуальних теплових пунктів чи котелень якихось, навіть які у дворах розташовані), то там ситуація значно краща. Отже, в принципі, є всі підстави казати про те, що так, проблеми будуть. Але проблеми вони кожного року, кожного опалювального сезону будуть, і казати, що тут росіяни нам завадять нормально пережити цю зиму — ні, не завадять, як не завадили пережити зиму минулу.Зрозуміло, що на відновлення нашої енергоінфраструктури потрібні великі кошти, ми це розуміємо усі. І от США виділяють Україні більше мільярда доларів на відновлення енергосистеми та інфраструктури. Чи достатньо цієї суми? І взагалі, скільки коштів нам ще потрібно на це відновлення?Ну, знаєте, тут є різні речі і вони по-різному називаються. Можна, наприклад, просто відновити те, що було пошкоджено. А можна оновити те, що було пошкоджено чи те, що було знищено. Для того, щоб оновити систему, тобто встановити більш сучасне обладнання, запустити сучасніші, автоматизовані, розумні мережі, системи. Для цього, безумовно, мільярда доларів недостатньо. Ну і в принципі декількох місяців також недостатньо. Тому тут скоріше йдеться про велику програму, яку потрібно реалізовувати. Але не все можна зробити і почати робити вже зараз. Тому що цілком зрозуміло, якщо ми поставимо якусь дуже сучасну електростанцію зараз і потім туди щось прилетить, то який сенс в цьому? Тому тут потрібно зрозуміти те, що ми можемо зробити зараз і залучити достатньо ресурсів для цього, і розробити техніко-економічне обгрунтування, розробити прогнозний баланс на завтра, на післязавтра, на після завершення війни. І, до речі, всі кошти, які виділяються в цьому плані Україні, вони якраз і спрямовані на дві ці речі, тобто оперативне фінансування для того, щоб відновити те, що було пошкоджено ось вчора-позавчора та стратегічне фінансування, яке потрібне для створення оновленої енергетичної системи, про що казав і президент, і прем'єр, і Кабінет міністрів, і Міністерство енергетики, і про що йдеться в оновленій енергостратегії.Якщо вже говорити про допомогу від партнерів, то як вони нам допомагають із відновленням і оновленням нашої енергосистеми? І, можливо, яке обладнання нам надають, і чи вистачає його?Ну якщо казати про вистачає, знаєте, нам завжди не вистачає. Ресурсів не вистачає, обладнання не вистачає. Бажано було б створити резерв обладнання, яке насамперед може бути пошкоджене. І це якщо казати про те, що найменш захищене — це високовольтні трансформатори на підстанціях, на підвищувальних і понижувальних, які дозволяють передавати електричну енергію з електростанцій до операторів систем розподілу, які передають потім і розподіляють по споживачах. От якщо казати про ось це високовольтне обладнання — так, важкувато в цьому плані. Релейне обладнання, тобто те, що там перемикати, от контроль, автоматика — ось все це дуже потрібно зараз. Тому що, ну ви розумієте, якщо стоїть трансформаторна підстанція, її захистити від удару згори там десь ракетою чи дроном неможливо. Тому що її не можна закрити куполом, вона має бути з'єднана з повітряною лінією електропередач, тому що у нас електрична енергія насамперед передається по повітрю через повітряні лінії, дроти. Ми ж всі бачимо оці вишки, на яких вони закріплені. Так-от, не можна її заглибити кудись, не можна її огородити. Можна там трошки збільшити фізичний захист, що, власне кажучи, зараз робиться. Проблема в тім, що таке обладнання, воно є достатньо специфічним. І для того, щоб воно надійшло в Україну, потрібно не лише його замовити, але й зачекати, поки його виготовлять. І тому є проблеми, і через це порушуються деякі терміни ремонтних робіт, про що казав і Костянтин Ущаповський. Але понад два десятки держав зголосилися нам постачати обладнання і сприяти постачанню енергетичного обладнання в Україну. І зараз дуже актуальним буде, щоб добре працював такий центр, який подібний до військового центру, який забезпечує постачання військового різноманітного обладнання. Якщо буде нормально працювати ось такий логістичний центр, які буде з'єднувати енергетиків з їхніми запитами і виробників з тих держав, які зголосилися нам допомогти, щоб не було жодних затримок в постачанні, тоді я зможу сказати, що все взагалі буде добре і жодних проблем не буде.З обладнанням зрозуміло. А от як з фахівцями? Чи вистачає їх у нас?Ну фахівці завжди були в дефіциті. Особливо коли йдеться про ремонтні роботи і про тих спеціалістів, яких не можна вивчити за рік чи два. Тут потрібно набувати кваліфікацію роками, а іноді і десятиліттями. Йдеться і про диспетчерів, операторів систем розподілу, операторів систем передачі. Там взагалі дуже важлива, дуже цінна ця праця і дуже кваліфікована. Так, не вистачає людей. І якщо казати про низову ланку, то велика кількість працівників енергетичної галузі пішли добровольцями на фронт і були мобілізовані в Збройні сили України. Ну намагаються вирішити ці питання, тут є і бронь. Тут цілком зрозуміло, що якщо є електрика, якщо є електричний струм, світло, тепло, то тоді працюють усі об'єкти критичної інфраструктури. Тому, хоча й нестача фахівців наявна, втім, поки що справляються. Хоча так, скаржаться, кажуть, що потрібно готувати енергетиків. Причому готувати енергетиків на середньому професійному рівні, не лише випускники вишів можуть надавати відповідні послуги і здійснювати всі роботи, які потрібні.А яка ситуація з енергосистемою у прифронтових регіонах, і як там взагалі відбувається ремонт?Ну складна. Я не можу сказати, що є електрика усюди. В більшості прифронтових регіонів вона подається за графіком. Тобто є певні стабілізаційні періоди для вимкнення електричної енергії. І є проблеми, безумовно, тому що обстріли майже щогодини, якщо йдеться про зовсім прифронтові території. Всі служби, які задіяні, вони працюють на межі своїх можливостей, розуміючи, що якщо є світло, то це означає, що є життя. Тому найперше, що завжди роблять Сили оборони, звільняючи черговий населений пункт, це розмінування, після цього електрика, після цього зв'язок. Або електрика і зв'язок одночасно, якщо є така можливість. І за цією схемою завжди працюють і працюють добре. Ну, безумовно, є проблеми. І знову ж таки, неодноразово виїжджають оці ремонтні бригади без зброї, звісно, і їм дістається не менше, аніж військовим. І є непоодинокі випадки, коли ремонтні бригади потрапляли під обстріли і зумисні обстріли, хоча це воєнні злочини. Але все одно все, що можна відновити, відновлюється якнайшвидше.І ще маю наостанок таке питання. Верховна Рада України 30 червня ухвалила закон, покликаний забезпечити відновлення та зелену трансформацію енергосистеми України. От як Ви оцінюєте, яка перспектива такого?Ну перспектива є, це майбутнє. Але тут важливо зрозуміти, що всі законодавчі акти стосуються перспективи повоєнної України. Звісно, що зараз, якщо є можливість використання місцевих джерел енергії, наприклад, на півдні сонця, вітру. Якщо це, наприклад, або гірська місцевість, або узбережжя морське, то там. Якщо є інші джерела енергії, там мала гідроенергетика, як на Закарпатті, або в Львівсько-Волинському басейні — енергетичне вугілля, на Дніпропетровщині, на Полтавщині — газовий конденсат, торф'яники, якщо йдеться про північ України. Тобто головне зараз — це використання місцевих джерел енергії, забезпечення власної енергетичної самодостатності. Чим більш автономними в енергетичному плані будуть і регіони України, і окремі міста, і окремі домогосподарства, тим легше буде реалізовувати енергетичний перехід, на який спрямований згаданий Вами законопроект.Пане Геннадію, дякуємо Вам за розмову. А я нагадаю, сьогодні гостем "Маркера подій" був експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Мене звати Ольга Салабай. До зустрічі!
