За його словами, Євросоюз має зробити звіт щодо виконання Києвом рекомендацій Єврокомісії. Це дозволить Україні ефективно й послідовно підготувати подальші кроки.

Напередодні, 7 листопада, комітет із закордонних справ палати представників Конгресу США більшістю голосів підтримав двопартійний та двопалатний законопроект про використання заморожених активів РФ для допомоги Україні.

За словами конгресмена-республіканця Майкла Маккола, який вніс відповідний документ на розгляд, цей законопроект вимагає від Сполучених Штатів Америки передати Україні заморожені суверенні активи країни-агресорки. 

На оприлюднення якої оцінки варто розраховувати Україні та чи передадуть США заморожені активи Російської Федерації в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповіла народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Якогось звіту нам чекати від Європейської комісії?

Ми всі чекаємо на те, що все-таки цей звіт, попри зауваження стосовно України і стосовно виконання нами семи умов, буде позитивним і міститиме рекомендацію до Європейської Ради ухвалити рішення щодо відкриття перемовин про членством з Україною вже цьогоріч. Ми бачили, що деякі колеги з медіа вже отримали попередню інформацію, яка демонструє, над чим потрібно буде додатково попрацювати. Зокрема йдеться про антикорупційну історію над повним виконанням тих зауважень, які нам надала Венеціанська комісія щодо питання нацменшин. Це були очікувані речі. Я про них неодноразово говорила раніше, оскільки, на жаль, ми самі усвідомлювали, що не виконали на 100% все те, що нам рекомендували наші партнери, які вболівають за те, аби Україні це вдалося. 

Для того, щоб у нікого не було жодних претензій, скепсису чи зауважень до України, я сподіваюся, що всі колеги візьмуть це до уваги, а керівництво до дії для того, аби максимально мобілізуватися. Але прикро, що увесь час нам потрібно шукати якийсь додатковий імпульс, як це було із проміжною оцінкою Європейської комісії. 

Чи вдалося після візиту Урсули фон дер Ляєн переконати її у тому, що все необхідне для початку перемовин виконано?

Я не думаю, що просто запевненнями можна когось переконати, зокрема й президентку Європейської комісії. Все-таки Європейська комісія використовує весь свій бюрократичний апарат для того, щоб максимально проаналізувати конкретні кроки, які Україна здійснила на цьому шляху. І ці сім умов були деталізовані в рекомендаціях Європейської Комісії та велися певні перемовини між урядом і Європейською комісією стосовно цієї деталізації. Мені видається, що уряду не вдалося аргументувати українське бачення в такий спосіб, аби нам не “накинули” додаткових завдань. 

Але маємо те, що маємо, і в результаті потрібно ще доопрацювати речі, які стосуються посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й Національного антикорупційного бюро. Необхідне посилення, і про це вже впродовж багатьох місяців говорять наші колеги. Потрібно збільшити кількість детективів, які працюють в НАБУ. Я взагалі дивуюся, що немає ніяких рекомендацій стосовно посилення Вищого антикорупційного суду України, тому що він на сьогодні має додаткові повноваження, які стосуються санкційної політики. І він чинить тиск на велику кількість фахівців, які там працюють, і суддів. 

Ми маємо забезпечити незалежність Національного антикорупційного бюро й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

В цьому деталізованому переліку є закон про лобіювання, який потрібно ухвалити. Він стосується так званого деолігархізаційного позиційного закону. Нам сказали такі закони відкласти на потім, а згодом нам скажуть його скасувати, як це зробили в Грузії та Молдові. А зараз, на думку влади, треба ухвалити закон про Антимонопольний комітет, що Рада ніби зробила, але теж на половину. Надали йому більші повноваження, але не забезпечили незалежність цього органу. Над цим теж треба буде працювати. А ще потрібно ухвалювати закон про лобіювання. Є якісь певні напрацювання Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з запобігання корупції, але законопроєкт наразі навіть не є зареєстрованим у Верховній Раді.

Чи мають право члени Європейського Союзу блокувати перехід України на новий етап?

Ні, це буде рішення Європейської ради, а ця Європейська Рада складається із представників країн-членів Європейського Союзу. І це означає, що, на жаль, двосторонні нюанси у взаєминах окремих країн-членів Європейського Союзу з Україною можуть стати на заваді цьому процесу євроінтеграції України остаточним рішенням, яке має бути ухвалено на рівні Європейської Ради консенсусом. Ми не позбавлені ризиків того, що окремі країни-члени, зокрема Угорщина, яка неодноразово узалежнювала її бачення, буде просувати свою позицію на Україну. Для нас важливо зробити все, що можливо, і потрібно в рамках рекомендацій Венеціанської комісії не дати Угорщині захопити в заручники процес україно-європейської інтеграції. Як ми бачимо, це посилення зв'язків між вищим політикумом Угорщини і Росії грає на руку не нам, а ворогу.

Конгрес підтримав рішення про виділення заморожених активів Росії Україні. Знову ж таки, наскільки це складний процес? В Європейському Союзі теж не всі погоджуються з цим рішенням. Чи реально перерахувати усі ці гроші Україні і з якими юридичними труднощами влада може зіштовхнутися? 

Є два пункти. Перший – це заморожені активи, які стосуються активів приватних осіб Російської Федерації. Другий – так звані суверенні активи, тобто резервні кошти Російського Національного банку. Це означає, що такий перший серйозний крок з боку Сполучених Штатів, але радше політичний, ухвалений. Це добре, тому що це дає певний сигнал, як такі речі можуть бути вирішені в ширшому контексті серед різних країн західного світу, які нам сьогодні допомагають.

Але поки що питання саме суверенних активів, які є найбільшими і які стосуються імунітетів держави станом на зараз, не вирішені, тому що колеги хвилюються за те, що це може спричинити ефект доміно і переходу світу на інші валюти. Не на золотовалютні резерви, які прив'язані до долара, а пов'язані вже з євро. І це точно не те, що хотілося би допустити.

300 мільярдів активів Росії не вистачить, аби покрити руйнування й репарації, які мала б заплатити країна-агресорка

Тому це такий довгий юридичний процес і ми ще досить далекі від його вирішення, хоча це було б абсолютно правильним. Росія повинна платити за ту шкоду, яку вона щодня приносить Україні. І, очевидно, навіть ці 300 мільярдів, які є в золотовалютних резервах сьогодні, арештовані в Росії, не вирішать питання повного покриття тих руйнувань та репарацій, які мала б заплатити Росія для відновлення нашої країни. 

Вчора Збройні сили України вдарили по місцю розташування підготовки операторів БПЛА в Донецьку. Сьогодні вже Росія скликає Радбез ООН для того, щоб засудити удар українського війська по середмісті Донецька. Якими можуть бути наслідки для нас і чи буде резолюція? 

Я не думаю, що буде якась резолюція. Вона не може бути ухвалена на рівні Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Але так, на жаль, Рада Безпеки ООН зобов'язана зібратися на прохання Росії, і це зібрання ще раз використають як майданчик для поширення маніпуляційної брехні країною-агресоркою. Я розраховую на те, що всі наші партнери будуть ставити на місце представника Російської Федерації. Але, на жаль, це ще раз говорить про те, наскільки перезрілою є проблема реформи в Організації Об'єднаних Націй, й Ради Безпеки ООН зокрема. Сьогодні країна, яка атакує і порушує навіть базові документи Статуту ООН й інші міжнародні конвенції та угоди, може накладати вето на будь-яке рішення Ради Безпеки ООН, яке мало би її зобов'язати вивести всі свої війська і припинити цю агресію.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Конфлікт між військовим і цивільним керівництвом може призвести до втрати країни, – Береза