Про кількість втрат чи кількість учасників операції у повідомленні не сказано.

Як стало відомо, українські спецпризначенці забезпечували відхід основних сил групи після виконання бойового завдання.

Російські телеграм-канали та так звані воєнкори написали про знищення диверсійної групи 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ВМС України. В українських телеграм-каналах та соцмережах деякі військові почали писати про «чорний день для українських ССО”. 

73-й морський центр СпП імені кошового отамана Антіна Головатого – частина спецрозвідки Сил спеціальних операцій ЗСУ, що дислокується у місті Очаків Миколаївської області. Цей підрозділ займається розвідкою, диверсійними операціями, захопленням суден, берегових споруд та спецопераціями на морі.

Бійці 73-го морського центру також запам'яталися операцією зі звільнення острова Зміїний. З початку повномасштабного вторгнення у 2022-му році Тендрівська коса захоплена армією РФ.

Міноборони Росії відзвітувало про знищення групи 73-го морського центру ССО, яка на 5-х швидкохідних моторних човнах намагалася висадитись у районі Тендрівської коси. МО агресора твердить, що загинуло до 25 військових: 4 човни потонуло, а ще одному вдалося втекти.

Російські військові блогери та різноманітні z-канали вочевидь радіють, як вони пишуть, «провалу операції елітного підрозділу ЗСУ на Херсонському напрямку» та масово ширять фото розстріляної групи, захопленого човна та зброї, яку отримали як трофей: кілька американських гвинтівок AR-15 та кулеметів M249, німецькі гранатомети HK M320, бельгійський SCAR та СВД в сучасному обвісі.

Всі ці трагічні події відбулись в контексті останніх новин про можливий контрнаступ. Про це Президент України Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Bloomberg. 

То що ж насправді відбулося з бійцями Сил спеціальних операцій ВМС України та яким чином можливо реалізувати контрнаступ, якщо під час операцій втрачається найважливіший ресурс – навчені та професійні воїни? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів генерал-майор запасу ЗСУ, політичний та військовий діяч Сергій Кривонос. 

Ви були першим заступником командувача Сил спеціальних операцій. Раніше про такі речі не повідомляли так швидко, а тут практично одразу надійшло офіційне підтвердження. Чому діяли так інформаційно і не за попередніми канонами? І чи дізнаємось ми, що ж насправді там відбулось? 

Дізнаємось. Розслідування буде проведено. Попередньо скажу, що посилати людей заради незрозумілих завдань і незрозумілого піару, на мою думку, злочин. І ті, хто віддавали цей наказ на різних рівнях, починаючи від командувача, закінчуючи безпосереднім командиром частини, мають понести відповідальність. 

ССО понесли велику втрату, яка було невиправданою. Усі, хто віддавали накази, мають понести за це відповідальність

Коли я про це дізнався, поставив питання – для чого і чому так необдумано було посилати туди людей? Яка була стратегічна, оперативна чи тактична мета цих дій? Ніякої. Я вже не кажу про те, що безпосередньо не були проведені елементарні речі, які б дозволили виконати завдання. Але для чого, яка мета? Це чергове повторення піару щодо Криму? Але я ж і тоді казав, що росіяни достатньо швидко вчаться і стають розумнішими. І людей, які йшли на човнах, явно чекали. Це, на жаль, був достатньо жорстокий розстріл. І на фотогафіях ми бачимо, що знищували їх снайпери. Я не буду брехати. Це дуже серйозна і велика втрата, це удар по іміджу Сил спеціальних операцій і це питання до тих, хто призначав цих керівників. А що один керівник, що інший, не пройшли навіть базові посади, проте вони себе чомусь уявили "супер рембо". Але розуміння командування – це не тільки вміння віддавати накази, а розуміння того, що ти потім понесеш відповідальність за невдалу або зовсім негідно сплановану операцію.

А що такого було на цій Тендрівській косі, що командування було готове відправити туди наших хлопців, добре розуміючи усі ризики? 

Мені прикро казати, але там просто пісок. І якби ми, умовно, завтра, після цієї операції мали б входити в Крим, я ще міг би виправдати ці дії, але навіть якби там стояли комплекси С-400 чи С-500, втратити дві групи, на підготовку яких було вкладено величезний обсяг часу, грошей і людської праці, втратити людей, які були золотим резервом Збройних сил, це просто безглуздо. Ось коли справді треба буде вводити в Крим наші війська, то цих людей вже не буде, вони загинули. Таких воїнів, як бійці Сил спеціальної операції, треба берегти. А нерозуміння та бажання щось комусь продемонструвати привело до того, що ми втратили найкращих людей морського компоненту й Сил спеціальних операцій. 

Щось подібне вже відбувалось щодо острова Зміїний, коли теж була невдала десантна операція. Потім виявилося, що одна самохідна артилерійська установка "Богдана" могла змусити росіян зробити "жест доброї волі". Чи ці операції порівнювати не варто?

Гарне і влучне порівняння. Дякую вам. Ви самі ж відповіли на своє питання. 

Генерал Буданов розповів, що у Кремля був "план контрнаступу 2023" і в ГУР є усі докази цього. Коли розробляється план контрнаступу, над ним працює досить вузьке коло осіб. То як можна було вкрасти план контрнаступу раніше, аніж він був доведений навіть до командувачів окремих ділянок фронту? 

За витік інформації щодо українського контрнаступу має відповідати Служба безпеки України

Все дуже просто. Давайте згадаємо витоки інформації у справі “Вагнергейт”, і ви самостійно дасте собі відповідь. У нас є вже приклади витоку інформації. Так, є золоте правило – "скільки разів змовчав, стільки разів не пожалкував". Аби цього витоку не було, організатор має суворо обмежити коло осіб, допущених до планування. Цих двох аспектів мають дотримуватись військові. Всі запитання до організації, яка розташована у Києві по вулиці Володимирській. Саме вони відповідають за боротьбу зі шпигунами і вже точно про це мають розповідати не розвідники. За це відповідають представники Служби безпеки України. Ми маємо досвід, коли перші заступники Головного управління розвідки були шпигунами. Про це ж вони скромно мовчать. То нехай спочатку розберуться у власній організації. Я думаю, що при підготовці до операції, коло осіб було трохи більшим, аніж коло, яке було допущене до планування нашого наступу. Але в мене багато запитань з'явилися тоді, коли ці документи зʼявились в Офісі Президента.

Які саме у вас питання?

Я навіть не впевнений, що ті, хто там були присутні, мали реальний допуск до державної таємниці. Не "галочку" поставити, а справді мали доступ. У нас були випадки, коли певним посадовцям різних міністерств роздавали допуски, а потім СБУ казали, що вийшло "якось не так". Тому безпосередньо цій ситуації треба давати реальні оцінки. Якщо у них є інформація, то чому ж тоді вони не подали її для Служби безпеки України, аби не допустити її витоку? Запитань, на жаль, більше, аніж відповідей. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Коломойський, ОП і схеми в Міноборони: як побороти корупцію в Україні