“Туман війни”, обмеження свободи слова та “безуглість” політиків: чому влада провалює комунікацію із суспільством

“Туман війни”, обмеження свободи слова та “безуглість” політиків: чому влада провалює комунікацію із суспільством
Посилання скопійовано
Нещодавно нардепка Мар’яна Безугла повідомила, що не виходитиме з фракції "Слуга народу", хоча у січні збиралася її залишити.
“Туман війни”, обмеження свободи слова та “безуглість” політиків: чому влада провалює комунікацію із суспільством

Про це вона написала у Facebook.

«Вирішила залишитися у фракції СН, щоб не підводити президента у важкі часи. Можна було б скандалити, вимагати, щоб одну саме мене відпустили, але навіщо. Якщо просять не хитати й так складну ситуацію. Не все, далеко не все, подобається, але спробую покращити, що в моїх силах», – написала Безугла.

Політикиня обіймає посаду заступниці голови Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, але сама ж часто “вкидає” в інформаційний простір не просто дивні, а небезпечні теми й заклики. 

Це лише один із маркерів проваленої комунікації між владою та суспільством. Наприклад, часто політики місцевого рівня публікують інформацію про “прильоти” у своїх містах ще до офіційного оприлюднення інформації від місцевих військових адміністрацій. З одного боку, народ треба інформувати, але з іншого — існують правила оприлюднення такої інформації, які часто порушуються.

То чи правильно комунікують деякі представники влади з суспільством, як політики різного рівня підіграють ворогу і чи можуть вони нести за це кримінальну відповідальність? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів медіаюрист Ігор Розкладай

Як ви, як медіаюрист, оцінюєте комунікацію між владою і народом України стосовно болісних питань, такі як призначення, корупція і так далі? 

Не всю інформація влада може поширювати, бо ворог може використати її проти нас

Комунікація – це давня проблема для України в багатьох сферах. Десь вона покращується, десь погіршується, а системна проблема – це чутливість і розуміння, що деяку інформацію ще треба пояснювати. Іноді треба пояснити, що деяку інформацію ми не можемо надати, тому що, вибачте, але є поняття "туману війни" і не завжди влада може все розповідати людям. Будь-яка надана інформація одразу обробляється ворогом і часто використовується проти нас. І це дуже помітно із дезінформації, яку поширюють росіяни в соцмережах. Тому в цьому плані є проблема і вона, на жаль, не завжди добре вирішується. 

Я би сказав, що тут, скоріш за все, проблеми кадрів, тому що ми розуміємо, що держава зараз надзвичайно страждає від браку кадрів у будь-якій сфері. І мова йде як про кваліфікацію, так і про зарплати, бо часто люди йдуть з посади саме через зарпалати, тому що вони не можуть жити на ці гроші. Це "вимиває" якісних спеціалістів і збільшує навантаження на тих, хто залишається. Комунікацію влади з народом я б оцінив десь на шість балів із 10-ти, не більше. 

У нас при владі є такі люди, як Марʼяна Безугла, які часто в інформаційний простір “вкидають” різні специфічні інфоприводи. На вашу думку, це якесь “промацування ґрунту”, як відреагують люди на ту чи іншу інформацію? 

Це справді певна політична історія, тобто очевидно, що або це її власна позиція, або позиція тих, з ким її пов'язують. Так, це може бути і такий доволі цинічний вимір “температури у палаті”, перевірка, як зреагує населення на ту чи іншу проблему, на той чи інший вкид. 

Деяких політиків влада використовує, аби “промацати ґрунт”

Мені особисто не подобається вся ця риторика, тому що вона не конструктивна, вона скандальна, і враховуючи те, що зараз населення виснажене, а війна діє на всіх нас, то це не той емоційний стан, коли ми можемо адекватно реагувати на такі речі. Ми маємо розуміти, що це теж елемент війни Росії, тобто вона не лише б'є по нас снарядами, вона намагається зробити розділ в суспільстві. І тому я не даю комунікації влади й народу високу оцінку, тому що не час зараз гратися з емоціями населення, це найгірше, що можна робити. 

Як реагувати на те, коли політики місцевого рівня, аби отримати лайки і щоб на них посилались медіа, публікують ту інформацію, яку публікувати не можна? Наприклад, про те, де “прилетіло”, в якому районі, і так далі. 

Насправді це не правильно. Як мінімум, це нечесно по відношенню до медіа, за які ми боремось і які, на відміну від багатьох анонімних телеграм-каналів, ризикують життям, виїжджають на місця ударів і так далі. Є правило трьох годин, тобто ми не розповідаємо про те, куди “прилетіло” впродовж трьох годин з моменту "прильоту". Що роблять дуже відомі й популярні телеграм-канали? Вони це “вивалюють” майже одразу. Ми допомагаємо безпосередньо ворогу, тому що ворог може таким чином координувати дії і здатен нанести повторний удар. 

Публікація прильотів в соціальних мережах наражає на небезпеку тих, хто ліквідує наслідки ударів РФ

У нас було багато таких випадків, коли приїжджають рятівники, починають робити свою роботу, рятують людей, і туди знову прилітає ракета. Тоді вже жертв значно більше. І тому за такі речі, очевидно, мала б бути відповідальність, і вона у нас законодавством передбачена. Інше питання, чому на одних реагують, а на інших ні? Але якщо говорити про клікбейтність, то давайте, все ж таки, пам'ятати, що телеграм-канали явно не коштують життя будь-якої людини, особливо тих, хто спеціально навчений рятувати інших людей. 

То чи можна притягнути до відповідальності таких політиків? Таке траплялося навіть у тому ж Львові, коли мер ще до офіційної заяви від, наприклад, обласної військової адміністрації, вже публікував такі речі. Це підпадає під кримінальну чи адміністративну відповідальність чи максимум, це провести виховну бесіду? 

Абстрактно дуже важко говорити, тобто тут кожен конкретний випадок потрібно розбирати окремо. Можливо в певних кейсах дійсно має бути профілактична бесіда і не більше, але усі мають дотримуватись певних критеріїв і певного часу. У деяких випадках, якщо це призвело до наслідків, то вже мала б бути і відповідальність. Дуже важко змагатися з нерозумними громадянами, які, власне, знімають ці перельоти. І згадайте той же "приліт" в Чернігові у Політехніку. Хто першим виклав відео? Якась місцева жителька. І ось в такому випадку вже би мала бути відповідальність. 

Люди, які таке публікують, наражають на небезпеку тих, хто приїде ліквідовувати наслідки. Навіть якщо ви таке зняли, то точно нікуди не публікувати. Якщо на вашому телефоні встановлений Telegram, то ви часто надаєте йому доступ до ваших контактів, фото і відео. Відповідно, якщо вас захочуть зламати, що роблять доволі часто, то фактично ви даєте можливість дивитися все, що ви маєте на диску. Шахрай може отримати доступ до цієї інформації. Тому саме Telegram ми не рекомендуємо надавати цих доступів, перевіряти безпеку і прибирати доступ до файлів, доступ до контактів і так далі. 

Дуже часто ворог маніпулює тим, що будь-яке приховування інформації, зокрема так званий "туман війни", це нібито відразу тиск на свободу слова. Де тут межа і як це можна зрозуміти? 

Якщо свобода слова загрожує національній безпеці, життю людей чи загалом державі, то вона може обмежуватись

Ця межа є в Європейській конвенції захисту прав людини і основоположних свобод. Вона визначає, що свобода слова не є абсолютною. Тобто є 10 стаття, яка забезпечує свободу слова і в цій же статті є законні винятки, коли ця свобода слова може бути обмежена. І, зокрема, національна безпека є одним з таких обмежень. Тобто, якщо це загрожує правам людини, життю чи державі, то очевидно, що в таких випадках може бути обмежена свобода слова. Це дуже часто плутають з першою поправкою США, але ми не США. І навіть там є така проблема. Тобто і 10 стаття Конвенції, і 34 стаття Конституції передбачають обмеження інформації. 

Ба більше, у нас діє воєнний стан, а він передбачає можливість наявності військової цензури. І те, що її немає в Україні, теж робить цю війну певною мірою унікальною. Тобто ми, попри війну, маємо вільний доступ до інформації. У нас вільно відбувається комунікація в соцмережах, і у нас немає як таких обмежень. У нас є обмеження на фотозйомку певних об'єктів, скажімо, військових чи інших стратегічних, але це нормально. Тому насправді все це — класична російська маніпуляція.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Ми не можемо просити зброю у партнерів, якщо вона лежить у нас на складах, – Береза