Про це заявив президент країни Петер Павел у Мюнхені на "Українському ланчі", організованому Фондом Пінчука.

Павел виступав на панельній дискусії за участі керівників п'яти держав-членів ЄС і прокоментував проблеми з постачанням зброї та боєприпасів для ЗСУ. Він заявив, що Прага знайшла спосіб для організації таких постачань. 

За словами президента Петера Павела, Чехія "шукає військове постачання по світу, а потім працює з нашими партнерами по НАТО", та окремо відзначив Данію, Нідерланди, Канаду, які забезпечили ресурси для того, щоби постачати військове обладнання до Чехії, а вже потім переправити це обладнання до України. 

Чехія вже досягла успіху в пошуку. 

"Наразі ми знайшли пів мільйона снарядів калібру 155 мм, і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які ми зможемо переправити (в Україну) за декілька тижнів, якщо знайдемо фінансування на це. Ми звернемося за цією допомогою до партнерів у США, Німеччині, Швеції тощо", – заявив Павел.

Варто зазначити, що на фронті спостерігається великий брак боєприпасів, який відкриває перед росіянами певне “вікно можливостей”. 

В продовження теми. У німецькому Бундестазі не знайшлося достатньо голосів для ухвалення резолюції, внесеної опозицією, із закликом надати Україні далекобійні ракети Taurus. 

Попереду голосування за схожу резолюцію від коаліції із закликом надати Україні далекобійні системи, без згадок про Taurus. Всередині керівної коаліції, як відомо, немає єдності з цього питання.

То коли 800 тисяч боєприпасів від Чехії можуть зʼявитись в Україні та яка ймовірність, що за надання Taurus Україні все-таки проголосують? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт, колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий. 

Для того, аби доправити ці снаряди, потрібно два мільярди доларів. Серед логістичних шляхів назвали Південну Корею та навіть країни Африки. 

Найважливіше питання, від якого залежить те, скільки часу буде тривати доставка.  Це питання грошей, а саме – де взяти два мільярди доларів. А це справді виглядає як найбільш обʼєктивна ціна на таку кількість боєприпасів, та навіть не найвища. 155-ті нові снаряди зараз продають по 8.000 євро. У 2022-му році на момент початку повномасштабної війни найбільша вартість за ці снаряди сягала півтори тисячі євро за один снаряд. Вже влітку 2022-го року ціна за один снаряд сягала три з половиною тисячі. Ну а зараз старі снаряди дуже варіюються в ціні, тобто хто як домовиться, а нові вже по 8.000 євро. Ось так ринок відреагував на війну в Україні і на втягування у цю війну усього світу. 

Два мільярди доларів на дорозі не валяються

30 років БК були нікому не потрібні, їх навіть утилізовували, бо не було де їх зберігати. І тут раптом воєнкомплекти стали найбільш дефіцитним товаром у світі. Тому, власне, два мільярди доларів на дорозі не валяються, і пошук цих грошей може зайняти немало часу. Хоча за 800 тисяч снарядів ще дуже і дуже хороша ціна. 

Чому ці варіанти логістики такі нелогічні та ускладнені та скільки часу ця доставка може зайняти?

Складна логістика пов'язана з тим, що якщо в основі цих боєприпасів є корейське виробництво, то в Кореї, на жаль, після Корейської війни прописана дуже жорстка Конституція. У ній категорично заборонене постачання зброї країні, яка перебуває у стані війни. І це саме рівень конституційних змін, тобто не так просто це зробити. Таким чином, це буде складна кругова схема, коли комусь завозять корейські снаряди, а ця країна продає ті снаряди, які в них до цього були, якогось невідомо виробництва. 

Але можна сказати і щось хороше. З погляду "голої" логістики, коли все це вже оплатять, то завезення займе приблизно місяць часу. У будь-якому разі американські боєприпаси раніше не зʼявляться. Було б добре, аби там в межах місяця узагалі вирішили це питання. Але цифри у 800 тисяч боєприпасів вистачить на три місяці серйозних боїв. 

В продовження теми зброї. У Бундестазі було голосування про зброю далекого удару. Йдеться про Taurus. Це голосування, на жаль, провалили. Що про це відомо? 

Проголосувати за ці ракети можна, якщо замінити слово “Taurus” на “дальні засоби ураження”

Історія ж насправді дуже кумедна. Отже, акт перший. Парламентська опозиція, християнські демократи вносять проєкт резолюції, де чорним по-німецьки написано “надати Україні Taurus”. Резолюція провалюється. Партії, які при владі, не голосують, бо це – опозиційна резолюція. Після цього вони вносять проєкт резолюції, яка практично дослівно збігається, але там немає "Taurus". У новому тексті замість цього слова вказали надати Україні “дальні засоби ураження”. І, що цікаво, ця резолюція проходить. А пікантність ситуації в тому, що єдиний дальній засіб ураження, який є у Бундестазі – це і є той самий Taurus. Тобто ця резолюція – це такий “політ політкоректності”. Це резолюція про Taurus без вживання слова "Taurus". Нам також потрібно розуміти, скільки "танців з бубнами" там відбувається, скільки різних локальних політичних історій накладаються на те, що нам з вами виглядає таким простим і чорно-білим. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Будь-які заяви Путіна нічого не змінять для Придністров’я чи сусідніх країн, – молдавський журналіст-розслідувач