Про це заявляв представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

За його словами, Росія часто використовує свої наративи, аби відвернути увагу від своїх дій або ж скомпрометувати Україну для всього цивілізованого світу. 

Проте пропаганду як інструмент боротьби Росія використовує не лише в Україні. Вплив російської пропаганди в різних регіонах світу може мати позитивні для Кремля наслідки, бо вони використовують комплексний підхід, який охоплює використання локального контексту, різноманітних інформаційних тактик та нових технологій.

Чи доцільно називати вплив Росії в інформаційному просторі саме “пропагандою” та чи має Кремль вплив на передові країни світу? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів ексзаступник міністра інформаційної політики України, експерт з питань інформаційних війн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін. 

Що змінить переобрання Путіна на інформаційному тлі атак на світ та зокрема на Україну? 

Весь арсенал засобів, які вже можна було використати, вже використані

Логіка підказує те, що перепризначення президента Російської Федерації розцінюється більше як певний рубікон для внутрішньої псевдоеліти Російської Федерації, соратників Кремля і навколопутінської банди. І, звичайно, що з погляду реальності не змінюється нічого, тому що весь арсенал і всі засоби, які вже можна було використати, вже використані і росіяни будуть продовжувати використовувати наявні і перевірені.

Але, наприклад, один з документів, який був оприлюднений нещодавно Центром спротиву та розвідувальної спільноти, свідчить про те, що до Кремля скерував документи В'ячеслав Володін і його посіпаки, які називали себе "науковцями". В цьому документі, зокрема, йдеться про те, що саме перепризначення Володимира Путіна на посаду президента Росії може стати таким маяком підтвердження легітимації цієї позиції всередині Російської Федерації і, відповідно, перший період наступної каденції розцінюється як такий, коли рейтинг Путіна і довіра серед росіян до нього буде найвищою. А це означає, що це створює можливості для подальшого "закручування гайок" як всередині країни, так і поза її межами. 

Чи змінюються наративи зараз і хто мультиплікує ці інформаційні атаки? Колись були ботоферми Пригожина й інші такі структури, про які ми чимало дізналися. Що вам відомо про це? 

Так, імперія Пригожина була роздроблена його ж оточенням. Окремі чутки свідчать про те, що Ковальчуки – найближчі до Володимира Путіна люди, частково взяли під контроль певні російські медійні активи, хоча вони перестали “світитися” в моніторингах. Мережа телеграм-каналів на Росії залишається трохи “приглушеною”, тому вони продовжують щось публікувати, але не мають такого резонансного поширення, яке робили завдяки цитування телеканалів або більш традиційних медіа. Те ж саме стосується і активів Пригожина в Африці і в Російській Федерації. 

Мені здається, що постійно треба наголошувати на тому факті, що основною зоною інтересів Кремля, все ж таки, залишаються західні країни. Там їм це достатньо добре вдається, тому що треба відмовитись від прийняття процесу, використовуючи такі терміни, як пропаганда та дезінформація. Це вже позаминулий період, позаминулого сторіччя. Сьогодні ситуація, яка розгортається в західних країнах, набагато складніша. 

У конфлікті з Польщею немає російської дезінформації

Я часто приводжу приклад з Польщею. Уявіть тільки, що ж треба було зробити для того, аби використати внутрішній конфлікт, який відбувається в середовищі Європейського Союзу не один рік, в який залучені десятки тисяч громадян Європейського Союзу, зокрема й фермери, проти України. Цей конфлікт точиться між наднаціональними органами влади, тобто Європейським Союзом, відповідно Брюсселем, Європарламентом, Єврокомісією та національними спільнотами, зокрема польськими фермерами. Уявіть собі, що ж треба було зробити і скільки докласти зусиль, аби перенести цей конфлікт з межі Брюсселя та Варшави на кордон між Польщею та Україною. І суть в тому, що в цьому немає дезінформації. Це реальні проблеми, які стосуються дуже багатьох шарів суспільства. І саме цей приклад говорить про те, що наше класичне сприйняття розповсюдження дезінформації, як певної брехні або недосказаності, більше просто не існує. 

Що тепер існує? Як ви це називаєте і розцінюєте? 

Я використовую термін “рефлексивний контроль” або “рефлексивне управління”. Ми нещодавно провели декілька публічних дискусій, які стосуються власне інструментів, які не мають очевидної негативної конотації, як термін “пропаганда” або “дезінформація”. На превеликий жаль, з 2014-го року сфера розуміння цих інформаційних впливів і маніпуляцій була повністю окупована експертами сфери медіа, які мають дуже опосередковане знання інструментарію спеціальних служб, розвідок, контррозвідки і так далі. Сьогодні ця сфера, з якою можна успішно було боротися в 2014-2018 роках, наприклад, за допомогою фактчекінгу і це було досить позитивно та успішно, зараз не працює. Такі фейки, як смерть короля Чарльза, звичайно, потрапляють в медіапростір, але тривалість їхнього життя складає приблизно 3-4 години. 

Як від фейків і діп-фейків змінився напрямок роботи? Як це пояснити на конкретному прикладі? 

Поясню на прикладі виборів у США. На мій погляд, я б не перевищував ступінь впливу Російської Федерації на процеси всередині США, але вони успішно грають на тому, що дійсно має місце і є абсолютно реальним. Ніякої фейковості чи дезінформаційності у цих процесах немає. 

Виборці Дональда Трампа вірили у “друге пришестя” Джона Кеннеді та Піцагейт, тому не дивно, що вірять у те, що Трамп зупинить війну за 24 години

Треба почати з того, що виборці Дональда Трампа мають специфічне ставлення до реальності. І ті люди, які кажуть, що треба в Україні боротися з дезінформацією, абсолютно спокійно ставляться до того, що у середовищі трампістів, люди, наприклад, вірували у “друге пришестя” Джона Фіцджеральда Кеннеді. Вони вірили в те, що був так званий Піцагейт і в те, що в підвалі якоїсь піцерії Гілларі Клінтон та її прибічники ґвалтували дітей. Тобто в Конгресі США відбувалося декілька слухань, пов'язаних з проблемою конспірології. У 2019-му році я дивився ці слухання і на повному серйозі конгресмени Сполучених Штатів Америки запрошували експертів і питали, що ж робити з конспірологічними теоріями, які дуже глибоко проникають в американське суспільство. Якщо люди вірять в друге пришестя Джона Кеннеді, то коли їхній лідер Дональд Трамп каже, що він зупинить війну за 24 години, вони йому вірять.

Треба просто ставитись до цього з певною об'єктивністю і з розумінням тієї цільової аудиторії, на якій грунтуються ці всі наративи. І, знову ж таки, підкреслюю, це не брехня, це не дезінформація. Тобто це та позиція, яку радикально займає лідер протрампійського крила Республіканської партії. І треба сказати, що та конфігурація, яка зараз є в Сполучених Штатах Америки, є сприятливою для тих людей, які не мають жодних обмежень у своїй діяльності в інформаційній сфері. Це, наприклад, Ілон Маск, який купив соціальну мережу Twitter з очевидною метою. Я про це говорив із самого початку, ще коли перемовини з Twitter тільки відбувались. А Дональд Трамп – це американський олігарх, який купив медіа, згідно з українськими законами. Завдячуючи секретарю РНБО пану Олексію Данілову, Ілон Маск в Україні був би в списку олігархів. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Україна: страшний сон для ЄС чи новий таємний член альянсу?