Сьогодні у "Маркері подій" спілкуємося із Софією Фединою. Це народна депутатка України. Пані Софіє, вітаю Вас!Щойно у Ваших соцмережах я побачила допис про те, що Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про спрощення ввезення, обліку та розподілу гуманітарної продукції. Розкажіть нам про це детальніше.Цей законопроєкт, він став результатом напрацювання робочої групи і великої групи волонтерів, які зверталися до народних депутатів, до активістів з тим, що треба вирішувати цілу низку питань, які постають перед волонтерською спільнотою. Перш за все, це кримінальні справи проти волонтерів. Зокрема, у нас на Львівщині така велика кількість була. Бо правоохоронні органи пред'являли претензії, що хтось не так заповнив документи, якась не така декларація, якісь не такий акт прийому передачі і відповідно волонтерів, які щиро хотіли допомогти військовослужбовцям, ще й робили винними у тому, що вони намагаються комусь допомогти. Другий момент, це те, що на митниці виявилося (і це виявили саме благодійні фонди, волонтерські організації), що хтось від їхнього імені фальшував документацію і під цю документацію завозив гуманітарну допомогу. Ну і третій момент, це все таки оцей величезний розголос з розкраданнями гуманітарної допомоги, які були в Чернігівській області, в Запорізькій області, в Києві і зокрема, на жаль, у нас на Львівщині. Тобто це перший крок до напрацювання нового законопроекту про волонтерську гуманітарну допомогу. В плані того, щоб спростити процедури і зняти можливі майбутні звинувачення волонтерів у якомусь не такому оформленні, не таких якихось заявках. Насправді тут є питання по звітності, оскільки кожен благодійний фонд зобов'язаний надавати щоквартальну звітність. От зараз ми купляли, наприклад, з Bayraktar 14 броньованих авто, то кожні 3 місяці ми мусили звітувати, де кошти, в якому перебігу і з чим ми маємо справу. Ну і так само про те, що треба прописувати кожну-кожнісіньку позицію. І ще один такий дуже неприємний момент був, що треба було облік робити чи палетами, чи кілограмами, чи коробками. Тобто в даному законопроєкті воно наразі все спрощується. Єдине, що це є перше читання. Будемо мати надію, що найближчим часом воно доопрацьовується. Але треба комплексний новий законопроєкт про гуманітарку, про волонтерську і про благодійну допомогу, тому що це є абсолютно 3 різних речі.Чому цапом-відбувайлом стали саме волонтери? Чому винні досі не сидять?Я думаю, тут основна причина в тому, що влада намагається під собою централізувати абсолютно всі процеси. І коли почалося повномасштабне вторгнення, на жаль, ми зіткнулися із ситуацією, що вся гуманітарна допомога, всі приватні посилки з-за кордону, вони експропріювалися ОВА на так звані обласні склади. Нам пояснювалося, що треба це для обліку, щоб повністю це зафіксувати. Але велику частину посилок, але так само і велику частину фур з благодійною допомогою, із собачим кормом, наприклад, що я займалася особисто цією справою, так потім і не віднайшли. Військова адміністрація або від себе передавала, це невідомо кому, бо ми не маємо звітності, або ці речі абсолютно кудись зникли, і волонтери про це почали голосно говорити. По-друге, кожен волонтер, волонтерська організація чи благодійний фонд, вони мають звітуватися перед жертводавцям. Якщо ми це самі забрали, ми самі віддали, самі прозвітували і ми знаємо, де воно знаходиться і як воно використовується. Якщо це централізується під кимось, ми тоді не можемо відзвітуватися. Волонтери, окрім того, з другого боку, знають цю ситуацію на передовій. І, чесно кажучи, нам ніхто не розкаже там про Божу росу, ніхто не розкаже, як в нас все добре, коли ми знаємо, який рівень забезпечення кожного конкретного підрозділу, яким є рівень забезпечення бійців, що в тилу, що на передовій, чого бракує. І знову ж таки, волонтери не мовчать. І я думаю, що перші кримінальні справи проти волонтерів, це були наші львівські хлопці: Дзиндра, Музичук, зокрема Олег Яницький. Вони стосувалися того, щоб залякати і заставити замовчати, щоб проблеми не виходили назовні. Але, знову ж таки, волонтери говорять це не для того, щоб сказати, що всі погані, давайте ми найкращі. Волонтери, ну я з 14 року, наприклад, волонтерила, я дуже добре знаю, щоб проблему вирішити, її треба артикулювати її треба проговорити і знайти або її вирішення, або хто винен, що вона не вирішується. На щастя, залякування волонтерів не вдалося. У львівському вимірі це сприяло тому, що створилася величезна і дуже сильна спільнота взаємодопомоги волонтерам. Починалася вона саме з юридичних питань. Але насправді от буквально зараз так само по телефону обговорювали, хто їде в Краматорськ. Там треба з Костянтинівки бійця забрати. Там треба холодильник. В кого є зварщик в Дніпрі. Тобто це створилася надзвичайно сильна спільнота, які, можливо, не всі знають один одного, але точно знають, що можна звертатися по допомогу. Тому такі атаки відбили. І нещодавно досягнення було таке невеличке. У Вінниці волонтера не тільки спровокували на злочин, це, до речі, незаконний спосіб взагалі дій для правоохоронних органів, але волонтеру ще розказали, що якщо він піде на домовленість із слідством і візьме на себе вину, якої насправді за ним нема, то тоді буде полегшений вирок. В результаті було дуже неприємне рішення суду, що там взагалі треба на кілька років посадити волонтера. Ми всі піднялися, піднялися юридичні служби, включилися хороші люди, які допомагали і наразі справу по волонтеру повернуто у суд першої інстанції. І зараз будуть розглядатися ті докази, які волонтерська спільнота буде надавати. Тобто ми стоїмо горою. А чому не карають тих, хто винний? Ну, я перепрошую, але давайте всі згадаємо, що найбільше проблем з розкраданням гуманітарки ми маємо на рівні... або ОВА. Військова адміністрація — це є вертикаль влади. При цьому не місцеве самоврядування, це, по суті, Офіс Президента. І також я хочу нагадати, що всю гуманітарку і всі процеси в Україні курує одна людина. Це глава Офісу Президента. Ну, я думаю так, що вони самі себе садити не хочуть. На жаль, так сталося, якщо не помиляюся по Запоріжжю, що ті люди, які були зафіксовані в причетності до розкрадань гуманітарки, вони ще й недавно отримали державні нагороди. Тому, напевно, вихід є, перше, не мовчати. Друге, це вимагати справедливості, про що я сьогодні зокрема, і говорила з трибуни Верховної Ради. І третє, дуже-дуже чітко пильнувати, куди, що йде. Бо тут я мушу наголосити. Ви ж, напевно, чули оцей скандал по курнику в селі Убині Львівської області, де не тільки була розкрадена за кілька місяців поспіль гуманітарна допомога, де нещодавно знайшли документи, що там були речі, виготовлені на замовлення Міністерства оборони. І проблема була в тому, що всі правоохоронні органи, по суті, не побачили, хто це робив, як це робилось, хто за цим стоїть. На жаль, під тиском влади все, що там було в терміновому порядку, без обліку, без звітності, без переліку було нібито передано на фронт. Ми до сих пір не знаємо, що там і як було, крім того, що ми бачили там махрові халати. Ну там хтось казав про пеньюар, напевно, там хлопцям махрові халати передали. Ну всяке буває, як то кажуть. Але питання в тому, що це треба припиняти. І це треба дуже чітко звітувати. І тому ми направляємо, і я зокрема, депутатські запити до правоохоронних органів, що це відбувається. Всі осліпли, оглухли, нічого не бачать? Ну так не може бути. На цьому треба ставити крапку.Пані Софіє, а як Ви оцінюєте рішення комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування Запоріжжя і ще низки інших населених пунктів України? Взагалі для чого це робити?Насправді таке враження, що вони нас відволікають від якихось інших проблем. Я думаю, можливо, зокрема якісь ситуації на фронті, проблеми в економіці, дурнуваті законопроєкти, які зараз монобільшість виносить на рішення Верховної Ради. Тому що комісія вийшла за межі своїх повноважень і вони зробили те, чого взагалі не мали право робити і в тій сфері, куди вони не мали пхатися. Вони мали тільки проаналізувати комуністичні, просовєтські назви і дати перелік і пропозиції змін. Вони не мали лізти там, де немає якихось претензій. І от Запоріжжя на Запорож'є, ну я інакше цього не можу відчитати. Або наше львівське Красне перейменовувати на щось інакше. Ну це називається вавка в голові.Ну мій тато там недалечко від Красного і це назва, якій, якщо я не помиляюся, понад 500 років. Ну перепрошую, то тут ні комуністами, ні совєтами не пахло. Якщо у вас вавка в голові і ви не розрізняєте, що і як відбувається, то когось лікувати треба, зокрема голову цієї комісії. Але я хотіла би нагадати, що, якщо я не помиляюся, це було 22 лютого 2022 року, був дичайший скандал, коли в незаконний спосіб звільняли Орисю Демську, голову цієї національної комісії. Довгий час депутати, причому з різних фракцій, на комітеті з гуманітарної інформаційної політики боролися за те, щоб був законна процедура призначення обрання голови комісії. Пані Орися, вона виконувала усю роботу належним чином, але було певне середовище, зокрема чинний голова цієї комісії, який ну дуже не гарними методами підставляв це все. І мої колеги Михайло Бондар і Володимир В'ятрович 23 лютого їздили на засідання в Міністерство освіти. А до речі, оця людина, яка зараз очолює, забула прізвище, це дуже близький товариш Шкарл0ета. І якраз моїх колег, в результаті, звинувачували і писали на регламентний комітет, що вони намагалися зірвати засідання комісії, яке проводилося в незаконний спосіб. Ну от ми розуміємо, що людина, яка в незаконний спосіб зайняла цю позицію, яка має за собою спадщину Шкарлета, а Шкарлет, ну, ми всі знаємо, це є спадщина, пряма ідеологічна спадщина Табачника, от зараз вони мутятять воду. Ми вже звернулися до Міністерства освіти, щоб, по-перше, ця комісія відкликала своє рішення, щоб воно було визнане недійсним. Поки що, ніби ми в цьому маємо підтримку міністра Оксена Лісового, але так само ми вважаємо, що цю комісію в чинному її складі треба розпустити і тоді набирати нових фахівців, які не будуть робити таких дичайщих бздурів. Тому що насправді у нас є дуже багато міст і містечок, з якими треба пошукати якісь варіанти нормальних, гарних, автентичних назв. А знищувати автентику, яка має українське підґрунтя, ну це треба бути щонайменше зрадником.Так, ще згадаємо Московський патріархат. От вчора з'явилася інформація, що Денис Шмигаль доручив перевірити 3 святині Московського патріархату на Волині. Як ви гадаєте, чому їх ще досі просто перевіряють, а нічого з ними не роблять?Учора у своєму зверненні до Дня Конституції Президент Зеленський сказав дуже приємну для кожного українця річ. Перше, це такий важливий момент, що нам треба позбутися духовної залежності від московської церкви. У мене тепер питання і до Президента Зеленського, і до Офісу Президента, і до Руслана Стефанчука, і до моновлади. Якщо Президент каже ось такі речі, то якого біса законопроєкт про заборону московської церкви до сих пір не виноситься в сесійну залу? Ми це питання штурмували з перших днів вторгнення. Воно дуже помалу йшло. В результаті восени було подано законопроєкт 8221. Перший автор — Микола Княжицький, але підписано усіма, по суті, фракціями, який пропонує на основі Європейських конвенцій з прав людини, опираючись на питання національної безпеки, заборонити московську церкву. І це насправді намьнаші західні партнери не зможуть нічого зауважити, тому що там є дуже конкретні міжнародні норми, які дозволяють зробити це Україні. Комітет підтримав цей законопроєкт і він нікуди далі не пішов. Потім нам сказали, що Зеленський доручив розробити новий урядовий законопроєкт. Не пам'ятаю номера, але він дуже беззубий. Він може вкинути Україну у вир судів, що московська церква буде судитися з Українською державою, що вони, зрештою, зараз і роблять. Але навіть цей законопроєкт ми підтримали, щоб хоча би щось вже пішло в роботу. Бо я скажу, що наші силовики, зокрема Служба безпеки, вони просять дуже-дуже про підтримання такого законопроєкту, бо інакше вони не мають повноцінних механізмів боротися з московською попівською шоблою. І що? За цей час ні разу не було навіть пропозиції винести в залу. Ну то перепрошую, тут треба із шизофренією, цію внутрішньою розбиратися. "Європейська Солідарність" щопогоджувальної ради порушує це питання московської церкви, і, на жаль, воно далі не рухається. Тому я думаю, що усі оці, скажемо так, конвульсії, зокрема Шмигаля, перевірити, щось там не перевірити, це імітація діяльності. Насправді за тим нічого немає. Нам треба дати силовикам інструментарій, щоб вони могли розправлятися зі зрадниками і притягати їх до відповідальності і нам треба дати дуже чітку позицію Української держави. Московська церква — це посібники убивць і на цьому має ставитися крапка. Я тішуся, що все таки переходи відбуваються, але насправді ми це мали зробити від початку вторгнення і набагато швидше. Тоді було найкраще й найсильніше вікно можливостей. А зараз своїм зволіканням, можливо, це Офіс Президента домовляється про "офісну церкву у вигляді московських попів", не знаю, ну це мої такі здогадки. Але зараз ми просто своїм зволіканням даємо їм можливість знайти оці такі лази, як би собі викрутити своє майбутнє в Україні. Я, до речі, от чому кажу про ці лази, тому що, на жаль, по ситуаціями із забезпеченням української армії коптерамисми програли цілий рік. Поки наш держекспортконтроль, там, де очолює його Олександр Павліченко, поки вони рік блокували завезення "мавіків", поки вони рік блокували завезення запчастин, за цей рік московити уклали всі контракти, розробили власні коптери і зараз з них фігачатять по наших хлопцям. Оцей конкретний приклад, з-за якого ми втратили десятки тисяч життів, воно би мало нас навчити, що зараз з московською церквою ми не маємо права зволікати.Пані Софіє, ще хочу згадати один законопроєкт, ініціатором якого був Володимир Зеленський, це законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. І от вже деякі експерти б'ють на сполох, кажуть, що таким чином взагалі український дубляжф, він зникне. Чому так?Я вважаю, що Володимир Зеленський мав би звільнити отак з ходу цю людину, яка йому підсунула на підпис цей законопроєкт, тому що це реально підстава Президента. Вчора навіть у своїй промові Президент говорив про захист українського всього так от дуже пафосно, дуже патріотично. Але насправді цей конкретний законопроєкт, він знищує українську мову. Мало того, що він вилучає, по суті, велику частку української мови з навчального процесу, він дійсно знищує український дубляж, який є, ну, можливо, не першою, але далеко й не другою основою для переходу багатьох людей на українську мову, тому що він крутий. Він настільки якісний, що багато людей ходило саме на український дубляж фільмів, навіть коли були московські версії доступні. Дубляж, він вчив людей вільно користуватися українською мовою. Якщо його зараз забрати, а всі іноземні фільми давати в оригіналі тільки із субтитрами, це означає, що український дубляж знищується. А підтримки українського кіновиробництва в тій кількості, які би мало бути, його немає і не буде найближчі роки. На жаль, тому що бюджет є абсолютно пустий через коронавіпус, через вторгнення і через ті проблеми, які ми маємо в економіці. Але тут от про це не говорять, але є ще третя, дуже велика проблема, що всі чиновники, які хочуть займати якісь посади, вони мають знати англійську мову. Це насправді є дискримінація за мовною ознакою, тому що багато людей ще зі школи вчили, хто німецьку, хто французьку, хто іспанську, хто польську і дискримінувати, що, якщо ти не знаєш англійської, то ти взагалі ніхто, хоча ти можеш бути професіоналом найвищої ланки. Це так само не можна робити. І вже до мене пішли звернення від людей, які спілкуються іншими мовами, а не англійською. Кажуть: "Чим я, будучи там фаховим менеджером, фаховим управлінцем,мфаховим діловодом, юристом, чим я гірший від всіх інших, які знають англійську мову? Тобто, ще раз наголошу, Зеленський мав би звільнити цю людину і перед тим, як потім виносити, який законопроєкт мав би чи сам, чи з людьми, яким він довіряє, перевіряти ці всі документи. Насправді цей законопроєкт створює величезні проблеми і абсолютно на даному етапі не потрібен. При тому ж цьому я наголошу, що я абсолютно підтримую активізацію розповсюдження англійської мови серед громадян України. Так, це є мова міжнародного спілкування, мова комунікації з нашими міжнародними партнерами. Але я наголошу, що 2017 року була програма підтримки англійської мови в Україні, були заохочення для державних чиновників, зокрема для вчителів також, можливості бути на безкоштовних курсах підвищення кваліфікації, де вдосконалювати свої знання англійської. Тобто це все було і зараз треба було би не творити невідомо що, не придумувати велосипед, а просто продовжити те, що є. Тому що зараз запит людей на інші мови, мається на увазі, на заміну московської, він є величезним і це пішло би своїм нормальним шляхом. Без бздурів.Дякую Вам, пані Софіє, за розмову. Я надаю сьогодні у "Маркері подій" ми спілкувалися з народної депутатки України Софією Фединою. Мене звати Ольга Слабай. До зустрічі!
