24 лютого Володимир Зеленський подав до парламенту і законопроєкт №7114 «Про оголошення стану війни». Але цей законопроєкт зник із сайту Верховної Ради. 

Безліч українців досі не розуміють, що передбачає стан війни і чим він відрізняється від воєнного стану. 

До слова, проблема розквіту корупційних схем в Україні погіршує відносини Володимира Зеленського із багатьма його союзниками впродовж останніх місяців. Про це пише TIME у нещодавній статті. 

То які відмінності цих двох термінів та до чого тут корупція? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів юрист та майор ЗСУ у відставці Ігор Лапін. 

Як тільки ХАМАС напав на Ізраїль там одразу оголосили про війну. Чому в Україні не оголосили війну, а називали це законом “Про воєнний стан”?

У нас є Конституція України. В Конституції України чітко виділяють два словосполучення: одне з них – воєнний стан, друге – стан війни. Якщо говорити про ці два словосполучення, варто згадати, що є ще закон України "Про нацбезпеку і оборону", який регламентує дуже багато речей. І є закон, який якраз стосується словосполучення “воєнний стан”. Він називається "Про правовий режим воєнного стану". Але закону про стан війни – немає. 

24-го лютого минулого року, в перший день повномасштабного вторгнення, в парламенті був зареєстрований президентський законопроект №7114 “Про стан війни”. Я можу багато міркувати і будувати "теорії змови", але цей законопроект, наскільки я знаю, передбачав переведення України на воєнні рейки, за ним все підпорядковується військовим, а законодавча та виконавча влада, тобто політики і уряд, стають, так би мовити, “обслугою” військових. Потрібно змінити закони – змінюємо. Треба їхати в ООН, щось розповідати на міжнародній арені – значить парламентарі це роблять. Президент здійснює представницьку функцію.

На превеликий жаль, цей законопроект вкрали. Я не знаю, але залишився лише цифровий слід що щось таке було. В правовій державі, якщо щось зникає з сайту Верховної Ради, то цей закон мав би бути відкликаний. А тут він був, номер йому дали, скріншоти також є, але закону більше немає. Але я знаю точно, що хтось “сяде” за зловживання владою у майбутній владі. 

Тим не менше, повертаючись тепер до поняття стану війни. Чому я за останній час так почав цю тему просувати? Я теж спочатку казав, що стан війни регламентує наші зовнішньополітичні речі, але в міжнародно-правових нормах є таке поняття, як “агресія”, то і для зовнішньої політики нам аргументації достатньо. Але правовий режим воєнного стану не врегульовує все, що нам треба, а отже, для внутрішнього життя країни і переведення її на воєнні рейки нам цього не достатньо. 

Ми не можемо говорити про мирну угод і статус дітей війни, якщо війни не було

Ну, звичайно, багато депутатів кажуть, що не треба нічого вигадувати і все, що нам треба для управління країною під час війни, у нас є. Давайте тоді говорити відверто. Є таке поняття, як "діти війни", тобто наші батьки, бабусі і дідусі. А після цих всіх подій, які зараз відбуваються в Україні, у нас як даватимуть цей статус, якщо у державі війни немає? Я розумію, що для якихось там міжнародно-правових норм щодо відшкодування контрибуції і репарацій, можливо, юристи будуть думати, але давайте говорити відверто. Наша держава по закінченню бойових дій, коли ми роздробимо ту Російську Федерацію, виженемо її за межі кордонів 1991-го року, має підписати мирну угоду. А як можна говорити про мирну угоду, якщо війни не було? У нас немає стану війни, то про що взагалі можна казати? 

З іншої сторони, нам і війну ніхто не оголошував. Що робити у ситуації, яка склалась?

Ми не повинні оголошувати війну, просто треба всередині держави запровадити стан війни. Це нам потрібно не лише для зовнішньополітичних речей, але й для внутрішнього переналаштування. Це нам більше необхідно, ніж Російській Федерації. Тому це питання буде стояти досить дискусійно. 

На місцях потрібно залишити відсоток людей, решту – відправити у військкомат

Багато людей будуть думати хто вони: учасники бойових дій чи учасники російсько-української війни? Тобто це все те, що мав би врегулювати закон про стан війни, який мав би оголосити своїм указом Президент за підтримки Верховної Ради. У нас дуже багато проблем не лише з поняттям статусу, а й з поняттям підписання мирної угоди чи інших міжнародних правових документів. Справа в тому, що під час стану війни є така річ, як мобілізаційний план. Це, умовно кажучи, якесь комунальне підприємство "Водоканал" для нормальної роботи критичної інфраструктури залишає 30% персоналу, а решта – йдуть у військкомат. Це коли поліцейські на блокпостах в Житомирі не "стрижуть" бабло, а вже служать у Збройних силах України і воюють, бо вони давали присягу служити і захищати. А для нормалізації роботи правового режиму всередині країні є воєнні коменданти й патрулі. Зі всіх силових структур залишається лише критично необхідна для роботи частина людей, а інші – йдуть у воєнкомат. 

У нас приблизно п'ять мільйонів бюджетників в Україні. Я зараз не кажу про вчителів. Це люди, які отримують зарплату з наших податків. Можливо, нам потрібно скоротити цю “армію” чиновників. Зараз у нас в чиновницькому апараті працює у межах двохсот тисяч громадян. І з них майже половина – це чоловіки. То можливо достатньо буде не 200 тисяч чиновників, а 50 тисяч? Я думаю, що від цього скорочення система державного управління не “загнеться”. Але все це мав би регулювати саме закон про стан війни, бо воєнний стан цього не робить. 

Опозиція не розуміє, що нам потрібен стан війни

Я повертаю всіх в інтерв'ю Юрія Бутусова із загиблим да Вінчі. Вони ходили по тих полях, по яких я також ходив. І да Вінчі каже: "Скоро тут буде ворог, дивися, тут поле, тут “кінь не валявся”, ніхто нічого не будує". Тобто я тримав рубежі, ставивши менше людей, ніж там було раніше. І в той же час інша половина лопатами, які я знайшов у волонтерів, копали запасні позиції. Це говорить дуже багато про що. Окрім того, що я батальйоном тримав рубежі, ще й був призначений, так би мовити, комендантом по організації оборони одного з міст. Звичайно, перший наказ, який я дав – заборонити виїзд будь-якої копальної техніки з цієї території. Екскаватори чи трактори – не важливо. Мій наказ мали би виконувати, ті, хто в тилу на блокпостах. Як тільки цей наказ вийшов, всяка копальна техніка з цієї території поїхала, а при правовому режимі, при стані війни, комендант сказав тракторам копати, і вони б копали. Це те, чого нам не вистачає. І, на жаль, в одному з ток-шоу, нещодавно було дуже багато депутатів, які цього не помічають. Дуже шкода, що вони цього взагалі не розуміють. Це стосується і опозиції, і коаліції. Так, вони нібито погоджуються, але все одно вважають, що їм вистачає нормативної бази. То чому ж тоді провалена мобілізація? І це питання зразу всіх ставить "в позу". 

Якою є роль корупції у цих процесах?

Зеленський образився на “холодний душ” від Time

Сьогодні, коли виходить "холодний душ" в публікації Time, Зеленський каже, що він дуже образився, бо відчуває себе зрадженим і бла-бла-бла. Я перепрошую, чи тобі не казали, що корупція – це те, що буде нас дискредитувати? Нещодавно повернулася наша делегація з Сполучених Штатів. Туди їздив голова Комітету нацбезпеки Завітневич і ще купа депутатів. Я не знаю, навіщо вони туди посунули Папієва – ОПЗЖжника-регіонала. Вони поїхали і їм на голову вилили все те саме “лайно”, що при такому ви Крим побачите, як власні вуха без дзеркала.

Та навіть Чернів тоді написав, що за результатами цієї поїздки нам ще зараз дадуть допомогу, але треба готуватися, що більше допомоги не буде.

“Навєйші ліца” Офісу Президента не переконають республіканців допомагати Україні

Вони туди посунули Шурму, яку їм ще допомогу? У нас регіонали промосковської партії їздять делегацією в Штати. Ви хочете за допомогою тих "навєйших ліц" переконати республіканців, що їм дуже вигідно допомагати Україні? Будь-який депутат опозиційної сили не поїде. Бо Стефанчук, який зловживає владою і порушує 364 статтю Кримінального кодексу, не підпише відрядження без пояснення. 

У Верховній Раді є багато кейсів корупції, навіть після півтора року після повномасштабного вторгнення. І всі вони “впираються” в конкретні прізвища кадрових призначень довкола Верховного головнокомандувача і президента. Я впевнений, що якщо всі це бачать, то і він це бачить. Чому за півтора року просто не прибрати тих, хто пов’яз в корупції? 

Корупційні ріки через “безпорадників” президента стікаються до ОП

Корупційні ріки, які стікаються на Банкову, формуються з потічків, а потічки – на місцях. Ось ці всі “Татарови” і ще 100 радників-безпорадників з Офісу Президента – це все “притоки” “президентського моря”. Чи бачить це Президент Зеленський? Бачить. Тому він хотів зробити нібито очищення, поки у нього самого рейтинг є. Бо зараз вже питання загрози не “зеленій” команді, а самого Президента. І він думав, що “застрибне” на тему виборів і його ще на п'ять років переоберуть. Він приведе нових і незаангажованих, а потім знову радниками-порадниками понабирає умовних “Шурму-2” чи “Татарова-3”. І сьогодні суспільство після останніх соціологічних досліджень дало йому чітку відповідь, що “зіскочити” не вдасться. Таким чином ти не відмиєшся, бо виборів не буде. 80% громадян України вважають, що під час війни цього робити не можна. Ходу у відповідь у нього немає, і в цій ситуації він дійсно розгубився. Але він сам себе дуже загнав. Пам'ятаєте тезу: "Я з Єрмаком прийшов – я з ним і піду". Ця ж теза не просто так виникла в свій час. 

Тобто теза: "Я з ним прийшов – я з ним піду", – не “залізне” правило. Відповідальність за дії Президента нести нам всім. То що робити у цій ситуації?

Значить, перше, на що я звертаю увагу в цьому контексті, я б запропонував президенту включити "інстинкт самозбереження". Якщо народ готовий довойовувати цю війну під керівництвом цього трешу, за який сам проголосував, – окей. Але тепер треба зробити відповідальний хід і тоді довоювати цю війну з тими, кого обрав народ, а не замінивши тих, кого призначила влада. Тому що армія чиновників – це все ті люди, яких призначили, тому тут не треба робити виборів. І саме таким чином президент обрубає собі “потічки” корупції. Бо поки нові чиновники, яких ти набереш, налагодять зв'язки, заженуть бізнес “під плінтус” і так далі, то вже, може і війна закінчиться. І саме тоді вже будуть вибори. А потім прийдуть супер-нові чиновники. Тому рецепт – простий: інстинкт самозбереження для тих, кого обирали, має включитися за рахунок нищення системи, яку вони напризначали. Іншого варіанту – я не бачу.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Чи зважиться влада на проведення виборів під час війни?