Він намагався перетнути кордон, щоб нібито потрапити на Всесвітній економічний форум у Давосі. Мазепу підозрюють у справі про заволодіння землею поблизу Київської ГЕС. Думки суспільства розділились: хтось вважає затримання Мазепи тиском на бізнес, а хтось – справедливим рішенням щодо того, хто порушив закон. 

На тлі арешту представники влади провели закриту зустріч із підприємцями щодо тиску силових структур на бізнес. Зеленський оголосив про перезавантаження БЕБ та створення Ради з підтримки підприємництва, до складу якої увійдуть відомі представники українського бізнесу. Також РНБО ухвалила рішення про тримісячний мораторій на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства. 

Про специфіку співпраці влади з бізнесом, а також реакцію союзників на затримання підприємців в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів економіст, доктор економічних наук та засновник бізнес-спільноти Board Андрій Длігач. 

Чи можна назвати затримання Івана Мазепи тиском на бізнес, як це вже зробили підприємці? 

ДБР має займатися державними службовцями, а не бізнесом

Звичайно, бо це дійсно справжній тиск. Це не єдина справа, яка за останній час призвела до призупинення бізнесової діяльності. Вона показала, що силові структури не діють в правовій площині. По-перше тому, що ДБР має займатися державними службовцями, а не бізнесом. Питання корупції – це завжди питання не стільки тих, хто дає хабара, а й тих, хто створює умови. І люди просто не можуть вести економічну діяльність чесно. Тому питання до місцевої влади, до державних службовців, які створюють такі комфортні умови. 

Чому ДБР займається не цими людьми? Бізнес поставив такі питання і отримав відповідь – відсутність відповіді, яку одержали через судовий процес, через адвокатські пояснення в суді і через апеляцію. Це початок перегляду цієї справи і її рішення відповідні РНБО. Президент почув бізнес, бізнес зустрічався з головою Верховної Ради Стефанчуком і двома міністрами чинного уряду Михайлом Федоровим і Юлією Свириденко. Хоча саме ці міністри завжди відстоюють свою позицію прогресу ліберальних реформ. Але важливо було те, що саме завдяки цій зустрічі змогли донести правду, в якому жахливому стані зараз стосунки держави й бізнесу. Нагадаю, саме бізнес є ключовим донатором Збройних сил України, сплачуючи податки та збираючи гроші на допомогу. 

13% з усіх, хто зараз на фронті, це підприємці

Серед тих, хто на фронті, 13% є підприємцями. Тому питання до влади, що вона робить щодо бізнесу? Зараз така ситуація, що 50% підприємців вказують, що друга після війни проблема, яка заважає інвестувати в розвиток підприємництва, це держава, яка постійно змінює права бізнесу. 67% підприємців кажуть, що на них був той чи інший спосіб тиску з боку різноманітних правоохоронних органів. І все це ми показали президенту. І, зрештою, ще в червні 2023-го року президент пообіцяв, що будуть проведені перевірки, буде єдиний орган, який матиме можливість проводити подібні перевірки. І в якості такого органу ми вбачаємо Бюро економічної безпеки. Але більше ніж півроку пройшло, а результатів ніяких немає. Це знов упоказало президенту, що роблять ті чи інші чиновники та силовики. Президент це почув. Відповідно, рішення РНБО маємо і вже є відповідні укази президента. І зранку ми побачили те, що рішення РНБО починають втілюватися. 

Якщо говорити про економічну складову, як ця напруга може вплинути на бізнес? 

Нам би дуже не хотілося доводити ситуацію до так званої дискреції, коли сам бізнес вирішує, кого підтримувати, а кого не підтримувати. Ми як підприємці, як громадський сектор, підтримуємо здоровий глузд, правову систему і демократичні підходи, зокрема інклюзивність у виробленні державних рішень. Що це означає? Ми захищаємо саму логіку, за якою має будуватися сучасна демократична країна. Економіка має працювати. Відповідно, бізнес має мати всі можливості працювати вміло, що б підприємець не замислив. Бізнес має мати максимальну підтримку з боку держави. Якщо держава не може дати грошей, вона повинна дати дерегуляцію, відповідну податкову систему і захистити бізнес, а не тиснути на нього з вимогами хабарів. Ось чого ми вимагаємо.

Відповідно в справі Мазепи, так як і в справах десятків інших підприємців, які постраждали під час війни, є порушення, які мають розслідувати, але без арештів та без блокування їхньої роботи. Запитуйте документи, аналізуйте документи, виносьте попередження для бізнесу. Бізнес буде усувати ці недоліки, які є в роботі. Не вдавайтеся до таких силових дій. Ось про що ми просимо. 

Втрати від дій силовиків складають 20% від усіх втрат бізнесу

Дайте можливість бізнесу нормально інвестувати. Зараз прямих іноземних інвестицій немає. І це не через війну, а через те, що в Україні немає відповідних умов для того, щоб сюди був сенс інвестувати. ІТ-компанії активно виводять активи з України і переміщують свою діяльність по усьому світу. Так, як і виробничі компанії, які інвестують в будівництво нових майданчиків за межами України. Якщо український бізнес не інвестує зараз через те, що правоохоронці й силовики просто “вичавлюють” цей бізнес з України, то як ми можемо говорити про прямі іноземні інвестиції? За нашими оцінками, втрати від дій силовиків за останній час – це приблизно 20% від сукупної вартості, яку ми втратили за останні два роки, і приблизно 4 мільярди доларів інвестицій. Це наша поточна оцінка наслідків тиску силових структур на бізнес. 

Які справи були ще до справи Мазепи, які також можна назвати саме тиском на бізнес?

1200 підприємств закриті через тиск силовиків за 2023-тій рік. Це статистика, яку ми маємо на поточний момент. Резонансних справ дуже багато. Я хотів би, щоб ми не концентрувалися на конкретних компаніях. Звичайно, я не можу сказати, що в усіх ситуаціях бізнес на 100% правий. В нашій країні неможливо бути правим, бо створена така економічна і правова системи, щоб бізнес завжди був винен. Створена презумпція винуватості бізнесу. 

"Білий" бізнес поставили в умови, коли він не може бути “білим”

"Білий" бізнес, який сплачує всі податки, отримує від податкової натяк на те, що він має ще доплатити самій податковій, бо інакше йому буде непереливки. Бізнес, який вимагає чесного відшкодування ПДВ при експорті, має ще додатково сплатити гроші. Бізнес, який має чесні відносини з ПДВ, але йому заблоковані податкові накладні, має вирішувати ці питання в судах чи сплачувати ще додаткові гроші для того, щоб розблокували. "Білий" бізнес, поставлений в умови, коли він не може бути “білим”. Тому він йде з України. 

Ви згадували про зустірч бізнесу із Стефанчуком, але мова йде саме про великий бізнес. Як бути малим і середнім підприємствам? Вони ж теж відчувають певний тиск, і їм, насправді, набагато важче заявляти про цей тиск на бізнес.

Це мене теж непокоїть. Президент у своєму зверненні заявив про ідею створення платформи для взаємодії бізнесу і влади, і сказав, що туди мають увійти знакові, відомі, великі бізнесмени. Я б боявся такого підходу, бо це означатиме, що це буде радше медійний проєкт, аніж сутнісний. Потрібно, щоб на такій платформі були представлені інтереси різного бізнесу: і мікробізнесу, й малого, й середнього, і великого, причому різних галузей. І для цього у нас є декілька спеціальних інституцій. Перша інституція – бізнесова, яка має бути посилена і отримати набагато більше прав і можливостей не допускати тиску силовиків. 

Друга – консолідовані бізнес-асоціації в Україні. 96 провідних бізнес-асоціацій об'єдналися в коаліцію українського бізнесу. І я б попросив президента вплинути на наших очільників економічного блоку уряду, аби ті звернули увагу на те, що бізнес інституціоналізований. Ми маємо своє представництво. Тому долучати потрібно саме консолідовані асоціації, які представляють інтереси бізнесу в Україні. Не намагайтеся їх зруйнувати. Чомусь влада консолідацію бізнесу сприймає як політичний ризик для себе і постійно намагається розсварити, розділити і роз'єднати. Це нормальна, європейська і глобально розвинена для усього світу практика побудови кризових інститутів. Ми як громадянське суспільство аналізуємо та консолідуємо наші інтереси. Прийміть це як наше рішення, долучіть саме коаліції українських бізнес-спільнот за модернізацію України до формування подібних точок. 

Наші партнери також бачать цей тиск влади на бізнес в Україні. Якою може бути їхня реакція? 

Я переживаю не стільки за реакцію Європейського Союзу як інституції, скільки за реакцію європейського і міжнародного бізнесу на подібну ситуацію. Коли одразу після Давосу, який пройшов доволі позитивно для України, перша новина про Україну, яка з'являється у провідних медіа, це інформація про те, що людина, компанія якої зачулила найбільше інвестицій в Україну, заарештована, то як це має сприймати глобальний бізнес? Та будуть думати, що в Україні відбувається щось таке, що краще триматися осторонь цієї країни. Мало того, що війна, так в них там ще й з бізнесом так вчиняють. Це ключова неприємність і це ключова втрата. 

Допомога Україні від ЄС напряму залежить від створення інвестиційного бізнес-клімату

Пані Пріцкер, постійний представник Сполучених Штатів Америки, точно проти подібного ставлення. Пані Пріцкер каже, що Україна має навчитися заробляти гроші самостійно. А це означає єдине – створити такий інвестиційний клімат, щоб бізнес міг розвиватися, інвестувати, будувати заводи в Україні, а не за її межами. Ось про що кажуть американці. І новий Європейський Союз каже те ж саме. Бо значна програма з цих 50-ти мільярдів в програмі від Європейського Союзу на чотири роки, мають йти на бізнес. Це державні гарантії від Європейського Союзу, які дозволять залучати гроші під розвиток бізнес-проєктів. І питання до самого бізнесу в Україні. Давайте консолідувати ці проєкти, давайте “запаковувати”, готувати їх за міжнародними стандартами, щоб міжнародний інвестор був готовий інвестувати. І коли держава замість того, щоб в контексті розвитку бізнес-клімату і тих рішень, які ми ухвалюємо спільно з Європейським Союзом, допомагала б створенню, ця держава допомагає прокрастинації.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Експертка розповіла про корисних ідіотів, інформаційні вкиди РФ та небезпечні соцмережі