Один російський Су-34 згорів на аеропорті "Шагол" у Челябінській області, що за понад 2 тисячі кілометрів від українського кордону. Наразі немає офіційного підтвердження, що це справа рук нашої розвідки, але цей випадок українці у соцмережах вже встигли назвати подарунком главі ГУР МО Кирилу Буданову на День народження.

І тут в українців виникло логічне питання: чи дійсно “руки” наших спецслужб бути настільки “довгі”? Вся Україна зраділа б “подарунку” від ГУРівців, якби вони ліквідували ціль номер один у ворога – диктатора Путіна. Крім того, ми маємо постійні проблеми з російською агентурою на території України, з чим також варто навести лад.

То якими є спроможності наших спецслужб, що робити з російськими шпигунами та наскільки реально ліквідувати Путіна? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт та експрацівник СБУ Іван Ступак. 

В Челябінську нещодавно згорів літак. Чи справді у нас такі “довгі руки”, що дістають аж на схід РФ? 

Руки довгі, навіть на 5,5 тисяч кілометрів, до кордону Китаю та Російської Федерації, змогли дотягнутися, де місяць тому вибухнув потяг. Тобто можливості – є. Не завжди вони вдалі, ми повинні розуміти, що на кожну таку вдалу спробу припадає дві-три, а інколи навіть пʼять невдалих. Десь щось не змогли, десь щось зламалося, десь нас "спалили" росіяни і почали грати в свою гру. Такі речі, на жаль, теж бувають. Наші шукають можливості, якщо спроможностей немає. Якщо є чітка ціль – треба щось знищити чи пошкодити, то нам дають час, аби почути пропозиції і перейти до дій. Інколи з великого плану виходить повна імпровізація. Зазвичай імена цих людей, на жаль, нікому не відомі, хоч ми і вважаємо їх героями на своєму фронті.

Ці люди за паспортом українці чи серед росіян також є готові йти проти системи?

Я не можу сказати в пропорції, скільки росіян і українців діють на території ворога. Я дійсно не знаю, тому не хочу гадати. Але є і росіяни, і українці. В Росії затримали 16-річного хлопця, бо підозрюють його у підпалі літака Су-34. Він – мешканець Дагестану, не українець. Але його або переконали, або він сам взяв ініціативу у свої руки. Тобто сказати, що усі росіяни "запаяні" на пропагандистському режимі не можна, це не так. Казати, що всі вони готові допомагати Україні – звісно, ні. З цієї "купи лайна" можна знайти “діамант”, який можна використати для допомоги Україні. В крайньому випадку – організувати виїзд цієї людини до України, аби вона могла вступити до лав легіону "Свобода Росії" чи інших таких підрозділів.

Нам з початку повномасштабного вторгнення розповідають про те, що скоро в Росії розпочнуться відцентрові процеси. "Глибинка" Росії живе ну дуже погано. Проте досі нічого не відбувається. То чи можливі там якісь реальні заворушення? 

Потрібне запалювання. Навіть велика і потужна ракета потребує іскри, аби вона злетіла. Процес пішов, і він – неконтрольований. Поки росіяни планують мітингувати по одному – їх доволі легко відфільтрувати й відловити. Це взагалі не проблема для російських спецслужб. Коли починають виходити маси, тоді й розпочинаються проблеми. Саме тоді ФСБ не може активно працювати, а в гру включається Росгвардія. Росгвардія – це сльозогінний газ, кийки і щити. Але поки що цієї маси немає. 

Порожній холодильник – сильний тригер, аби росіяни вийшли на мітинги

Ми не можемо сказати, що саме може спричинити це запалювання. Ним може стати порожній холодильник. Голод – сильний тригер. Може бути побиття чи інші незаконні дії, які викликають суспільний резонанс. Єдиною силою і балансом станом на зараз виступає Путін. Він збалансовує різні гілки влади силовиків, технократів, бюрократів, які працюють у штатному режимі, духовенство і олігархів. Тобто, коли його не буде, то тоді кожна з сил почне вважати саме себе тією панівною силою, яка може далі керувати цим режимом. Після Путіна першими захочуть керувати силовики. Потім зʼявиться Патрушев, який вважає, що “ФСБ завжди тримали режим”. Після нього зʼявиться перший заступник президента, технократ і бюрократ Кирієнко, який вважає, що “знає, як працює держава". Наступними будуть олігархи, бо "їхні підприємства і гроші усім керують". Ну і, звісно, є духовенство, яке "ісконно русскоє" і "повинне керувати". Тільки після зникнення Путіна почнуться усі ці процеси з повстанням і “перетягуванням ковдри на себе”.

Ми усі знаємо, що Путін схиблений на своїй безпеці. Проте чи має хтось доступ до його тіла, щоб теоретично його усунути? 

Є люди, які безпосередньо з ним контактують, навіть частіше, ніж Кабаєва. Це Федеральна служба охорони. Вони охороняють все: дачі, будинки, суди і парламент. Є дуже маленька організація всередині ФСО, яка називається Служба безпеки президента. Тобто це тілоохоронці, а є й технічні підрозділи, які супроводжують Путіна в усіх його поїздках. Вони безпосередньо завжди з ним, щонайменше два співробітника ФСБ в одному приміщенні. І вони завжди й усюди, навіть тоді, коли Путін зустрічається із людьми, яких він знає понад 20 років, і яким мав би довіряти. Зверніть увагу на те, що на столі під час будь-яких перемовин немає пляшок з водою, немає взагалі нічого. У Зеленського на столі є всі звичні речі, які мають бути на всіх прийомах. Він боїться навіть пляшок, бо їх можна розбити, зробити "розочку" і кинути йому в голову. Є обмежене коло людей, які віддані йому, які з ним завжди. Це начальник особистої охорони. Ці люди з охорони супроводжують Путіна до басейну, до автомобіля, в автомобілі. І теоретично одна з цих осіб може дістати пістолет і поцілити йому в голову. Але вони обираються дуже ретельно, проходять шалені випробування на фізичну витривалість, проводять з ними дуже потужну психологічну роботу. Вони влаштовують певні провокації, намагаються щось цим людям пропонувати, а потім чекають на реакцію. Доповів керівництву – вірний, молодець. Не доповів – перевірку не пройшов. 

Чи можна влізти в цю структуру через, на приклад, кухарів чи лікарів, або ж теоретично підкупити людину і просунути туди когось свого? 

Первинна перевірка працівника Путіна – перегляд біографії

В теорії – можна, але їх теж перевіряють. Первинна перевірка того ж кухаря – перегляд його біографії: звідки ця людина взялась, чи немає в неї родичів в Україні, чи не притягалась вона до кримінальної відповідальності і так далі. Навіть перевіряють чи відвідувала ця людина Європу, бо це для Путіна також важливо. Якщо будуть хоч якісь сумніви, умовно, в цього кухаря дід уродженець Кропивницького, то такий кандидат одразу відпадає. Людина, яка буде намагатися інфільтруватися, повинна показати майстерклас у своїй сфері роботи. Не одразу нову людину підведуть до Путіна, аби вона подавала підноси. Це роблять дуже віддані люди або працівники ФСБ. А ще є постійні лабораторії, які перевіряють їжу, постійні аналізи самого Путіна, аби той часом не зліг. Декілька десятків гектарів, де перебуває Путін, також постійно під охороною. 

Також є російська розвідка на території України. І якщо з тими, хто знімає роботу ППО чи пересування ЗСУ, ми знаємо що робити, то як бути з тими, хто перебуває в Україні для своїх цілей ще з часів Януковича? Як нам “вичистити” наші спецслужби? 

До кінця 2014-го року співпраця з росіянами була доволі активною, бо тоді не вважали, що росіяни – вороги. Це треба пояснити, бо зараз з'явилося покоління людей, які не можуть собі уявити, як з росіянами можна було товаришувати. Так, вони приїздили, вони обмінювалися досвідом. Російські “технарі” передавали нам старі зразки техніки для прослуховування, для перехоплення. Коли я працював в СБУ, ми писали безліч запитів на адресу ФСБ з проханням надати допомогу у виявленні певних людей. Це було, проте зараз цього немає. Я думаю, що більша частина цих людей, про яких ви кажете, перестала існувати у наших спецслужбах. Десь когось затримали, хтось ще в розробці, когось залишили на тому ж рівні або утилізували.

Коли не стало Іллі Киви – дуже відомого українського проросійського політика – у мене з'явилася така аналогія з ізраїльським Моссадом. Ми знаємо про їхні операції на території інших держав. Для них було можливим знайти когось в Аргентині, перевести в Ізраїль, в себе судити і стратити. Чи можливо, що такий "Моссад" буде працювати в Україні після нашої перемоги? Я переконаний, що такі операції не схвалить ані світ, ані Євросоюз. Але така структура нам потрібна. Чи маємо ми шанс її створити і чи буде вона функціонувати?

У нас є достаньо кваліфікованих людей, аби виконувати подібні операції

Створювати не потрібно. Поясню, чому. По-перше, в Конституції визначено перелік органів. Створення не передбачених Конституцією органів – незаконне. Не можна їх ані фінансувати, ані брати людей на роботу. 

Але нащо щось робити, коли в нас є розвідка й контррозвідка? Є безліч висококваліфікованих людей, які показали свою ефективність, коли організували виконання ліквідації на окупованих територіях. Тобто вони знаходили людей, передавали їм зброю й вибухівку і ліквідовували. Після війни, я думаю, буде якийсь окремий відділ, який буде відокремлений від усіх. 

Були випадки, коли на території ДНР викрадали людей. Яким чином? В них “заливали” алкоголь в барі, потім вантажили на заднє сидіння і примудрялися провозити через “сіру лінію”, через лінію розмежування. А там вже наші спецслужби підбирали цю людину, везли в Україну і судили.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також:Чому умови утримання полонених росіян важливі для України