Європа нарешті зрозуміла, що Росія не зупиниться на перемозі в Україні, – Саакян

Європа нарешті зрозуміла, що Росія не зупиниться на перемозі в Україні, – Саакян
Посилання скопійовано
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що західні партнери України створили коаліцію з постачання Україні далекобійного озброєння. Про це він сказав після завершення конференції з підтримки України, яка відбулася у Парижі.
Європа нарешті зрозуміла, що Росія не зупиниться на перемозі в Україні, – Саакян

За словами політика, Франція зробить усе можливе, аби Росія не змогла виграти цю війну. 

Він зазначив, що усі лідери згодні із фактом, що не бажають вступати у війну з "російським народом", а також висловили намір дотримуватись стримування ескалації, як вони це роблять від початку вторгнення РФ в Україну.

Макрон запевнив, що західні країни "мають намір зробити все необхідне, щоб Росія не могла” перемогти у цьому конфлікті: "Все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети".

"Разом ми маємо зробити так, щоб Путін не зміг знищити наші досягнення і поширити свою агресію на інші країни", — додав президент Франції.

Він також прокоментував повідомлення про можливе постачання в Україну французьких винищувачів Mirage і заявив, що Париж зараз не веде переговорів з цього питання.

До того ж, на конференції в Парижі обговорювали можливість відправки сухопутних військ західних країн в Україну, але присутні не дійшли консенсусу з цього питання.

До слова, напередодні конференції з підтримки України, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, коментуючи наміри декількох країн-членів НАТО та Євросоюзу щодо відправки своїх військ в Україну, заявив, що Словаччина не долучиться до цієї ініціативи. Як пише Reuters, про це Фіцо заявив на брифінгу після засідання Ради безпеки Словаччини.

То до чого дійшли по завершенню конференції з підтримки України у Парижі та що означає ініціативність Франції у допомозі Україні? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян

Що це був за саміт і чи справді такі наміри можуть мати лідери європейських країн-членів НАТО? 

Джерелом усіх проблем є не “війна”, а російська агресія

Це наміри Франції, і це фактично йде "в хвості" Мюнхенської безпекової конференції, на якій ми побачили, як стара парадигма сприйняття російсько-української війни фактично вичерпує себе. З цього "лимону" намагалися видавити “останні краплини соку” і побачили, що, очевидно, більше нічого не буде. Стало зрозуміло, що європейський простір носить якийсь новий підхід. Я би все це звів до такого певного спрощення. Стара парадигма – це сприйняття російсько-української війни як проблеми на європейському континенті. Тобто треба якось завершити війну, тому що Європа несе всі наслідки від цієї зухвалої російської агресії та російсько-української війни загалом. І зараз ця парадигма змінюється на іншу – джерелом проблеми є не “війна”, а російська агресія. І, відповідно, якщо будь-яким чином завершити російсько-українську війну, то стає зрозуміло, що причина проблеми нікуди не зникає. Навпаки, в Росії розв'язуються руки, зʼявляється додатковий ресурс, і, зрештою, немає жодних гарантій, що Росія не піде далі. Ба більше, все більше з'являється гарантій того, що Російська Федерація паралельно або послідовно готова розширювати коло агресії. 

Європа прокидається під тиском цього усвідомлення, а з іншого боку – від тиску Трампа, який створює дефіцит безпеки в Європі через самоусунення Сполучених Штатів, як і в процесі виборчих перегонів та політичної кризи, яку ми спостерігаємо, так і створює ризики після завершення виборів, якщо до влади прийде Трамп. І, відповідно, Європа все більше замислюється над тим, а як же самим забезпечити безпеку і як активніше давати раду ключовій загрозі для європейської безпеки – російській агресії? Найкраще це робити в Україні. 

Тому змінюється ця парадигма і навіть найперші, найнерішучіші кроки нового підходу виглядають так – а давайте поговоримо, як би ми могли Україні допомогти? А якщо у потенційному випадку, що коли-небудь їм доведеться використовувати свої війська для допомоги Україні в тій же Україні? І поки що це питання порушують дуже “здалека”, але вже серйозно і в серйозному форматі. Але ці найнерішучіші кроки в новій парадигмі вже виглядають докорінно радикальніше і рішучіше, ніж ті кроки, які були при старому погляді. Франція виходить на позиції лідера. Макрону потрібно зараз дати хороший рейтинг своїй політичній силі. Треба забезпечити нормальні стартові позиції. Франція дуже серйозно "впряглася" за Вірменію і витісняє там Росію, допомагаючи Пашиняну йти від Росії стабільними кроками. Франція постачає зброю й надає безпекові гарантії. І вони розуміють, що якщо не в Україні рішучіше діяти, то Франції доведеться воювати у Вірменії. А тут питання для французів не постане, тому що французько-вірменські відносини мають свою дуже довгу тяглість. Відповідно, Франція активізується по Середній Азії. Організовує поїздки в Казахстан, проголошує вихід Казахстану з васальної залежності Росії. 

А ще на декількох закритих міжнародних майданчиках Франція вже декілька місяців "промацувала" питання, а яке ж місце для Франції передбачається, спираючись на один єдиний факт – Франція єдина ядерна держава Європейського Союзу. А які є сподівання в інших держав, виходячи з цього, а яка роль і місце Франції в забезпеченні колективної європейської безпеки? І тому зараз, як тільки утворився “вакуум”, який є спровокований Сполученими Штатами, Франція намагається зайняти це місце і виступити одним зі стовпів європейської безпеки, розуміючи, що другий потенційний представник є поза ЄС, а Німеччина не є ядерною державою серед Європейського Союзу. Тому у Франції створилося поле для того, щоб проявити свою геополітичну амбіцію. 

Україна дистанційовувалася від ініціативи Франції, аби не потрапити в ситуацію "кого ви любите більше – маму чи тата", де мама – Франція, а тато – США

Хоча, мене відверто непокоїло те, що Макрон відмінив поїздку в Київ через безпекові обставини. Потім Макрон не взяв участь у віртуальному саміті G7, який йому дарувався з Києва. Це ще більше здивувало. Але зараз я розумію, що, судячи з усього, це був елемент певної гри, в якому Україна дистанційовувалася від цієї ініціативи Франції, аби не потрапити в ситуацію "кого ви любите більше – маму чи тата", коли ці ініціативи Макрона, безумовно, дратують американські еліти. Україні важливо зберегти певну дистанцію сказавши, що це ініціатива Франції і ми її вітаємо. Нам, звісно, вона в плюс, але це не наша гра. Це гра французів, які тягаються з американцями. А ми будемо раді допомозі з будь-якого боку. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: 13-тий пакет санкцій: рішучий крок від партнерів чи “переливання пустого в порожнє”?