Видання Politico повідомило: «Україна отримає свою першу партію бомб малого діаметра наземного базування, абсолютно нову зброю дальньої дії, створену компанією Boeing, якої немає в арсеналі навіть США”.

Проте, речник Петагону, генерал-майор Пет Райдер відмовився коментувати терміни постачання нової зброї Україні "через оперативну безпеку".

"Ми продовжуємо тісно співпрацювати з Україною і нашими галузевими партнерами, щоб гарантувати, що Україна отримає і буде готова використовувати можливості, які ми їм надаємо, і якнайшвидше", – зазначив представник Пентагону.

За словами джерела в галузі, армія контролювала випробування нової високоточної бомби перед тим, як дати дозвіл на відправку зброї в Україну.

Що це за нова бомба та чому навколо неї зчинився такий ажіотаж?  Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів полковник ЗСУ та воєнно-історичний експерт Петро Черник.

Пентагон підтверджує – це я про ось ці речі, які важко усвідомити мирним людям, бо вони називаються бомби, а при цьому летять, як ракети. Та ще й мають таку тяжку для вуха українського назву GLSDB. Чи можете нам розказати про них? Вони нам дають можливість серйозно переламати хід війни чи це “крапля до краплі”?

Це “крапля до краплі”. І маю нагадати, це далеко не нова бомба. Нам першу партію таких передали ще навесні минулого року. Це бомба, котру, як правило, запускають з авіаційного носія. Вона дуже гарно і якісно зроблена, тому може бути застосована із HIMARS або з M-270, може завдавати ударів до 160 кілометрів. 

Чому зараз такий ажіотаж навколо цих боєприпасів? 

Бо це надсучасна, найновіша партія, котра існує у природі, тому що попередні бомби противник у частині радіоелектронної боротьби частково навчився їх відбивати. Американці дуже добре над цим попрацювали і в точковому режимі обов'язково вибухне якийсь склад, можливо, пульт управління, можливо, склад паливно-мастильних матеріалів, бо 150 кілометрів – це доволі багато. А бойова частина дуже легка – всього 17 кілограмів.

Військові експерти з Defence Express заявляли, що там може бути бойова частина в еквіваленті до 90 кілограмів тротилу. Чи це не тільки?

Ні, то брешуть або я чогось не знаю.

М-31-1 або М-31 А2 – це штатний боєприпас до HIMARS. Він 227-міліметровий. А GLSDB – це 127 міліметрів. Взагалі вся ракето-бомба – так її правильно називати – дозволяють відстрілювати її із тубусів.

А з даних Пентагону виходить, що це достатньо серйозно модернізована зброя і російські РЕБи її не зловлять?

Навіть якщо ця бомба промахнулася з першого разу, то обов'язково зайде на ціль вдруге

Так і саме тому виник такий ажіотаж. Так виглядає, що дійсно не зловлять. Плюс вона може змінювати траєкторію, якщо умовно РЕБ запеленгував її перший раз. Це дуже складна наука, але якщо коротко, то навіть якщо ця бомба промахнулася з першого разу, то обов'язково зайде на ціль вдруге. Це надвисокоточна зброя, яка теоретично навіть у двері бліндажа може влучити .

Разом із Storm Shadow та іншими ракетами, які у нас є, ми зможемо звільнити Крим і знищити Кримський міст? Бо якщо ми просто циркулем визначимо дальність польоту боєприпасу, то вони мають накривати північ і центр півострова.

Це точна точкова зброя. Тобто, вона б’є в одну невелику ціль. От умовно ЗРК ТОР-М2 – це точкова ціль, С-300 – це точкова ціль. Скажімо, «Піон» – це точкова ціль. Тут ракета влучає із точністю до метра. Для цього треба хоч 120 літаків F-16.

Повернімося до фронту, де ворог знову тисне, не жаліючи своєї бронетехніки. Тобто вороги пробують десь проламати нашу оборону з очікуваннями, що буде ефект доміно і весь фронт посипиться. Це можливо?

“За родіну, за Путіна” – Бахмут саме так був взятий

З їхнього боку все логічно: нічого не змінилося із жовтня, і не зміниться впритул до того самого перепризначення Путіна на посту президента . Є наказ виходити на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини всіма можливими доступними засобами, будуть реалізовувати. 1000-1200 осіб на заміщення щоденно – це не проблема для них. Такі цифри навіть не навантажать ворога в плані мобілізації, бо це 30-32 тисячі особового складу на місяць. Автоматів Калашникова у них достатньо, патронні заводи працюють у три зміни. “За родіну, за Путіна” – Бахмут саме так був взятий.

Тисяча “хороших русскіх” за добу – це середня статистика роботи Збройних Сил України. Тисяча новомобілізованих з усіх куточків росії – це теж статистика, про яку вони говорять відкрито. Ну, тобто виходить 1/1, тобто це баланс.  

Ну так дійсно, ми перебуваємо в зоні стратегічної рівноваги. Вони 1200 осіб привезли на фронт, ми приблизно стільки знищили. І так триває із жовтня.

А взагалі, якщо об'єктивно, то ця історія почалась із часів покидання військами РФ північного плацдарму – Сумщини, Київщини, Чернігівщини, і сконцентрувалися на східній лінії, за винятком Харківської і Херсонської операцій, бо з того часу нічого не змінилося. Чи буде цей баланс порушений?  100%, це неминуче. Питання лиш, коли і за яких обставин.

А чому ви кажете не змінилося? Якщо ми бачимо, що фактично деякі підрозділи професійної російської армії “під нуль” вже ліквідовані, то значить, як мінімум, якщо кількісно ситуація не змінилася, то якісно це вже не ті бойові дистантура, ВДВ-шники, і все інше.

Йдеться про фундаментальне правило війни. Їх не так уже й багато. Звільнили ми Херсонщину, правий берег, звільнили ми Харківщину – це дві блискучі операції. Одна – штурм і натиск, друга – методичність, але далі ні вони, ні ми не просунулися . Треба проривати на оперативні показники хоча б бригади. Бригада – це 10-12 кілометрів, не кажу вже про дивізію, бо це понад 20 кілометрів. 

Дуже цікава інформація надійшла від самих ворогів. Їхній Міністр оборони Шойгу заявив, що у них немає жодного снарядного голоду. Але ми знаємо, що ресурс в артилерії вимірюється певним обслуговуванням, починаючи від ствола і закінчуючи всіма іншими. І ось тут Шойгу фактично каже про провал артилерійської програми. Чи це означає, якщо Збройні Сили вистоять оці обстріли деколи в параметрах 5:1 і навіть 10:1, переламають хід війни?

В цьому питанні є кілька площин. І починаючи із Північної Кореї, яка постачає Росії снаряди. Не треба перебільшувати їхні потужності. Мільйони – це дуже завищена планка. Десятки тисяч – так, але не більше. Північна Корея занадто маленька, щоб зуміти виробляти таку величезну кількість зброї. На складах, якщо і є, то воно вже дуже в сумнівному стані. Є підтверджені факти, що саме від корейських снарядів розривалися стволи.  

Дійсно, Російська Федерація і на цю хвилину залишається найбільшим виробником артилерійських боєприпасів з показниками 125-130 тисяч на місяць або півтора мільйона на рік. І максимум, що вони зможуть зробити, це підвищити до 2-х мільйонів, але не більше. Технологічні потужності не дозволяють їм цього зробити. Зараз ми знищили понад 9 тисяч артилерійських стволів. Чи ще є? На жаль, є. Не кажучи про найновіші 2С35 «Конфедератів» чи 2С34 «Хвоста» чи унікальна авторська установка 2С40 «Фокс» тощо. Проте з будівництвом нових стволів у Росії також будуть величезні проблеми, тому що їй потрібен якісний метал, а найголовніше – верстати, які розсвердлюють стволи. Нагадаю, в них залишилося всього 6-8 верстатів і це навіть не заводи. А вісьмома верстатами неможливо виробити десятки тисяч стволів. На їхніх складах були такі установки, як Т-44 та Т-1 1940-х років, і на момент початку агресії їхня кількість становила від 10 до 15 тисяч. Якщо навіть третину з цього потенціалу реалізують, а це умовно п'ять тисяч, то цього цілком вистачає принаймні на рік такого типу бойових дій, як вони ведуть.

Сьогодні поле бою змінилось. По-перше, у нас добре запрацювала контрбатарейна боротьба. По-друге, дрони сьогодні використовуються ледь не як основа війська. Так само важливою стала протидронна боротьба. Зміна цих двох реалій на землі, в артилерії і в повітрі має нам дати якийсь результат в найближчий час, чи теж може тривати місяцями?

Може тривати місяцями, а може і набагато довше. Дійсно, дронова революція та нова фізико-технічна революція у воєнній справі відбувається на наших очах. Дійсно, коефіцієнт винищення їхньої артилерії з травня минулого року піднявся саме завдяки дронам. Мушу нагадати, що дійсно в контрбатарейні частині ми їх випереджаємо у разів 10, бо таких комплексів, як Caesar у них немає. А про таку машину, як німецька «Кобра», яка на відстані до 40 кілометрів за лічені секунди обчислює до 40 пострілів із створеної артилерії і в реальному видає повне бачення поля бою, тим більше. Російські машини поруч з такими і близько не стояли. Це як “горбатий” Запорожець і “Мерседес”.

Переможе той, хто по-справжньому побудує якісну систему радіоелектронної боротьби

На превеликий жаль, Росія зуміла знайти контакт з китайцями, які нескінченно забезпечують їх комплектуючими, найрізноманітнішими типами дронів тощо. Переможе той, хто по-справжньому побудує якісну систему радіоелектронної боротьби. Бо всі активні дрони працюють на радіопромені. Хто цей радіопромінь навчиться комплексно, кінцево заглушувати або навпаки зуміє побудувати такі мікросхеми, які не дозволять РЕБу ворога це глушити, той і матиме точку надлому у цій зброї. А поки що тут відносний паритет.

Ми розуміємо, що є єдина визначена точка, яку ми усвідомлюємо як константу, – це день перевиборів Путіна. А що “після”?

Найбільше мої персональні страхи – ставання на граблі. Оце направду дуже велетенська проблема.

Тобто, ймовірно, він може оголосити тотальну мобілізацію?

Абсолютно легко. Проте я не знаю, чи він це зробить, бо я не можу залізти до його голови. Але чому не роблять це зараз? Ритуал для тиранії – це мегаважливо. Вони не можуть до цього вдатися, бо не буде мати 85% підтримки. А для психології тирана і його оточення, обожнювання царя народу – це фундаментальний момент. І, згадуючи Миколу Першого, коли він втратив власне обожнювання, його вбили.

Редакція не завжди поділяє думки спікерів. 

Читайте також: Коваленко: Авдіївка – епічний трофей Путіна напередодні виборів