Хоч війна проти РФ триває вже дев’ять років, в Україні досі є неабиякі проблеми із тим, щоб учасники бойових дій отримували відповідні посвідчення. Вся справа у “семи колах пекла”, які їм доводиться пройти, а точніше – в бюрократії. Для того, щоб отримати такий статус, треба написати заяву, а потім ще й зібрати цілу низку інших документів. До того ж після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України ця проблема неабияк поглибилась, адже військових стало в рази більше. 

Крім того, нерідко воїни, які взяли до рук зброю в лютому 2022-го року, досі перебувають на передовій, де навіть не можуть мріяти про ротацію. Причому, справа часто не в тому, що їх немає ким замінити, а у відсутності механізму, який би це регулював. 

Проте нещодавно Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроект, який повинен вирішити ці проблеми. Яким він буде, коли почне працювати і яким чином вирішить бюрократичні проблеми українських військових? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів народний депутат України і перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.

Розкажіть, коли очікувати ухвалення цього законопроекту і наскільки він зараз потрібний? 

Насправді це дуже болісне питання. Ми знаємо, скільки наших ветеранів проходять, як вони кажуть, “сім кіл пекла”, щоби отримати те, що де факто і так вже в них є. Але нарешті Верховна Рада на своєму крайньому засіданні ухвалила важливу законодавчу ініціативу. 

Все, що відбувається після написання заяви, – це вже не клопіт воїна

Ми спростили процес таким чином, що сьогодні військовослужбовці можуть подавати, крім письмової, і електронну заяву на отримання статусу учасника бойових дій до комісій, які діють у Міністерстві оборони, і усіх правоохоронних структурах. А тоді члени комісії зобов’язані чітко протягом десяти днів обробити запит. Якщо немає якоїсь довідки, вони самі мають звернутися в стройовий підрозділ, де служив чи служила авторка звернення, і самі просять про необхідні документи. Тоді протягом п'ятнадцяти днів мають дати чітку відповідь. Тобто, все, що відбувається після написання заяви, – це вже не клопіт воїна. Це перший законопроект і ми очікуємо на підписання президента. А ще ми хочемо вперше створити електронний реєстр всіх військовослужбовців. Ми над цим зараз працюємо, щоб не було витоку інформації, адже там мають міститися дані про всіх наших військових. 

Крім того, ми хочемо, щоби коли військовослужбовець брав участь у бойових діях всього один день, це вже було прецедентом для отримання “УБД”. Ми це прив'язали до виплати тих ста тисяч гривень, які отримують військові за участь у бойових діях. Причому, мова не лише про “нуль”, бо наприклад воїни ППО роблять свою роботу щодня по всій території України. Тобто, якщо людина хоча б раз отримує тих 100.000 грн, вона одразу має право писати заяву на отримання “УБД”.  

Коли можна очікувати ухвалення такого закону?

Він уже в процесі, адже відбулось ухвалення у першому читанні. Тепер це завдання робочої групи, до якої я маю честь входити. За моїм оптимістичним прогнозом, ми можемо все ухвалити до кінця грудня. Ми маємо припинити цю ганебну практику, адже сьогодні приблизно 15% усіх тих, хто є учасниками бойових дій, має відповідне посвідчення. А це і пільги для дітей при вступі до ВНЗ, і комунальні пільги, і багато іншого. Головним викликом є кібербезпека, адже ми повинні  надійно убезпечити єдиний електронний реєстр військових від витоків інформації. 

Війна в Україні триває з 2014-го року, тобто учасники бойових дій у нас вже є дев’ять років. Чому, на вашу думку, досі не було якогось відпрацьованого механізму?

Насправді це вина не тільки цієї влади, яка сьогодні керує Україною, а й попередньої. Але зважаючи, що раніше не було такої великої кількості мобілізованих, було задіяно відносно невелику кількість учасників бойових дій. Тому для них було менше проблем із оформленням усіх документів. Тобто їх було менше, і тому ця бюрократія не створювала таких проблем. 

Ба більше, в цьому законопроекті ми передбачаємо і процес позбавлення статусу УБД, бо, на жаль, є прикрі випадки. Їх небагато, але буває, що люди використовують підроблені документи тощо. Те саме стосується і державної зради. А в чинному законодавстві немає механізму позбавлення статусу учасника бойових дій. Тобто це комплексний підхід. Просто треба виписати законопроект, щоб він був дієвим, реальним та працював. 

Є ще одне болісне питання для наших військових – ротація. Нещодавно навіть відбувалися мітинги у багатьох українських містах для того, щоб дати якусь можливість воїнам піти на відпочинок. Як з цим зараз справи?

Так, такі розмови точаться і на засіданнях нашої робочої групи. Я не все можу говорити публічно, але хочу сказати, що сьогодні є така проблема. Хлопці, які більше, ніж півтора року перебувають на передовій, не мають заміни. Там, звісно, відбувається вигорання – і моральне, і психологічне, і фізичне. Цьому потрібно однозначно покласти край. 

Зараз є різні законодавчі напрацювання. Одні пропонують, щоб ротація тривала 24 місяці, інші – 36 місяців, але воїнів необхідно змінювати. Наразі немає кінцевого вирішення цієї проблеми, але над цим працюють. .

Чи є ким замінити військових?

Сьогодні є підрозділи, які перебувають не на “нулі”, але вони мають необхідну підготовку

Сьогодні є підрозділи, які перебувають не на “нулі”, але вони мають необхідну підготовку. І от саме вони можуть замінити воїнів на передовій. В цілому, таких є чи не половина всього українського війська. А їх, у свою чергу, можуть замінити новобранці. Ці рішення нині шукає нове керівництво Міністерства оборони. Крім того, треба подумати, як залучити людей, які будуть мобілізовані або контрактників. 

Є така думка, що через вже згадані нами на пільги для дітей військових, держава не зацікавлена у зростанні кількості власників “УБД”. Це так?

Ні, я особисто такого не відчув. Я це пов'язую з неорганізованістю та недосвідченістю тих людей, які сьогодні ухвалюють рішення. Ми знаємо, що коли в Міністерстві оборони займаються більш глобальними питаннями, то вважають, що те, про що ми з вами кажемо, не є основним. Тому є така бюрократія. І мені приємно, що нарешті ми дійшли консенсусу, щоб повернутися до цієї теми. Раніше ми займались забезпеченням армії, а до цього “не доходили руки”. Проте нехай із запізненням, але я тішусь, що процес запустився. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Україна в НАТО без окупованих територій