Війна в Україні триває вже 10-тий рік. Кількість стрілецької зброї в державі суттєво зросла, зокрема й серед цивільного населення. Немає, що приховувати – вона стала “товаром” у вільному доступі. З початком повномасштабного вторгнення зброї “на руках” стало ще більше, адже її видавали усім, хто готовий був взяти її, аби захищати країну від ворога. Попри це, в державі вже не перший рік точаться дискусії щодо дозволу громадянам України вільно володіти зброєю. 

Що цікаво, саме напередодні повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2022 року в першому читанні було ухвалено законопроєкт №5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю».

У законопроєкті йдеться про вільне володіння зброєю передбачав лібералізацію володіння зброєю для громадян, зокрема, розширював перелік осіб, які можуть отримати дозвіл. А також створення спеціального реєстру обліку цивільної вогнепальної зброї, посилюючи вимоги до осіб, які хочуть стати власниками.

У чому полягає необхідність цього законопроєкту і які переваги та ризики у ньому приховані? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів народний депутат України Михайло Цимбалюк. 

Питання  володіння зброєю цивільними людьми “висить в повітрі”, але дуже активізується після нашої перемоги. Ми всі розуміємо, що зараз війна, і після її завершення буде багато необлікованої зброї. Чи ведуться вже якісь дискусії або напрацювання стосовно того, як це все регулювати після нашої перемоги? 

Так, це справжній виклик для всього нашого українського суспільства. З одного боку, після 24-го лютого 2022-го року ми всі переконалися, що українці мають вміти володіти вогнепальною зброєю. Уточню, я говорю про повнолітніх. З іншого боку – люди за бажанням повинні мати право на зберігання, носіння і використання вогнепальної зброї. 

Ми довели, що відповідально до цього ставимось. Бо часто лякали нас, що от ми відразу ж перестріляємо одне одного. Проте це маніпуляція, адже українець споконвіку мав шаблю, пістоля та іншого роду зброю. 

Законопроєкт передбачає облік зброї, зокрема тієї, яку видали “на руки” на початку повномасштабного вторгнення

Проте заради об'єктивності варто зазначити, що зросла кількість злочинів, які скоєні із застосуванням вогнепальної зброї. Ми знаємо, скільки вогнепальної зброї видали "на руки" тим людям, які з 24-го лютого готові були її взяти, аби захищати нашу державу. Майже вся ця зброя досі "на руках". І для того, аби її облікувати, Міністерство внутрішніх справ підтримує законопроєкт, який напрацювали в Комітеті з правоохоронної діяльності щодо добровільної постановки на облік. Мета – аби всі громадяни, в яких "на руках" є вогнепальна зброя, яка була отримана в підрозділах МВС чи Збройних силах, зареєстрували її в системі. Тобто громадянин приносить цю зброю, показує, реєструє, надає медичну довідку, що він може згідно з фізичними і психологічними даними її використовувати, і вона зберігається в громадянина у відповідному місці, тобто в сейфі, до завершення воєнного стану. 

Наступний крок – ми передбачаємо, що громадяни будуть мати право на зброю і після завершення війни. Зараз в суспільстві триває активна дискусія про те, яку саме зброю – короткоствольну та вогнепальну автоматичну зброю. Нарешті усі скептики переконалися, що вогнепальна зброя потрібна громадянам України. 

Після того, як чимало людей пройдуть цю війну в лавах ЗСУ, загальний рівень володіння зброєю суттєво зросте. Але як бути з молодшими людьми?

Я сам був свідком, коли ввечері 24-го лютого роздавали вогнепальну зброю всім охочим у Києві. Молоді хлопці підходили до мене і вони не знали, як спорядити магазин. Тобто, їм видали автомати Калашникова, окремо видали магазини і боєприпаси. Патрони були в коробках, і вони банально не знали, як спорядити. Це вина держави, і ми, окрім надання права на володіння зброєю, повинні навчити людей нею володіти. Відстріляти певну кількість годин, аби люди вміли і знали, як користуватись зброєю. Бо це велика відповідальність. 

Зараз у нас вже є достатня кількість тирів й інших місць, куди офіційно можна прийти і постріляти. Такий законопроєкт вже напрацьований. Ми чекаємо на те, що його розглянуть у першому читанні. Так, він не є досконалим. МВС його частково підтримує, а це важливо, бо вони, згідно з проєкту цього закону, будуть відповідати за облік. Але, як на мене, це правильний крок. Перше – облікувати те, що вже є, а тоді думати, як поступово приводити у відповідність, щоб ця зброя не стала небезпекою для сусідів, членів родин, просто добросовісних громадян, які можуть постраждати від її незаконного використання. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Або ми їх, або вони нас, – військовий експерт про війну