Вибори 2024: бути чи не бути?

Вибори 2024: бути чи не бути?
Посилання скопійовано
Тема можливих виборів в Україні, які мали б відбутись наступного року, все більше набирає обертів на порядку денному. Почалось все із заяви спікера ВРУ Руслана Стефанчука в ефірі телемарафону. Закон України забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану в нашій державі, однак Стефанчук, посилаючись на Конституцію, зауважив, що не все так просто.
Вибори 2024: бути чи не бути?

Фото: "Ґрунт".

Він заявив, що мова не про Конституцію, а Закон про воєнний стан: мовляв, перша цього не забороняє, але це робить другий. Дивина та й годі! 

Такої заборони в Конституції немає. Така заборона міститься в Законі України "Про правовий режим воєнного стану". І тому конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає…", - сказав голова Верховної Ради. 

Згодом його слова коментували й інші політики, які належать до сучасної влади, і переважно їх спростовували. Але отаке розмите формулювання наштовхувало на певні роздуми. 

І тут, наче сніг на голову, з’явилась заява сенатора США Ліндсі Грема.

"Моє сьогоднішнє послання до президента: я вражений тим, що зробили ви та ваша країна, чоловіки та жінки. Ми продовжимо боротися, щоб вам надходила зброя, щоб ви могли виграти війну, яку ми не можемо дозволити собі програти.

Але також ви повинні робити дві справи одночасно. Наступного року в Україні мають відбутися вибори", – сказав сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем на пресконференції в Києві.

З одного боку, вислів одного сенатора-республіканця - це далеко не позиція Штатів, адже політики вищих чинів про це мовчать. Ми не чули такого ні від Байдена, ні від будь-кого іншого. Але, можливо, саме американський істеблішмент (чи хоча б партія республіканців) таким чином “намацує ґрунт” або просто вивчає питання. Це класична схема, яка вже добралась навіть до футболу: для того, щоб зрозуміти, чи раді будуть фанати клубу новому трансферу (а це квитки на матчі, купівля мерчу, підписники в Instagram, рекламні контракти і багато інших фінансових аспектів), з’являється певний “інсайд” від якогось журналіста, що трансфер вже обговорюється. Тоді власники ФК спостерігають за реакцією фанатів, а згодом ухвалюють рішення. Так само й тут - можливо, США (або республіканці) таким чином хочуть дізнатись реакцію українців на таку можливість. Зрештою, наразі важко щось судити про коріння такої заяви. Але давайте розберемо усе за порядком. 

Чи припиниться до того часу війна?

Найлогічнішим очікуванням від таких слів є те, що Штати передбачають завершення, як мінімум, гарячої фази війни. Можливо, подібною інформацією володіє і Офіс Президента. В ідеальному для нас варіанті - це, звісно, перемога над ворогом, контроль над своїми територіями, які були визнані українськими в 1991-му році (з Кримом і Донбасом) і повернення наших полонених - військових та цивільних - до України. 

Другий варіант - на руку рф. Тут мова йде про замороження конфлікту. Неодноразово такі речі росія робила для того, щоб взяти паузу, акумулювати нові сили і або завдати нового удару, або створити квазідержави по типу придністров’я чи абхазії. Але знаючи “любов” путіна до України, слід очікувати першого. 

Приблизно так само вважає і політолог та блогер Олексій Голобуцький. 

Сенатор Грем і республіканці в цілому впевнені в своїх розрахунках, що війну до часу виборів буде так чи інакше завершено або хоча би заморожено. Тобто, виборчому процесу воєнні дії не заважатимуть”, - припустив він. 

Це перегукується і зі словами секретаря РНБО Олексія Данілова, який заявив, що такі речі можливі лише за умови припинення бойових дій. Звісно, посадовець посилався на нашу конституцію, яка, за словами Стефанчука, це не забороняє. ”Ми будемо діяти за законом нашої країни, за нашою Конституцією і будемо визначати, коли нам проводити вибори, згідно нашого законодавства, а не згідно з бажанням тих чи інших поважних наших партнерів, які вважають, що ми можемо порушувати наші закони. Ні, ми порушувати закони не можемо», - заявив Данілов. 

Дивно, коли двоє представників влади так по-різному трактують головний закон України. 

Якщо ж це буде щось типу замороження конфлікту або “тимчасове перемир’я”, то воно потребує додаткових гарантій безпеки. У цих питаннях покладатись на обіцянки росії тим більше не можна - ще з часів АТО вони показали, що найбільші обстріли здійснювали напередодні перемовин у форматі “Мінська”. А ще москва стала гарантом нашої безпеки, коли підписала Будапештський меморандум. Тому це може бути військова допомога - у першу чергу ППО - від наших партнерів. Але й тут годі надіятись, що Ізраїль нам позичить свій “Купол” або що США тимчасово привезуть до нас свої F-16 та установки Patriot. 

Експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін підкреслив неможливість та абсурдність таких ідей, запропонувавши Штатам організувати безпекові заходи на території України під час таких виборів. Його ідея полягає у почерговому закритті неба над двома-трьома областями, аби там проводити вибори.

Оголошуємо вибори, скажімо, в Закарпатській області. США та НАТО оголошують Закарпатську область безполітною зоною та забезпечують це своїми ППО/ПРО та авіацією. Голосування відбувається безпечно. Потім переходимо до Львівської та Івано-Франківської областей…”, - зазначив він.

Проте тут також є різниця у захисті того ж Закарпаття, від якого ворог перебуває за сотні кілометрів, та Херону, до якого долітають артилерійські снаряди. 

Якщо ж підбивати підсумки цих розмов, то ми розуміємо, що припинення вогню до початку виборів 2024 є дуже малоймовірним. Літаки F-16, які можуть переламати хід війни, нам ще треба довго опановувати, танки нам постачаються не так швидко і масово, як би хотілось, а гарматного м’яса у вигляді “чмобіків” та економічних запасів у росії ще достатньо, аби продовжувати цю війну не один рік. Ба більше, навіть керівник української розвідки Кирило Буданов визнав, що український контрнаступ відстає від запланованого графіку. 

Безвиграшний “шпагат”

Ні для кого не секрет, що без допомоги наших західних партнерів, “Флагманом” серед яких безумовно є Сполучені Штати Америки, Україна не змогла б протистояти росії у відкритій війні. Тому якщо раптом нам поставлять ультиматум “зброя в обмін на вибори”, доведеться “сідати на шпагат”. Проте треба розуміти, для чого це США. 

Можливо, через виборчий процес Штати хочуть отримати суспільну легітимізацію від українців того чи іншого розвитку подій. Типу, запуститься передвиборча кампанія, всі партії та політики матимуть різні обіцянки й програми, і американці таким чином зрозуміють, на що орієнтований народ України. Іншими словами, якщо до влади внаслідок прозорих виборів прийде кандидат із гаслами про “зупинку конфлікту будь-якою ціною”, то це буде чіткий сигнал для США, що варто брати курс на замороження конфлікту. Америка від того точно не постраждає - вона або продовжить виплати, які є сьогодні, або суттєво скоротить їх. 

Такої ж думки притримується і Олексій Голобуцький. 

Партії виходитимуть на перегони з різними програмами щодо продовження/припинення війни. А вибір більшості покаже Америці, в який сценарій є сенс вкладати ресурси - на що готові, а на що не готові піти українці”, - каже політолог. 

Але у будь-якому випадку вищезгаданий “шпагат” для нас є неуникненним. Якщо ми відмовляємось проводити вибори, то Штати обурюються і для нас це може обернутись зменшенням допомоги. Якщо ж ми беремось їх проводити, то це треба зробити на належному рівні. По-перше, вибори мають бути безпечними для тих, хто прийде голосувати. По-друге, у них мають взяти участь усі громадяни України, включно з військовими, які перебувають на фронті. Яким чином ми маємо організувати їм ротацію, щоб вони мали змогу заповнити бюлетені, невідомо. Це неабиякий ризик для України. Також дуже складно і ризиковано вести “Магомеда до гори”, тобто розгортати виборчі дільниці під обстрілами. До того ж, як голосуватимуть громадяни України, які зараз перебувають в окупації? А як щодо українців, яких війна вигнала за межі західного кордону держави?

Так стверджує і громадський активіст, викладач і публіцист Валерій Пекар.

Нас розриватимуть дві протилежні вимоги: вимога проведення виборів ще до завершення війни, аби довести, що Україна є справжньою демократією, і вимога, щоб ці вибори були стовідсотково вільними, чесними та з рівними можливостями для всіх, включаючи військовиків… Не провели вибори - ви не демократія. Провели вибори в час війни, але була неминуча халепа з нерівними можливостями, - ви не демократія. Класична "вилка"”, - написав він. 

Одним словом, ми, знову ж таки, повертаємось до того, що задля забезпечення проведення адекватних та демократичних виборів нам необхідно: а) припинення вогню, б) повернення наших території та людей. Наразі це нереально. 

Вибори здолають корупцію?

А ще такі заяви і можливе проведення виборів у воєнній Україні можуть бути спрямовані на зменшення корупції в нашій державі. І якщо це правда, то соромно, що про це думають США, а не наші чиновники. Крім того, це точно не подобається нашим міжнародним партнерам: вони нам надають різного роду підтримку, аби ми не загинули як держава, а наші чиновники “розпихають” її по своїх офшорах чи кишенях. 

Олексій Голобуцький припускає так само. 

Американська влада, в тому числі в контексті явних і поки ніяк не зменшуваних проблем з корупцією в Україні, сподівається, що через вибори одноосібна влада монобільшості врешті буде добряче розбавлена. І це, своєю чергою, нарешті дозволить посунутись в питанні подолання хоча би найбільш нахабних корупційних схем. Що важливо в контексті збільшення фінансової донаційної допомоги від союзників”, - зазначив він. 

Корупція в Україні, можливо, не збільшилась до рівня часів Януковича, але під час війни вона нагадує відкриту рану - боляче дивитись, як військові комісари будують вілли в Іспанії, народні депутати тікають за кордон, а посадовці наживаються на формі військових та інших закупівлях для армії. Такі речі були й раніше, але тоді не існувало такого чіткого контрасту - зараз тисячі наших співгромадян гинуть на фронті. Війна оголила “нерв” суспільства, і люди стали набагато різкіше реагувати на такі зловживання.

Проте, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, корупція не дуже впливає на ставлення західних партнерів до нас. 

«Ті явища корупційні, які виникають, звичайно, нам не додають, як кажуть, додаткових аргументів. Але партнери розуміють, що очищення системи влади в Україні не може відбуватися так: ми сказали, що в нас немає корупції – її немає. Це процес. І те, що, умовно кажучи, роблять суспільні організації, розголос, який є, робота тих же ж органів НАЗК, НАБУ та інших дають свій ефект. З певним запізненням ефект. Тому це нормально. І партнери це також розуміють. Вони готові прийняти, що у нас може бути корупція», – сказав Марченко. 

Висновки

Тема виборів все частіше лунає з усіх “прасок”, і це неможливо заперечувати. Про це говорять найкрупніші політики, про це заявила Америка, те саме ми бачимо на рівні місцевого самоврядування. Процеси запустились, і всі так бояться, аби потім не було пізно, що, схоже, зробили фальстарт.  

Хай там як, але ми все одно “впираємось” у питання безпеки. Можна багато сперечатись про причини лобіювання питання виборів в Україні 2024-го року з боку ОП чи американських республіканців, але наразі не існує жодної можливості їх провести безпечно і всеосяжно. Чи можуть вони бути комусь вигідними? О, так! Чи можемо ми їх провести демократично? Аж ніяк! Допоки ми не будемо впевнені, що дільниці не стануть мішенями ворожих ракет, така можливість видається нереальною. Тим більше, що ті самі дільниці мають прийняти чимало українських воїнів, емігрантів і людей, які перебувають у полоні та окупації. Можливо, ті ж американці вже мають певні механізми, які допоможуть реалізувати такий масштабний проект, та поки це виглядає як “вкид” для “промацування” настроїв українців. Хоча “гастролі” політиків по телеканалах, обкладинки журналів із “новими героями” та постійні розмови про вибори 2024 свідчать, що коні вже запряжені і гонка в Україні таки стартувала. Хоч у цьому українці єдині, нероздільні та синхронні. 

Роман Гурський для "ФМ Галичина"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.