Попереднім головою комітету був скандальний проросійський депутат Нестор Шуфрич. Останні роки дискредитації комітету через головування вже заарештованого Шуфрича залишили свою пляму на історії комітету. 

До слова, за даними опитування КМІС (Київського міжнародного інституту  соціології), за період з травня 2022-го року до жовтня 2023-го простежується зниження довіри до “Єдиного телемарафону”. В суспільстві почали обговорювати доцільність використання на виробництво марафону вже 1,12 мільярдів гривень.

Ще дві болісні теми для українського суспільства – заборона церкви московського патріархату та скасування “правок Лозового”. 

То якими будуть “перші кроки” на новій посаді і якими є плани щодо вирішення актуальних проблем, що турбують суспільство? ПРо це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів нардеп та голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. 

Ви зараз обіймаєте посаду, яка законно мала б належати опозиції. До вас посаду Голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова обіймав Нестор Шуфрич. Що для вас є найвищим пріоритетом у роботі зараз? 

Насправді зараз саме війна диктує порядок денний, і тому пріоритетом номер один є знайти механізми, які посилюють роботу з визволення українських журналістів з ув'язнення. Зокрема я кажу про Максима Буткевича і ще понад 20 людей, які зараз перебувають у російському полоні, деяких вважають зниклими безвісти. І нам критично необхідно отримати від рашистів хоча б якусь інформацію, бо це базовий момент, відштовхуючись від якого можна ропочинати будь-яку роботу. 

Друге – в нас, на жаль, за даними незалежних моніторингів, на 85% впала ефективність розслідування справ щодо перешкоджання журналістам у хній професійній діяльності. 

Перешкоджання журналістській роботі – не ознака демократії

Знову ж таки, війна війною, але перешкоджання роботи журналістів не є ознакою демократії. Нам дуже складно буде пояснити і суспільству, і нашим колегам з Європейського Союзу, куди ми так прагнемо, чому у нас настільки впали ці показники. Звісно, правоохоронні органи кажуть, що все гаразд, але є цифри. 

Третій пріоритет – це пошук механізму, який підвищить ефективність процесів комунікації війська з журналістами. Ми постійно чуємо про якісь проблеми стосовно акредитації. Процес зарегульований і не дуже ефективний. Це розуміють, зрештою, і в Міністерстві оборони, тому у цьому напрямку ми і будемо працювати. 

Четвертий пункт – підвищення медіаграмотності. Через низьку ефективність інформаційної політики у вигляді "Єдиного телемарафону" в Україні дуже багато глядачів перейшли на телеграм-канали, де з легкістю можна підхопити "вірус російської пропаганди", оскільки анонімність передбачає відсутність відповідальності за ту чи іншу інформацію.

Телеграм-канали – це проблема, яку ми вже трохи "запустили", і цей "телеграмканальний наркотик" поширюється в суспільстві. Практично кожен другий знає про те, що ці канали можуть поширювати фейки і маніпуляції, проте все одно читають з цих джерел. Як ви плануєте з цим боротися?

Як показує практика, до таких проблем простого "ключика" немає. Тут потрібне комплексне рішення. Перше – це робота з правоохоронними органами, бо якщо певні мережі, як, наприклад, Telegram, несуть справжню загрозу національній безпеці та обороні, то ми щось маємо робити. У цьому випадку в розрізі питання національної безпеки ми не маємо механізму, як блокувати канали в межах мережі, але є зміст поспілкуватися з мережею. Якщо вона не готова працювати над верифікацію джерел, то, напевно, треба буде думати, що ж робити з цією мережею. Другий момент не менш важливий – не проблема, що люди читають Telegram, проблема у тому, що вони вірять усьому, що там пишуть. 

Люди шукають альтернативних поглядів і джерел інформації. Це банальна історія про медіаграмотність. Тут простого рішення точно немає, але з Міністерством освіти будемо працювати над тим, аби розроблений вашими колегами курс з медіаграмотності був обов'язковим на офіційному рівні, наскільки ми можемо це забезпечити. 

Ви були одним з перших, хто сказав, що "Єдиний телемарафон" – це “прірва”, на яку витрачають мільйони з бюджету. Ми розуміємо, що ці ваші слова дійшли до Міністерства і Офісу Президента. Чи була якась реакція?

Рада не створювала “Єдиний марафон”, тому й не може його заборонити, але може перевірити доцільність використання виділених коштів 

Ми домовилися, що створимо власну робочу групу. Це те, що можуть нам запропонувати наші візаві. Не Верховна Рада запускала "Єдиний марафон", і не Верховна Рада зараз має повноваження якимось чином на нього впливати. Але парламент затверджує бюджет і варто було б запитати про ефективність використання цих коштів. 

Ми – країна у війні, тому Рахункова палата та Державна аудиторська служба можуть порахувати, наскільки це виправдані витрати, чи "Єдиний марафон" якісно виконує свою роботу і які потреби він "закриває". Бо, з однієї сторони, на початку війни "Єдиний марафон" відіграв надзвичайно корисну роль, якщо порівнювати, наприклад, з 2014-тим роком, коли усі медійники й експерти сиділи, не знали що робити, і розмірковували, як діяти. Але паралельно зараз у нас виникло дуже багато "побічок". Без політичного рішення закрити це питання неможливо. Але якщо громадяни біжать від "Єдиного марафону" в телеграм-канали, то питання, на що ж ми витрачаємо такі суми? А ми пропонуємо зробити робочу групу, пропрацювати з редакторами "Єдиного марафону" над тим, аби змінити підхід до висвітлення інформації. Це все – складні моменти “мозаїки”, але ми спробуємо зробити все, що нам під силу.

Парламентський комітет має певні механізми комунікації із правоохоронними органами, насамперед Службою безпеки України, яка в час війни відповідає за нацбезпеку. Скільком "медіакілерам", які працювали в Україні на Російську Федерацію, Служба безпеки вже висловила підозру? Діані Панченко вже висловили підозру, проте є багато таких "істот", які досі працюють в Україні і підтримують війну в інформаційному просторі. Чи буде комітет щось ініціювати стосовно тих, кому такої підозри ще не оголосили?

Я самостійно звертався до Служби безпеки України щодо оцінки окремих заяв. Як результат, частина моїх звернень “лягла” в основу кримінальних проваджень проти людей, які працювали на користь Росії, таких як згадана вами Діана Панченко. Прізвищ більше називати не буду. Коректно скажу, що ми як комітет справді маємо можливість спілкуватися зі Службою безпеки України, з'ясовувати, в якому стані дослідження діяльності тієї чи іншої людини. Бо одне – це свобода слова, інше – це пропаганда ворога і агресора, яка руйнує основи національної безпеки. Межа у цьому питанні достатньо зрозуміла.

Справи стосовно загроз національній безпеці досить складні, бо треба експертно довести, що це була не особиста думка, не оціночне судження, а справжня підривна діяльність. І тут, власне, у Служби безпеки виникають певні труднощі. Зараз я не бачу "бакановщини", я бачу, що за керівництва Василя Малюка все працює. Чи будуть підозри висловлені найближчим часом? Не можу сказати, бо я не слідчий. Але чи комітет в межах своїх повноважень, в межах парламентського контролю буде співпрацювати з правоохоронними і спеціальними органами? Звісно, буде. 

Які теми зараз активно порушують у Верховній Раді, які б могли загрожувати нацбезпеці України?

Церкви і релігії в “ФСБ МП” – немає

Основний пункт “вододілу” – боротьба з “ФСБ МП”, тобто з церквою московського патріархату. Але якщо чесно говорити, то церкви і релігії там немає. І коли понад 60 представників духовенства під кримінальними провадженнями, то, вибачте, це не збіг, це конкретна система. І коли Василь Малюк звертається до парламенту з проханням зробити щось, що у повноваженнях парламенту, то треба ухвалити закон, який полегшує механізм заборони діяльності релігійних організацій, які керуються з країни-агресорки. Не йдеться про конкретну конфесію, йдеться конкретно про ті конфесії чи релігійні утворення, які керуються з Москви. 

Як певні "персонажі" у Верховній Раді блокують прийняття і затвердження цього закону про заборону церкви ФСБ МП? 

Виступають стосовно того, що депутати, які голосують "за" заборону, “утискають свободу совісті”. З трибун Верховної Ради такі "захисники" виголошують російські наративи, які зараз опрацьовують Сполучені Штати і Європейський Союз. У США дуже толерантне населення, яке є чутливим до свободи релігії. Але насправді в Сполучених Штатах, якщо ти під релігійною сектою створиш, умовно кажучи, філіал наркомафії, то тебе одразу "накриють". 

Проблема в тому, що комунікація з боку влади з суспільством є не лише в Україні, існує величезна проблема комунікації влади з суспільством за кордоном. А коли в парламенті виходять окремі "персонажі" і починають розповідати про гоніння, авторитаризм і тому подібне, це розхитує і так не найкращу ситуацію в країні. Чесно кажучи, я сам представник опозиційних політичних сил. Критикувати владу можна і треба. Але якщо країна воює, то потрібно розуміти, що в опозиції до влади мають бути певні "рамки". Ефективне використання коштів чи якісь корупційні дії – про це обов'язково потрібно говорити. А те, що влада намагається навести порядки з російською агентурою, це треба вітати і аплодувати стоячи. Проте, на жаль, персонажі, яких ви згадали, дуже часто "вписуються" за ФСБ МП. 

Чи є шанс в парламенті ліквідувати "правки Лозового", які є "парасолькою" для корупціонерів? І чи є шанс проголосувати за закон про ліквідацію УПЦ МП? 

Почну з другого. Величезна кількість правок стосовно цього законопроєкту, і ми розуміємо, що всі народні депутати будуть ставити свої правки на підтвердження, бо там змістовних правок максимум одна-дві. Решта – це "коми-крапки." Парламентська трибуна потрібна їм для того, аби розказати, як "утискають бідних московських попів" в Україні. А насправді – ФСБшних безбожників в рясах. 

Якщо все-таки цей законопроєкт ухвалять, яким буде результат?

Буде значно спрощена процедура розв'язання діяльності, тобто ліквідація юридичного статусу, а фактично – заборона вести будь-яку господарську діяльність. Для осередків це величезна проблема, бо їх налічується кілька тисяч. Але ми розуміємо, що "гідра" без голови жити довго не буде. Тому ключові обласні єпархії не хочуть мінятися і не хочуть доводити, що вони втратили зв'язок з своєю московською метрополією. Тоді окей, до побачення. Я не думаю, що це питання розвʼяжеться до кінця цього року. Зважаючи на кількість правок, зараз навряд чи хтось буде вирішувати це питання напередодні Різдвяних свят. Але дуже сподіваюся, що нам вдасться переконати керівництво Верховної Ради. 

Не потрібно носити правки до “правок Лозового”, їх потрібно скасувати повністю

Хочу сказати, що "з боями", але керівництво Верховної Ради зайняло проукраїнську позицію. Ситуація з "правками Лозового" критична, бо це була вимога європейських партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду. Але тут питання балансу. Частину цих правок скасовано, але дуже хитро, бо відповідальності все одно можна уникати. Зараз Європейський Союз нас підтримує, але вони це питання порушать під час наступного траншу. Це просто питання часу. Потрібно буде підтримати законопроєкт, який повністю скасовує "правки Лозового".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ми не можемо бути готовим нових хакерських атак, – Ступак